Справа № 2-39/2011 року

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 року  Семенівський районний суд Чернігівської області в складі головуючого –судді Смаги С. В.,

при секретарі Фільчаговій Г. В.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Семенівка Чернігівської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/3795/73/23739 від 19 грудня 2005 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції, подав до Семенівського районного суду Чернігівської області позов до відповідачів, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у якому просив: «розірвати кредитний договір № 014/3795/73/23739 від 19 грудня 2005 року, що укладений    між   Акціонерним    поштово-пенсійним    банком    «Аваль»правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_3; стягнути солідарно з ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Жадове Семенівського району Чернігівської області (ідентифікаційний   номер   НОМЕР_1),   та   з  ОСОБА_4, який народився   ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Тальне Черкаської області (ідентифікаційний   номер   НОМЕР_2),   на   користь   Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції (01601, м. Київ, вулиця Пирогова, 7-76, реквізити КРД „Райффайзен Банк Аваль": МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105, рахунок 2909001032) заборгованість за кредитом в сумі 39 870 гривень 33 копійки; заборгованість за відсотками в сумі 10 220 гривень 14 копійок; пеню за прострочення сплати кредиту в сумі 4 611 гривень 41 копійку; пеню за прострочення сплати відсотків в сумі 2 744 гривні 42 копійки, а всього - 57 446 гривень 30 копійок; витрати по сплаті державного мита в сумі 574 гривні 46 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гривень 00 копійок. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 57 446 гривень 30 копійок, звернути стягнення на автомобіль марки СНЕVROLET, модель АVЕО SF48Y 2005 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_4 шасі (кузов, рама, коляска) –№ НОМЕР_5, тип ТЗ - легковий комбі-в, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6, виданого 15 грудня 2005 року Менське МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України в Чернігівській області.

Визначити спосіб звернення стягнення на заставне майно шляхом визнання права   позивача   (уповноваженій   особі   позивача   за   довіреністю)   на продаж автомобіля СНЕVROLET, модель АVЕО SF48Y, 2005 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_4 шасі (кузов, рама, коляска) –№ НОМЕР_5, тип ТЗ - легковий комбі-в, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6, видане 15 грудня 2005 року Менським МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України в Чернігівській області, який належить ОСОБА_3, іншій особі-покупцю на прилюдних торгах, для чого надати право Відкритому акціонерному товариству „Райффайзен Банк Аваль" в Київської регіональної дирекції права зняття цього транспортного засобу з обліку».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позові зазначив про те, що «19 грудня 2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним  банком «Аваль»(назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»(підтверджується Статутом) в особі Київської регіональної дирекції (далі Позивач Банк) та ОСОБА_3 (Відповідач) був укладений кредитний договір № 014/3795/73/23739 про надання відповідачеві кредиту в сумі 11 720,00 доларів СІПА строком на 72 місяці по 19 грудня 2011 року із сплатою 12,50 % річних за користування кредитними коштами. В період дії кредитного договору ОСОБА_3 не дотримувався умов п. 5.1 кредитного договору щодо сплати кредиту та відсотків, а саме:

-          позичальник зобов'язувався  щомісячно до  28 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове
погашення   кредиту згідно п.1.3. цього договору та остаточне погашення
отриманого кредиту до 19.12.2011 року на рахунок, зазначений в п. 4.1. цього
договору;

-          позичальник зобов'язувався щомісячно до 28 числа кожного місяця,
починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при
остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання
кредитних коштів.

Станом на 06.10.2010 року ОСОБА_3 має заборгованість перед Банком в сумі 7 262,58 (сім тисяч двісті шістдесят два) долари США 58 центів, що еквівалентно за курсом НБУ 57 446,30 (п»ятдесят сім тисяч чотириста сорок шість) гривень 30 копійок. Вказана заборгованість складається із боргу :

          -заборгованості за кредитом (залишок непогашеної частини кредиту) —
5 040, 56 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 39 870 гривенням 33 копійкам;

          -заборгованості за відсотками - 1 292,07 дол. США, що еквівалентно за
курсом НБУ 10 220 гривням 14 копійкам;

            -пені за прострочення кредиту - 582, 99 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 4 611 гривням 41 копійці;

-          пеня за прострочення відсотків - 346,96 доларів США, що еквівалентно за
курсом НБУ 2 744 гривням 42 копійкам.

