Справа №4-73/2009 p.

ПОСТАНОВА

 Іменем України

19 червня 2009 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого: Сливи Ю.М.,

при секретарі: Гордієнко І.С.,

з участю прокурора: Дідуха І.М.,

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені справу за скаргою адвоката ОСОБА_1 на постанову прокурора м. Ірпіня про порушення кримінальної справи від 29.02.2008 року стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочинів передбачених ч. 1 ст. 240, ч. 1 ст. 364 КК України, —

встановив:

Заявник звернувся до суду зі скаргою на постанову прокурора м. Ірпіня про порушення кримінальної справи від 29.02.2008 року стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочинів передбачених ч. 1 ст. 240, ч. 1 ст. 364 КК України. Скаргу мотивував тим, що постанова є незаконною, оскільки в ній відсутні достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак вказаних злочинів. Всі його дії були направлені на безперебійне забезпечення водопостачання жителів смт. Коцюбинського. Пари цьому, ніякого особистого інтересу він не мав. Просив скасувати вказану постанову та відмовити в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2

У судовому засіданні заявник, а також і ОСОБА_2 скаргу підтримали, просили її задоволити.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що скарга задоволенню не підлягає, оскільки постанова про порушення кримінальної справи законна і обґрунтована, винесена за наявності приводів і підстав для її порушення.

Суд, заслухавши скаржника та його представника, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, з урахуванням вивчених перед розглядом справи матеріалів кримінальної справи №61-1025, наданих суду, вважає, що скарга не підлягає до задоволення із наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, працював на посаді начальника управління житлово-комунального господарства «Біличі» з 10.04.2006 року по 03.09.2007 рік. При цьому він, завідомо знаючи про необхідність отримання дозволу на спеціальне водокористування для видобування підземних водних ресурсів, використовуючи службове становище в особистих інтересах (з метою залишитись на займаній посаді та не бути звільненим), умисно, маючи можливість для отримання дозволу на спеціальне водокористування та не отримавши вказаний дозвіл, здійснював діяльність підприємства з видобування підземних водних ресурсів та надання послуг з водопостачання населенню.

Відповідно до листа Державної екологічної інспекції в Київській області №07-05/181 від 26.02.2008 року, величина збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання підземних водних ресурсів УЖКГ «Біличі» з 01.01.2006 року по 04.09.2007 рік становить 81279 гривень, що є істотною шкодою, заподіяною охоронюваним законом державним інтересам щодо оплатного використання природних ресурсів.

29.02.2008 року прокурором м. Ірпіня порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочинів передбачених ч. 1 ст. 240, ч. 1 ст. 364 КК України.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справ, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Відповідно з ч.4 п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 11.02.2005 р. "Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи", розглядаючи таку скаргу, суддя вправі з’ясовувати лише такі питання: чи були наявними на час порушення справи, передбачені ч.1 ст.94 КПК приводи, чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч.2 ст.94 КПК), чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст.98 КПК).

Суд вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваної заявником постанови, оскільки постанова відповідає вимогам норм КПК України, які визначають приводи і підстави порушення кримінальної справи, коло осіб, до компетенції яких віднесено питання про порушення кримінальної справи, та встановлюють порядок порушення справи.

Відповідно до ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину.

Так, приводом для постановления оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину.

Окрім того, постанову про порушення кримінальної справи винесла компетентна особа, яка додержала встановлений для цього порядок (ст.98 КПК), вказавши в постанові приводи і підстави до порушення справи, статті кримінального закону, за ознаками яких порушується справа, а також подальше її спрямування.

Керуючись ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, суд, -

постановив:

Залишити без задоволення скаргу адвоката ОСОБА_1 на постанову прокурора м. Ірпіня про порушення кримінальної справи від 29.02.2008 року стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочинів передбачених ч. 1 ст. 240, ч. 1 ст. 364 КК України.

На постанову до апеляційного суду Київської області може бути подано апеляцію протягом 7 діб з дня її винесення.