ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
21.04.11Справа №2а-643/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Плієвої Н.Г.,
при секретарі - Зарапіні О.В.,
за участю:
представників позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 10.02.2011
Цкіпурішвілі Р.А., директор, наказ № 6 від 29.11.2007
представника відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 7 від 21.02.2011
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Равіні"
до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя
про визнання незаконною та скасування вимоги,
Обставини справи:
Приватне підприємство «Равіні» (далі – ПП «Равіні») звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя (далі – УПФУ України в Нахімовському районі м Севастополя) про визнання протиправною та скасування вимоги від 03.02.2010 № Ю-455 про стягнення боргу в сумі 9126,75 грн., а також про стягнення з відповідача на користь ПП «Равіні» всіх судових витрат у справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у позивача відсутня заборгованість зі сплати страхових внесків, що також підтверджується довідкою, складеною за наслідками планової перевірки; крім того, з вимоги не вбачається у який період виникла заборгованість та до яких платежів вона відноситься.
Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 23.02.2011 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні оголошувалась перерва.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити. На виконання ухвали суду від 06.04.2011 про витребування доказів відповідачем було надано обґрунтований розрахунок суми боргу за спірною вимогою, а також картку особового рахунку позивача.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Равіні» перебуває на обліку в УПФУ України в Нахімовському районі м Севастополя як платник страхових внесків.
Згідно з п. 6 ч.2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі –Закон № 1058), страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому, базовим звітним періодом для заявника є календарний місяць.
Відповідачем 03.02.2011 на адресу ПП «Равіні» було надіслано вимогу № 455-Ю про сплату заборгованості на зальну суму 9126,75 грн.
Як вбачається з письмових пояснень відповідача, викладених у обґрунтованому розрахунку суми боргу, вперше заборгованість підприємства виникла станом на 21.01.2008 у сумі 4919,71 грн. (у зв’язку з несплатою страхових внесків 33,2 % по розділу 1 за грудень 2007). Вказана заборгованість виникла у зв’язку з невиконанням банком ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» платіжних доручень на сплату внесків до Пенсійного фонду.
Далі, у наступному місяці підприємством не були сплачені внески за січень 2008 року, недоїмка за грудень 2007 року, січень 2008 року була погашена поточними платежами за лютий, березень, квітень 2008 року за період з 18.03.2008 до 30.04.2008 у зв’язку з чим виникла заборгованість по сплаті страхових внесків за лютий-квітень 2008 року.
За несвоєчасну сплату страхових внесків до ПП «Равіні» рішеннями застосовувались фінансові санкції та пеня згідно з п.2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058, які погашались поточними платежами. Таким чином, підприємство щомісячно має заборгованість перед Пенсійним Фондом, яка зараховується поточними платежами та виникає знову в наступному місяці.
У судовому засіданні встановлено, що рішення № 128-ю від 19.03.2009 та № 45-ю від 06.01.2009 про застосування до ПП «Равіні» штрафних санкцій та пені, вимоги № ю-455 від 05.02.2009, № Ю455 від 03.06.2009 та № Ю455 від 07.08.2009 прийняті внаслідок того, що сплачені позивачем страхові внески не були перераховані банком на банківські рахунки УПФУ з вини банківської установи були предметом судового оскарження у Окружному адміністративному суді міста Севастополя (справи № 2а - 807/09/2770, № 2а - 808/09/2770, № 2а - 1773/09/2770).
Постановами Окружного адміністративного суду м. Севастополя в вказаних справах у задоволенні позовних вимог ПП "Равіні" було відмовлено.
Ухвалами Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2009 у справі № 2а- 807/09/2770 та від 27.01.2010 у справі №2а-808/09/2770 постанови суду першої інстанції залишені без змін.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 у справі № 2а-1773/09/2770, постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 09.03.2010 скасовано. Адміністративний позов ПП «Равіні» задоволено. Визнано протиправними та скасовані вимоги про сплату боргу № Ю455 від 03.06.2009 на суму 6345,83 грн. та № Ю455 від 07.08.2009 на суму 7490,21 грн.
Згідно з ч. 4 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Відповідно до положень ст. 124 Конституції України Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Однак, як вбачається з даних облікової картки позивача та не спростовувалось у судовому засіданні представником відповідача, заборгованість за вимогами № Ю455 від 03.06.2009 та № Ю455 від 07.08.2009, які скасовані постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 була зарахована пенсійним фондом в рахунок поточних платежів. Тобто, з позивача було стягнуто заборгованість за скасованим у судовому порядку вимогами та за несвоєчасну сплату поточних страхових внесків знов нараховане пеню та штрафні санкції.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як встановлено у судовому засіданні, вимога № Ю-455 від 03.02.2011 була прийнята відповідачем без урахування постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 у справі № 2а-1773/09/2770, тобто необґрунтовано, а тому вона підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя здійснити перерахунок суми боргу ПП "Равіні" з урахуванням Постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 у справі № 2а-1773/09/2770
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача судових витрат задоволенню не підлягають.
Як вбачається з платіжного доручення № 29 від 16.02.2011 позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 08,50 грн.
Згідно з ч. 2 чт. 89 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Оскільки позивачем не заявлялись вимоги про повернення надмірно сплаченої суми витрат, суд вважає що поверненню підлягає сума судового збору у розмірі 3,40 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 26.04.2011 о 17-00 годин.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя № Ю-455 від 03.02.2011 про сплату боргу у розмірі 9126,75 грн.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя здійснити перерахунок суми боргу ПП "Равіні" з урахуванням Постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 у справі № 2а-1773/09/2770.
Стягнути з Державного бюджету України (Ленінський район м. Севастополя, ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509, р/р 31113095700007) на користь ПП "Равіні" (Качинське шосе, 23/1, м. Севастополь, 99013) судові витрати у розмірі 03,40 грн. (три гривні 40 коп).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Для суб'єкта владних повноважень 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту повідомлення його про можливість отримання копії постанови безпосередньо у суді.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.Г. Плієва