Справа № 1-333\11

В И Р О К

Іменем України

16 травня 2011 року           Деснянський районний суд м. Києва в складі :

головуючого –судді                                                            - Вінтоняка Р.Я.

при секретарях                                                                - Карпенко Д.О., Кучинського Я.В.

за участю прокурора                                                                    -  Касьян А.О.

з участю адвоката                                                                 - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за  звинуваченням:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта незакінчена вища, одруженого, працюючого директором ТОВ»Торговий дім ЮНІКОМ»,  що проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,  

у вчиненні злочину, передбаченого  ст.187ч.1  КК України,          

В С Т А Н О В И В:

          Підсудний ОСОБА_2 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства(розбій), за таких обставин

          Підсудний ОСОБА_2 15 квітня 2005 року, приблизно о 03.00год. перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння біля під’їзду АДРЕСА_2, переслідуючи корисливу мету, підійшов до потерпілої ОСОБА_3 та приставивши до шиї потерпілої невстановлений предмет, висловлюючи при цьому останній погрозу вбивством, яку потерпіла сприймала як реальну загрозу для свого життя та здоров’я, подолавши тим самим волю потерпілої до опору, завів її в під’їзд №3 вищевказаного будинку. Продовжуючи свої злочинні дії направлені на заволодіння майном потерпілої ОСОБА_3, підсудний ОСОБА_2 примусив потерпілу піднятися разом з ним на ліфті на 15 поверх будинку, де на загальному балконі, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров’я останньої, яке виразилося у здавлюванні потерпілої рукою за шию, внаслідок чого ОСОБА_3 стала задихатися, та погрожуючи скиданням потерпілої з балкону з висоти 15 поверху будинку, що сприймалось останньою як реальна загроза своєму життю та здоров’ю, заволодів чужим майном, що належало потерпілій ОСОБА_3, а саме мобільним телефоном «Нокіа 7260», вартістю 1590грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв’язку «Діджус», вартістю 50грн., на рахунку якої знаходилось 15грн.; дезодорантом «Рексона»вартістю 15грн., грошима в сумі 15грн., жіночими трусами, вартістю 49грн., а всього на загальну суму 1734грн., після чого з місця вчинення злочину втік, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

             В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив вищеописані встановлені судом обставини справи.

           Винність підсудного у вчиненні злочину при обставинах, встановлених судом, доведена повністю зібраними по справі та дослідженими судом доказами в їх сукупності, а саме:

- показами в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3, про те, що 15.04.2005 року біля ст..м.»Петрівка» вона познайомилась з ОСОБА_2, після чого на таксі разом приїхали до будинку, де вона проживає, а саме будинку АДРЕСА_2. Вийшовши з автомобіля вони 5-10хв. розмовляли біля будинку, після чого, попрощавшись, вона пішла в бік свого під’їзду. Коли вона підійшла до дверей під’їзду, ззаду до неї підбіг ОСОБА_2 та приставши якийсь предмет до шиї сказав: «Заходь, а то буде два трупа, ти і баба консьєржка». Злякавшись, вона зайшла разом з ОСОБА_2 в під’їзд, підійшли до ліфта, ОСОБА_2 викликав ліфт, після чого вони піднялись на 15 поверх будинку. Піднявшись на 15 поверх будинку, ОСОБА_2 завів її на загальний балкон, де вів себе дуже агресивно, хватав рукою та здавлював їй шию, внаслідок чого вона не могла дихати та задихалася., після чого погрожував скинути її з 15 поверху будинку. В подальшому ОСОБА_2 знову схопив її рукою за шию, та наказав витягувати з сумочки речі, та говорити, що за речі вона витягує. Вона з сумки витягнула мобільний телефон »Нокіа 7260», дезодорант «Рексона»та гроші в сумі 15грн., які ОСОБА_2 забрав, після чого ОСОБА_2 наказав їй зняти нижню білизну, якою він також заволодів, після чого ОСОБА_2 втік. Уточнила, що дії та погрози ОСОБА_2 вона сприймала реально, боялась за своє життя та здоров’я.

- даними, що містяться у протоколі очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, де ОСОБА_3 підтвердила свої покази про обставини розбійного нападу на неї ОСОБА_4          

- оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_5, з яких вбачається, що 15.04.2005 року вона працювала консьєржем в під’їзді АДРЕСА_2. Вночі в під’їзд будинку зайшла ОСОБА_3 та незнайомий хлопець, які в подальшому зайшли в ліфт та поїхали на 15 поверх, хоча ОСОБА_3 проживала на 7 поверсі. Через деякий час, з під’їзду вибіг хлопець, який заходив з ОСОБА_3, а потім прийшла ОСОБА_3, яка на її запитання: Що сталось?, відповіла - «Ви хочете, щоб і вам горло перерізали», після чого вона повернулась до квартири, і через деякий час приїхали працівники міліції.

          Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №716 від 30.06.2005 року, ОСОБА_2 в період інкримінованого йому діяння ознак будь-якого психічного захворювання не виявляв, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Стан алкогольного сп’яніння ОСОБА_2 в період інкримінованого йому діяння не позбавляло можливостей усвідомлювати свої дії та керувати ними.

          Згідно акту амбулаторної наркологічної експертизи №384 від 30.06.2005 року, ОСОБА_2 ознак хронічного алкоголізму чи наркоманії не виявляє та лікування не потребує.

За таких обставин, суд вважає  вину ОСОБА_2 доведеною, і кваліфікує його дії за ст.187ч.1 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства(розбій).

           При призначенні покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, обставини справи, дані про особу винного, який раніше не судимий, ухилявся від явки до слідчого, у зв’язку з чим тривалий термін знаходився у розшуку, займається суспільно-корисною працею, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується за місцем роботи.

Обставинами, що  пом’якшують покарання підсудного судом визнано –щире каяття, добровільне відшкодування заданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного судом визнано –вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

 Враховуючи обставини справи, дані про особу ОСОБА_2, відсутність претензій з боку потерпілої, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за його поведінкою органами кримінально-виконавчої інспекції за місцем його проживання, а тому застосовує до нього покарання  у вигляді позбавлення волі  зі звільненням  від його відбування  з випробуванням згідно до ст.75 КК України.

Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до ст.81 КПК України.

Судові витрати, вартість проведених судово-дактилоскопічної та судово-біологічної експертизи стягнути з підсудного.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

               ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187ч.1 КК України  і призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально –виконавчої інспекції, періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції і повідомляти  про зміну місця проживання або роботи.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 залишити без змін -  підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Строк відбуття покарання обчислювати з дня проголошення вироку.

Речові докази зберігати при матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві 845 гривень 44 копійки судових витрат.

            На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

              Суддя: