Справа 1-300/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

29 травня 2007 року     Деснянський районний суд м. Чернігова у складі: головуючого судді   -  Розинка В.М.

при секретарі             -  Біх Н.П.

з участю прокурора -  Шахова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сибереж Ріпкинського району Черні­гівської області, українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одружено­го, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1 -у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України , -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с Шаповалівка Борзнянського району Чернігівської області, українця, громадянина України, із повною зага­льною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_2 -у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, -

встановив:

05.02.2007 р. близько 04.15 год. підсудний ОСОБА_1 за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'я­ніння, знаходячись за пішохідним мостом через річку Стрижень, розташова­ним по пр. Перемоги у м. Чернігові, із метою викрадення чужого майна, підбі­гли до потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, після чого, діючи за єди­ним умислом, ОСОБА_1 штовхнув у спину ОСОБА_3, внаслідок чого той упав на землю, придавив коліном шию потерпілого, заподіявши фізичний біль і, відкрито викрав мобільний телефон марки „Сіменс СХ 70", вартістю 400 грн., із сім-картою мобільного оператора „Лайф", вартістю 20 грн., на рахунку якого знаходилось 2 грн., срібну каблучку - 100 грн., гаманець - 130 грн., 2 долари СІЛА, що до офіційного курсу Нацбанку України становить 10 грн. 10 коп., а всього на 662 грн. 10 коп., що належить потерпілому ОСОБА_3 У цей же час ОСОБА_2, підбіг до потерпілого ОСОБА_4, також повалив того на землю, придавивши шию коліном, заподіявши фізичний біль і, відкри­то викрав мобільний телефон "Сіменс СХ 70", вартістю 400 грн., сім-картку -

2

20 грн., на рахунку якої було 3 грн., срібну каблучку - 170 грн., а всього на 593 грн., що належить потерпілому ОСОБА_4

Підсудний ОСОБА_1, будучи допитаним у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що не бажає давати свідчення в суді, оскільки у повному обсязі підтримує свої попередні свідчен­ня, які дав у ході досудового слідства. Шкоду відшкодував. У скоєному розка­юється, просить суворо не карати.

Підсудний ОСОБА_2, будучи допитаним у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що не бажає давати свідчення в суді, оскільки у повному обсязі підтримує свої попередні свідчен­ня, які дав у ході досудового слідства. Шкоду відшкодував. У скоєному розка­юється, просить суворо не карати.

Враховуючи свідчення підсудних, а також те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд знаходить, що дії ОСОБА_1 правильно» кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане з погрозою застосування насильства, яке не є небезпе­чним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою гру­пою осіб. Правильною є кваліфікація і дій ОСОБА_2 за ст. 186 ч. 2 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане з по­грозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Вина підсудних у зазначеному обвинуваченні доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує тяжкість вчинено­го злочину, що є тяжким злочином, а також індивідуально особи кожного з винних - їх вік, сімейний стан, наявність позитивних характеристик за місцями навчання та мешкання, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, та добровільне відшкодування завдано­го збитку, приймає до уваги, що їх, винні дії не потягли настання для потерпі­лих тяжких наслідків, а рівно відсутність вимог тих про призначення їм суво­рих покарань та зважаючи на те, що вони раніш не притягалися ні до криміна­льної, ні до адміністративної відповідальності, за відсутністю обставин, які об­тяжують покарання, оскільки посилання на скоєння злочину групою осіб за попередньою змовою є кваліфікуючою ознакою пред'явленого обвинувачення та, виходячи з вищезазначених обставин справи, доходить висновку про мож­ливість їх виправлення без відбування покарання, тобто про прийняття рішен­ня про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і призначити покарання у вигляді 4 ро­ків позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 рік не вчинить нового злочину.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого повідомляти ор­гани кримінально-виконавчої системи про зміну місць проживання, роботи або

3

навчання,   періодично   з'являтись  для  реєстрації  в   органи   кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і призначити покарання у вигляді 4 ро­ків позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 рік не вчи­нить нового злочину.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого повідомляти ор­гани кримінально-виконавчої системи про зміну місць проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речовий доказ: срібну каблучку - повернути потерпілому ОСОБА_3

На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Чернігівсь­кої області протягом 15 діб із моменту проголошення.