ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
21.04.11Справа №2а-872/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого - судді Плієвої Н.Г.,
при секретарі - Зарапіні О.В.,
без участі представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі в особі сектору громадянства та реєстрації фізичних осіб Ленінського районного відділення Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі
про зобов'язання вчинити певні дії та визнання дій протиправними,
Обставини справи:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі в особі сектору громадянства та реєстрації фізичних осіб Ленінського районного відділення Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі про визнання дій щодо відмови в реєстрації дитини за місцем реєстрації позивача протиправними та зобов’язання відповідача зареєструвати малолітню ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем відмовлено в реєстрації дитини за місцем реєстрації батька з підстав, що не передбачені Законом.
Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 23.03.2011 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні оголошувалась перерва.
У судове засідання сторони не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від позивача надійшла заява з проханням розглянути справу за його відсутності, у минулому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, вимоги суду щодо надання письмових пояснень не виконав.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності не з'явившихся представників сторін на підставі наявних в ній доказів, з урахуванням наданих позивачем пояснень.
Дослідивши матеріал справи та надані докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 є батьком малолітньої дитини – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.5).
Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що вбачається з його паспорту, а також підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання № 1319 від 30.12.2010 (а.с. 8, 18).
25.06.2010 позивач звернувся до начальника сектору громадянства та реєстрації фізичних осіб Ленінського районного відділення Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі із заявою про реєстрацію дитини за місцем своєї реєстрації по АДРЕСА_1 (а.с. 6).
16.02.2011 на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 20.01.2011 у справі № 2а-3801/10/2770 позивачем отримано письмову відмову відповідь на заяву від 25.06.2010, у реєстрації дитини за адресою: АДРЕСА_1 відмовлено, з тих підстав, що домоволодіння за вказаною адресою не значиться на балансі ВАТ «Севастопольбуд», яке раніше обслуговувало це домоволодіння, а підставою для реєстрації місця проживання заявника є ордер, свідоцтво про право власності. Для вирішення питання щодо реєстрації дочки позивачу запропоновано надати право встановлювальні документи на будинок (а.с. 7).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі –Закон) громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Згідно з ст. 11 Закону реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації (далі - орган реєстрації) в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі.
Підпунктом 1 пункту 3 Положення про Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 р. N 844 (далі –Положення), реєстрація та облік фізичних осіб за місцем проживання/перебування, покладені на Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (далі - Департамент), який є урядовим органом, що функціонує у системі Міністерства внутрішніх справ.
Відповідно до абз. 2 пункту 1 Положення департамент, управління (відділи) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі (далі - територіальні органи), відділи (сектори) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб міських, районних управлінь, відділів МВС (далі - підрозділи), пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становлять службу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, керівним органом якої є Департамент.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач є особою, на яку покладена реєстрація та облік фізичних осіб за місцем проживання/перебування.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону вільний вибір місця проживання обмежується щодо: осіб, які не досягли 16-річного віку; осіб, до яких згідно із процесуальним законодавством застосовано запобіжні заходи, пов'язані з обмеженням або позбавленням волі; осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України.
За вимогами статті 6 Закону для реєстрації особа подає: письмову заяву; паспортний документ. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати. Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд дійшов висновку, що вимагаючи від позивача правовстановлювальні документи на будинок для реєстрації дочки позивача за його місцем реєстрації, відповідач діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачено Законом.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 26.04.2011 о 17-45 годин.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі в особі сектору громадянства та реєстрації фізичних осіб Ленінського районного відділення Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі щодо відмови в реєстрації дитини протиправними.
Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі в особі сектору громадянства та реєстрації фізичних осіб Ленінського районного відділення Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі зареєструвати малолітню ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (за містом проживання батька).
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Для суб'єкта владних повноважень 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту повідомлення його про можливість отримання копії постанови безпосередньо у суді.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.Г. Плієва