Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 травня 2011 року Справа № 2а-3599/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Свергун І.О.,
при секретарі - Чукіній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області до Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення податкового боргу в розмірі 290154,91 грн. за рахунок готівкових коштів,
ВСТАНОВИВ:
28 квітня 2011 року Краснодонська об’єднана державна податкова інспекція Луганської області (надалі – Краснодонська ОДПІ, позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (надалі – Молодогвардійське КВП ВКГ, відповідач), в якому просить стягнути готівкові кошти Молодогвардійського КВП ВКГ у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 290154,91 грн.
В обґрунтування вимог позивач посилається, що у зв’язку з несвоєчасною сплатою податкового боргу відповідач станом на 01.02.2011 має податковий борг перед бюджетом на загальну суму 290154,91 грн., у тому числі з податку на додану вартість – у розмірі 79928 грн., з податку на прибуток – у розмірі 190795,52 грн., зі збору за спеціальне водокористування від підприємств ЖКГ у розмірі – 19431,39 грн.
З метою погашення податкового боргу позивачем вживалися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а саме: направлено першу податкову вимогу від 12.10.2001 №1/45, направлено другу податкову вимогу від 21.11.2001 № 2/173, прийнято рішення від 24.12.2001 № 115 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові. Пояснив, що підприємство відповідача отримує від господарської діяльності готівкові кошти, тому просив стягнути податковий борг за рахунок готівкових коштів.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Пояснив, що Молодогвардійське КВП ВКГ дійсно має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 290154,91 грн., проте щодо стягнення зазначеної заборгованості за рахунок готівкових коштів заперечував, пояснивши це тим, що Молодогвардійське КВП ВКГ знаходиться в тяжкому фінансовому становищі, а всі кошти, які надходять до підприємства, спрямовуються на виплату заробітної плати працівникам Молодогвардійського КВП ВКГ.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, заперечення відповідача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що відповідач – Молодогвардійське КВП ВКГ, зареєстровано у якості юридичної особи виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 27.03.2001, про що зроблено запис 26.03.2001 у журналі обліку реєстраційних справ за № 27371460Ю0010248, (а.с. 3). Позивач є платником податків та перебуває на податковому обліку в Краснодонській ОДПІ Луганської області.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Законом України «Про систему оподаткування», який діяв до 01.01.2011, визначено, що під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі). Платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.
Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 06.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі – Закон № 2181), який діяв до 01.01.2011, є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобов’язання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов’язання.
Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
П.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 визначає, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно з п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов’язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Судом установлено, що відповідач станом на 01.02.2011 має податковий борг перед бюджетом на загальну суму 290154,91 грн., у тому числі з податку на додану вартість – у розмірі 79928 грн., з податку на прибуток – у розмірі 190795,52 грн., зі збору за спеціальне водокористування від підприємств ЖКГ у розмірі – 19431,39 грн. Податковий борг складається із грошових зобов’язань, самостійно визначених платником податків у податкових деклараціях, та визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях рішеннях (а.с. 12-25).
З метою погашення податкового боргу позивачем вживалися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а саме: направлено першу податкову вимогу від 12.10.2001 № 1/45, яку відповідач отримав 19.10.2001 (а.с. 8), направлено другу податкову вимогу від 21.11.2001 № 2/173, яку відповідач отримав 23.11.2001 (а.с. 9). 24.12.2001 Краснодонською ОДПІ прийнято рішення за № 115 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів (а.с. 10). Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.
Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
П. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1244, вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.
Судом установлено, що відповідач є комунальним підприємством, має дебіторську заборгованість у розмірі 5640,9 тис. грн. Основними дебіторами є комунальні підприємства, які несвоєчасно сплачують заборгованість за надані послуги, тому відповідач не має можливості вчасно погасити податковий борг. Важке фінансове становище відповідача підтверджується довідкою про рух грошових коштів по Молодогвардійському КВП ВКГ.
Зважаючи на вказану обставину, а також беручи до уваги, що спеціальною нормою, яка визначає порядок погашення податкового боргу комунальних підприємств, є ст. 96 Податкового кодексу України, положення якої слід застосовувати в даній справі, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши з відповідача податковий борг у розмірі 290154,91 грн. з рахунків у банках, що його обслуговують.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25.05.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 30.05.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області до Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення податкового боргу в розмірі 290154,91 грн. за рахунок готівкових коштів задовольнити частково.
Стягнути з Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (код ЄДРПОУ 31379783) на користь Державного бюджету України податковий борг на загальну суму 290154 грн. 91 коп. (двісті дев’яносто тисяч сто п’ятдесят чотири грн. 91 коп.) з рахунків у банках, що його обслуговують.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову складено в повному обсязі 30 травня 2011 року.
СуддяІ.О. Свергун