Категорія №3.3
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 червня 2011 року Справа № 2а-3822/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Свергун І.О.,
при секретарі – Чукіній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Краснодонського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України,
ВСТАНОВИВ:
10 травня 2011 року Краснодонський РВ УМВС України в Луганській області звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1, в обґрунтування якого зазначив наступне. Громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 в’їхав в Україну в червні 2010 року через пункт пропуску с. Ізварине в приватних справах до своєї дружини громадянки України ОСОБА_3. 10.04.2009 та 11.08.2010 було складено адміністративні протоколи за ст. 203 ч. 1 КУпАП України. 16.08.2010 СГІРФО УМВС України в Луганській області прийнято рішення про видворення громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 за межі України. Був затриманий 30.04.2011. На цей час мешкає за адресою: АДРЕСА_1. На території України мешкає без реєстрації, посвідки на проживання та імміграційної картки, до СГІРФО Краснодонського МВ УМВС не звертався, заходів щодо легалізації свого перебування в Україні не приймав, за межі України не виїхав. Відповідач порушив правила перебування іноземців на території України тривалий час ухиляється від виїзду за межі України, кошти для повернення на батьківщину відсутні, територію України добровільно не покине. У зв’язку з чим позивач просить примусово видворити громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 за межі України.
Представник позивача Краснодонського РВ УМВС України в Луганській області в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець та особа без громадянства, який вчинив злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в’їзду в Україну строком до п’яти років.
Відповідно до частини другої статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець та особа без громадянства можуть бути видворені за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону, Служби безпеки України, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземця та особи без громадянства або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону або Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх зверненням постанови адміністративного суду затримати і примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть ухилятися від виїзду, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі органами охорони державного кордону до суміжної держави.
Відповідно до п. 11 Правил в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію затверджених Постановою КМ України №1074 від 29 грудня 1995 року (надалі - Правила), в’їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства може здійснюватися - за паспортним документом і за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством України. Згідно з п. 14, п. 19 Правил транзитний проїзд іноземців та осіб без громадянства через територію України дозволяється за наявності у них транзитної української візи, проїзних квитків або інших документів, що підтверджують транзитний характер поїздки, якщо інше не передбачено законодавством України. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими Правилами.
Пунктом 44 Правил встановлено, що іноземець та особа без громадянства зобов’язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні. Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.
Судом установлено, громадянин Російської Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Російської федерації, Калузької області, м. Кіров, національний паспорт серії НОМЕР_1, виданий 04.03.2002 року МВС Російської Федерації, відділом внутрішніх справ Кіровського району, Калузької області, зареєстрований: АДРЕСА_2.
Згідно письмового пояснення громадянина Російської Федерації ОСОБА_1, він прибув в Україну через митний пункт пропуску в с. Ізварино в червні 2006 року. 16.08.2010 СГІРФО УМВС України в Луганській області було прийнято рішення про його видворення. Документи на проживання на території України не оформив в зв’язку з тяжким фінансовим становищем (а.с. 8).
16.08.2010 відносно відповідача громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 УМВС України в Луганській області було прийнято рішення про видворення за межі України, відповідача було зобов’язано покинути територію України до 16.09.2010 та заборонено в’їзд на територію України до 16.08.2013 (а.с. 7).
До цього часу ОСОБА_1 не виїхав з України. Зважаючи на те, що відповідач не не вживав заходів щодо оформлення документів на право постійного проживання в Україні, грубо порушив чинне законодавство щодо прибуття в Україну та подальше перебування іноземців в Україні, у нього відсутні кошти для виїзду з території України, суд приходить до висновку, що відповідач підлягає примусовому видворенню за межі України.
Постанова органу внутрішніх справ не оскаржувалася та є чинною.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який прийняв постановою, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
З огляду на викладене суд вважає за необхідне звернути постанову до негайного виконання.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Краснодонського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України задовольнити повністю.
Примусово видворити за межі України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця Російської федерації, Калузької області, м. Кірова.
Постанова суду звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 01 червня 2011 року.
СуддяІ.О. Свергун