Справа № 1-50/2007року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" травня 2007 р. Менський районний суд Чернігівської області
в складі:
головуючого - судді - Білого В.М.
при секретарі - Галенок Н.М.
за участю прокурора - Положій Н.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі в місті Мена_ кримінальну справу
по обвинуваченню :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1, гр. України, освіта середня , не розлученого , не працюючого , в силу ст. 89 КК України не судимого, звинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішеннями Щорського районного суду Чернігівської області від 16 липня 1997р. та від 03.02.2000 року підсудного ОСОБА_1 зобов'язано сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1\ 6
частини з всіх видів заробітку щомісячно та проводити виплату аліментів до
досягнення дітьми повноліття .
Підсудний ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання дітей , тривалий час не має постійного місця роботи , в центрі зайнятості на обліку не перебуває, зловживає спиртними напоями. З заробітків при виконанні робіт у приватних осіб аліменти не сплачує , а гроші витрачає на власні потреби , та придбання спиртних напоїв.
Підсудний ОСОБА_1 неодноразово викликався до Державної виконавчої служби у Менському районі , де попереджався про кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати аліментів та її заборгованості. Належних виводів з цього не зробив . Станом на 28 лютого 2007 р. мав заборгованість по сплаті аліментів в сумі 8572 грн. 48 коп.
Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому злочині визнав та показав , що після звільнення з місць позбавлення волі, він не мав постійного місця роботи. Проживає у своїх батьків в АДРЕСА_1 на заробітки у приватних осіб , яким допомагає по веденню їх підсобних господарств . В центрі зайнятості на обліку не перебував і не перебуває. Зароблені гроші витрачає на свої потреби. Рішеннями Щорського районного суду Чернігівської області від 16 липня 1997р. та від 03.02.2000 року його зобов'язано сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1\ 6 частини з всіх видів заробітку щомісячно та
проводити до досягнення дітьми повноліття , батьком яких він являється .
Аліментів він не сплачує , а зароблені гроші витрачає на свої потреби.
Неодноразово викликався до Державної виконавчої служби у Менському районі , де попереджався про кримінальну відповідальність у разі ухилення та несплати заборгованості по аліментам , але належних виводів з цього не зробив . Являється працездатним , фізично здоровим . В вчиненому щиро кається, обіцяє влаштуватись на роботу та сплачувати аліменти.
З перевірених в судовому засіданні показів потерпілої та свідків.
З показів потерпілої ОСОБА_2 слідує, що від спільного шлюбу з ОСОБА_1 вони мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3. Але сімейні відносини між ними не склались і вони розлучились, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 07.03.2000 року. Так як підсудний не надавав ніякої допомоги на утримання дітей, то потерпіла звернулась до Щорського районного суду з позовом про стягнення аліментів з підсудного на її користь на утримання дітей. Згідно рішення Щорського районного суду підсудний повинен сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі 1/6 частини всіх доходів щомісяця. З 2003 року підсудний аліментів взагалі не сплачує, і ніякої допомоги не надає. (а.с. 15).
З показів свідка ОСОБА_5 слідує, що у неї на виконанні знаходиться виконавчі листи , видані за рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 16 липня 1997р. та 03 лютого 2000р., про стягнення з підсудного ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1\ 6 частини з всіх видів заробітку щомісячно , та проводити до досягнення дітьми повноліття . Підсудний ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по утриманню дітей та рішення суду по сплаті аліментів . Ніде не працює постійно , проживає на заробітки у приватних осіб , з яких аліментів не сплачує , а кошти витрачає на свої потреби. ОСОБА_1 неодноразово викликався до Державної виконавчої служби у Менському районі , де попереджався про кримінальну відповідальність за ухилення та несплати заборгованості по аліментам , але належних виводів з цього не зробив . Станом на 28 лютого 2007р. заборгованість по аліментам становить 8572 грн. 48 коп.(а.с. 6 )
З показів свідка ОСОБА_6 слідує, що в 2006 році у нього по найму працював гр. ОСОБА_1, житель АДРЕСА_1, за що він йому за кожен день роботи сплачував кошти в сумі 10-20 грн. (а.с. 17 ).
З показів свідка ОСОБА_7 слідує, що в січні 2007 року близько трьох днів по найму в нього працював гр. ОСОБА_1, житель АДРЕСА_1, де за кожен день він платив йому по 25 грн.(а.с. 18).
Крім визнання вини самим підсудним, його вина підтверджується іншими доказами , дослідженими в судовому засіданні.
Так, з виконавчих листів № АЄ-35 за 1997 рік та № АЄ-5 за 2000 р. виданих Щорським районним судом відповідно 16 липня 1997 року та 03 лютого 2000р. слідує, що гр. ОСОБА_1 повинен сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей : сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1\ 6 частини з всіх видів заробітку щомісячно та проводити до досягнення дітьми повноліття (а.с. 7, 10-11);
З розрахунків заборгованості по аліментам слідує, що заборгованість станом на 28.02.2007 року становить 8572 грн. 48 коп.( ах. 8-9, 12-13 );
З акту від 17 березня 2007р. про неможливість стягнення слідує, що у підсудного ОСОБА_1 відсутнє майно , на яке можливо звернути стягнення заборгованості по аліментам( а.с. 14 );
З медичної довідки слідує , що підсудний ОСОБА_1 фізично здоровий і придатний до роботи ( а.с. 26 ) ;
Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності дають підстави суду зробити висновок, що дії підсудного , які виразились в злісному ухиленні від сплати аліментів на утримання дітей, органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ст. 164 ч. 1 КК України.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудному , суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину , особу винного і обставини , що пом'якшують та обтяжують відповідальність, які судом не встановлені.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує, що за місцем проживання він характеризується негативно, вчинив злочин невеликої тяжкості, а тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання - можливе без ізоляції від суспільства і міру покарання слід призначити у вигляді обмеження волі , з застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України.
Речових доказів , судових витрат та цивільного позову по справі не має.
На підставі викладеного, керуючись ст. 323-324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України і призначити йому покарання - 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ст. 75 , 76 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням , якщо він протягом іспитового строку - 1 року не вчинить новий злочин , та зобов'язати його з"являтись періодично для реєстрації до органу кримінально-виконавчої системи, при зміні місця проживання, роботи - повідомляти орган кримінально-виконавчої системи.
Обрати відносно засудженого ОСОБА_1 запобіжний захід підписку про невиїзд з постійного місця проживання АДРЕСА_1 , до набрання вироком законної сили.
Вирок суду може бути оскаржений на протязі 15 днів до Чернігівського апеляційного суду .