Разом заборгованість за кредитним договором складає 57 446 гривень 30 копійок (Розрахунок додається). Нарахування пені здійснено з урахуванням строку позовної давності відповідно до вимог п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України та п. 9.1 кредитного договору: за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

19 грудня 2005 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»та ОСОБА_3 укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до п. 1.2 якого відповідачем передано в заставу належний йому транспортний засіб марки СНЕVROLET, модель АVЕО SF48Y 2005 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_4 шасі (кузов, рама, коляска) –№ НОМЕР_5, тип ТЗ - легковий комбі-в, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6, видане 15 грудня 2005 року Менським МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України в Чернігівській області. Крім того 19 грудня 2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки.

Відповідно до пункту 1.2. договору поруки сторони договору встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням боржника - ОСОБА_3, які виникають з умов кредитного договору №014/3795/73/23739 від 19.12.2005 року, в повному обсязі цих зобов'язань.

Відповідно до пункту 2.1. договору поруки сторони договору визначають, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

23 березня 2009 року позичальнику та поручителю було надіслано претензію повідомлення (вимогу) № 09-14/09/3907, про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання за кредитним договором № 014/3795/73/23739, у якій запропоновано у 30-денний строк повернути достроково у повному обсязі кредитні кошти, сплатити проценти та пеню. Проте, в установлений строк заборгованість за кредитом не погашена.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням),  то  в  разі  прострочення  повернення  чергової  частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату  основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно п. 3 ч. 2 ст. 592 ЦК України заставодержатель має праве вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави в інших випадках, встановлених договором.

Відповідно до частин 1, 6 ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченою заставою, воно не буде виконане, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не  передбачене  законом або договором застави.

Відповідно до ст.  19  Закону України „Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги  у повному обсязі,   що  визначається  на  момент  фактичного  задоволення, включаючи  проценти,   відшкодування   збитків,   завданих   прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на

здійснення  забезпеченої заставою  вимоги,  якщо  інше  не  передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про заставу»реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається:

1)          загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають
сплаті   обтяжувачу  з   вартості   предмета  забезпечувального
обтяження;

2)          опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню
вимоги обтяжувача;

3)          заходи      щодо      забезпечення      збереження      предмета
забезпечувального обтяження або передачі його в управління на
період до його реалізації, якщо такі необхідні.

4)          спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом
проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з
процедур, передбачених ст. 26 цього Закону.

5)          Пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких
встановлено    зареєстроване    обтяження,    які    підлягають
задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6)          Початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого
провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку встановленому законом.

Пункт 2 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачає право обтяжувача на продаж предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

В ході судового розгляду цивільної справи представником позивача, публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції,  була надана письмова заява про залишення частини позовних вимог без розгляду, у якій представник позивача просив залишити без розгляду частину позовних вимог, а саме: позовні вимоги про розірвання кредитного договору  № 014/3795/73/23739 від 19 грудня 2005 року, що укладений між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк «Аваль», та ОСОБА_3;

звернення у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 57 446 гривень 30 копійок стягнення на автомобіль марки CHEVROLET, модель AVEO SF48Y 2005 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_4 шасі (кузов,  коляска) № НОМЕР_5, тип ТЗ - легковий комбі-в, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6, видане 15 грудня 2005 року Менським МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України в Чернігівській області;

визначення способу звернення стягнення на заставне майно - автомобіль CHEVROLET, модель AVEO SF48Y, 2005 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_4.

Ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2011 року вказані позовні вимоги залишені без розгляду.

Решта позовних вимог розглядалась у загальному порядку.

Представник позивача, публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Белянко Олександр Петрович, у судове засідання не з»явився, але до суду надав письмову заяву, згідно даних якої  у судове засідання з»явитися не може, у зв»язку з віддрядженням, просить справу розглянути за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні не визнав повністю, просив суд повністю відмовити у його задоволенні та дав пояснення, яке вказує на те, що позов, на його думку, задоволенню не підлягає.

