Справа номер 2-238/2007р.
PIШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 року Славутицький міський суд, Київської області, у складі:
головуючого: Малишенко Т.О.
при секретарі: Дем'яненко Т.В.
за участю сторін: позивач: ОСОБА_1, відповідач: ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про
розірвання шлюбу і стягнення аліментів на дітей,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу,
стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. В позовній заяві посилається на те,
що сумісне життя з відповідачем не склалося в силу того, що у них різні погляди
на сімейне життя. В сім'ї виникають сварки, під час яких відповідач ображає її в
присутності дітей. Став допускати факти подружньої зради. Фактично припинили
ведення сумісного господарства. Майнового спору на час звернення в суд немає.
Питання про виховання і утримання дітей обговорили, вони будуть проживати із
нею, а відповідач буде приймати активну участь у їх вихованні і утриманні. Тому
категорично налаштована на розірвання шлюбу, так як сім'я розпалась остаточно
і її неможливо зберегти і тому просила строк для примирення не надавати. Крім
того, в позовній заяві просить стягнути з відповідача аліменти на утримання
неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини від доходів відповідача.
Позивач позовні вимоги у судовому засіданні підтримала повністю,
просила шлюб розірвати, а також стягнути аліменти на утримання неповнолітніх
дітей у розмірі 1/3 частини від доходу відповідача.
Відповідач позовні в судовому засіданні визнав повністю, суду пояснив, що
згоден на розірвання шлюбу, так як дійсно сімейні стосунки з позивачем погані із -
за психологічної несумісності характерів. В сім'ї постійно виникали сварки і
скандали, які привели до відчуженості. На даний час з березня 2007 року
припинили ведення сумісного господарства. Питання про виховання і утримання
дітей обговорили, вони залишаються жити при матері. Він згоден платити на
утримання двох неповнолітніх дітей аліменти в розмірі 1/3 частини від його
доходів.
В судовому засіданні було встановлено, що сторони знаходяться у шлюбі з
05.12.1987 року. Від спільного шлюбу мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 і дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. Батьком дітей в свідоцтві
про їх народження записаний відповідач. Батько в добровільному порядку ніякої
матеріальної допомоги дітям не надає.
Вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов
2
висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що
подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам
сторін і неповнолітніх дітей. Між сторонами склались негативні стосунки, які
привели до відчуженості, з березня 2007 року сторони припинили ведення
сумісного господарства. Судом встановлено, що майнового спору на час розгляду
справи в суді немає. Питання про виховання і утримання дітей обговорили, після
розірвання шлюбу діти виявили бажання жити із матір'ю, а батько буде приймати
участь у їх вихованні і утриманні.
При таких обставинах справи суд вважає, що недоцільно відкладати
слухання справи і надавати сторонам строк для примирення.
Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані
утримувати своїх неповнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, до
повноліття. При цьому при визначенні розміру аліментів, які підлягають до
стягнення з платника, суд повинен враховувати обставини, передбачені ст.ст.182,
200 Сімейного Кодексу України.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні
вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення аліментів на неповнолітніх
дітей, так як суд вважає, ідо позивач в судовому засіданні довела, що батько
неповнолітніх дітей ухиляється від свого обов'язку по утриманню їх спільних дітей.
Відповідач являється працездатною особою, згідно представленої довідки про
його заробітну плату, його середньомісячна заробітна плата за останні шість
місяців становить 1 498 гривень 78 копійок. Згідно своїх батьківських обов'язків
відповідач зобов'язаний утримувати дітей. Стаття 184 Сімейного Кодексу України
визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має
нерегулярний, мінливий дохід. Статтею 183 Сімейного Кодексу України
визначено розмір аліментів з батьків у частці від заробітної плати (доходу). В
даному випадку суд вважає, що аліменти необхідно стягувати у частці, оскільки
відповідач має постійну заробітну плату. Позивач просить стягувати аліменти у
розмірі 1/3 частини від заробітку(доходу) відповідача, і цей розмір аліментів
обґрунтувала. Суд вважає, що в даному випадку розмір аліментів повинен
становити 1/3 частину від заробітної плати (доходу) відповідача, суд виходив із
того, що на день розгляду справи державою встановлено прожитковий мінімум
для дітей у розмірі біля 500 гривень.
Керуючись ст.ст.110,112,180,183 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11,
209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, який зареєстровано 05 грудня 1987 року
Мньовською сільською Радою Чернігівського району Чернігівської області,
Україна, актовий запис номер 14.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Красний Ліман, Донецької області, працюючого
3
кабельником - спаювальником у цеху номер 1 КОФ ВАТ "Укртелеком",
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, аліменти
на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 і дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 до їх повноліття у розмірі 1/3 частини від заробітної плати
(доходу), кожен місяць, починаючи з 05.04.2007 року на користь ОСОБА_1 проживаючої АДРЕСА_1.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у
межах платежу аліментів за один місяць.
Звільнити ОСОБА_2, від сплати судового збору на підставі Декрету KM
України "Про Державне Мито", стягнути з ОСОБА_2, витрати за інформаційно -
технічне забезпечення у сумі 7 гривень 50 копійок.
Звільнити ОСОБА_1, і ОСОБА_2, при отриманні свідоцтва про
розірвання шлюбу від сплати Державного Мита на підставі Декрету KM України
"Про Державне Мито".
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до
апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом
подачі в 10-денний строк з'дня проголошення рішення заяви про апеляційне
оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею
її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.