Суд, вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, за наявних доказів вважає за необхідне позов задовольнити повністю за наступних встановлених судом обставин.          

19 грудня 2005 року ОСОБА_3 уклав з позивачем кредитний договір № 014/3795/73/23739  про надання кредиту у сумі 11 720, 00 доларів США строком на 72 місяці по 19 грудня 2011 року із сплатою 12, 50 % річних за користування кредитними коштами (а. с. 10 - 13). Заборгованість ОСОБА_3 перед позивачем за вказаним кредитним договором станом на 06 жовтня 2010 року становила 7 265, 58 доларів США, що становить по курсу НБУ 57 446 гривень 30 копійок (а. с. 29 - 30).

          ОСОБА_4 є поручителем належного виконання зобов’язань ОСОБА_3 за кредитним договором, про що свідчить укладений між ОСОБА_4 та позивачем договір поруки від 19 грудня 2005 року (а. с. 14-15).

Виходячи з таких наведених обставин суд убачає за потрібне позов задовольнити за наступних підстав.

          Всупереч вимог п. п. 2.3, 5.1 кредитного договору № 014/3795/73/23739  від 19 грудня  2005 року та положень ст. ст. 526, 530, 612, 629, 1054 Цивільного кодексу України ОСОБА_3 умови кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати процентів позивачу порушуються.

Відповідно до умов договору поруки від 19 грудня 2005 року та правил ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення ОСОБА_3 зобов’язання, забезпеченого порукою, ОСОБА_4 відповідає перед позивачем (кредитором) як солідарний боржник.

Згідно з частинами 1, 2, 4 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов’язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов’язок решти солідарних боржників перед кредитором.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»цілком обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню, оскільки позивач виконав умови кредитного договору № 014/3795/73/23739  від 19 грудня  2005 року між позивачем та ОСОБА_3, а відповідач припустився істотних  порушень умов вказаного договору, чим також не виконав і вимоги ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за кредитним договором банк або інша  фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Оскільки позов задовольняється повністю, суд вважає за необхідне згідно вимог ч. 1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України стягнути з відповідачів судові витрати, понесені позивачем, які підтверджуються платіжними дорученнями про перерахування ними до бюджетів при подачі позову державного мита в розмірі 574 (п»ятсот сімдесят чотири) гривні 46 копійок та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок (а. с. 31).

          Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_4 630 шістсот тридцять) гривень 00 копійок витрат, понесених позивачем при публікації у газеті «Урядовий кур»єр»оголошення про виклик відповідачів до суду, оскільки відсутність відомостей саме про місце знаходження відповідача ОСОБА_4 стала причиною публікації цього оголошення.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/3795/73/23739 від 19 грудня 2005 року – задовольнити.

          Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції 57 446 (п»ятдесят сім тисяч чотириста сорок шість) гривень 30 копійок заборгованості за кредитним договором № 014/3795/73/23739 від 19 грудня 2005 року, у тому числі  39 870 (тридцять дев»ять тисяч вісімсот сімдесят) гривень 33 копійки заборгованості за кредитом, 10 220 (десять тисяч двісті двадцять) гривень 14 копійок заборгованості за відсотками, 4 611 (чотири тисячі шістсот одинадцять) гривень 41 копійку пені за прострочення сплати кредиту, 2 744 (дві тисячі сімсот сорок чотири) гривні 42 копійки пені за прострочення сплати відсотків.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції сплачене при подачі позову державне мито в розмірі 287 (двісті вісімдесят сім) гривень 23 копійки.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції сплачене при подачі позову державне мито в розмірі 287 (двісті вісімдесят сім) гривень 23 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції оплачені при подачі позову витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 60 (шістдесят) гривень 00 копійок

Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції оплачені при подачі позову витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 60 (шістдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції оплачені за розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур»єр»витрати в розмірі 630 (шістсот тридцять) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                    С. В. Смага