Справа № 10-117                                                                  Головуючий у І інстанції  Хрипун С.В.

Категорія                                                                            Доповідач у 2 інстанції  Полосенко

УХВАЛА

                                           Іменем України

27 травня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого –Миколюка О. В.,

суддів:   Гайдай Р. М., Полосенка В. С.,

за участю: прокурора Тучик А. А., захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали за апеляцією захисника на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 травня 2011 року про задоволення подання слідчого про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2, -

встановила:

 Згідно з оскаржуваною в апеляційному порядку постановою начальник СВ ПМ ДПІ у  Києво-Святошинському районі Київської області, за згодою прокурора району звернувся до суду з поданням про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваного ОСОБА_2, з метою запобігання спробам ухилятися від слідства і суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі.   

 Як вбачається з матеріалів справи і рішення суду, кримінальна справа щодо ОСОБА_2 за ознаками  злочинів, передбачених ч.3  ст. 27, ч.2 ст.28, ч.2 ст. 205, ч.5 ст.27, ч.3  ст.212  КК України порушена 21.04.2011 року  і 14 травня 2011 року його затримано в порядку ст.115 КПК України.

 16 травня 2011 року постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області було задоволено подання і обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту щодо підозрюваного ОСОБА_2.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що за вчинені злочини передбачено покарання у виді позбавлення волі більше 3 років та наявністю доказів того, що  перебуваючи на волі обвинувачений може  перешкоджати встановленню істини по справі чи уникати слідства.

 Не погоджуючись з постановою місцевого суду захисник в своїй апеляції просить її скасувати як незаконну і необґрунтовану, а висновки суду суперечать фактичним обставинам справи відмовити в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу.

 В обґрунтування своєї скарги апелянт вказує, що слідчий в поданні і суд в своїй постанові не навели фактичних даних, які свідчать про достатність підстав для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу, а послалися лише на тяжкість злочину та на відсутність в затриманого постійного місця проживання.

Суд при винесенні постанови проігнорував сімейний стан ОСОБА_2, те що він має постійне місце проживання, на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина, позитивно характеризується, раніше не судимий та від слідства не ухиляється.

Стверджує, що вказані вище обставини не були з’ясовані судом і їм не надано належної оцінки.

       Заслухавши доповідача, виступи захисника в підтримку апеляції, прокурора, який вважає постанову суду законною, перевіривши матеріали справи та обміркувавши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

       За змістом ст.ст.148 і 155 КПК України запобіжний захід у виді взяття під варту застосовується в справах про злочини, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, з метою запобігти спробам ухилитись від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Згідно із вимогами ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу підлягають врахуванню: тяжкість злочину, вік особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, її стан здоров"я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини.

Належним чином дослідивши надані матеріали, вивчивши дані про особу підозрюваного та інші обставини, які враховуються при вирішенні питання про запобіжний захід, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність даних, які б указували на те, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі, буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі. Із урахуванням наведеного суд першої інстанції прийняв рішення, яке ґрунтується на вимогах закону, про доцільність обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Апеляція захисника не містить належних доводів які б указували на незаконність постанови суду першої інстанції.  Матеріали справи містять дані щодо того, що тільки запобіжний захід у виді взяття під варту може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов’язків, які випливають із змісту ч.2 ст. 148 КПК України.

Постанова суду першої інстанції про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту відповідає вимогам закону, підстав для її зміни або скасування колегія суддів не вбачає в зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляцію захисника - без задоволення.

         Керуючись ст.ст. 365, 377 та 382 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

            Апеляцію захисника –залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 травня 2011 року про задоволення подання слідчого про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2 –без зміни.

           Вірно за належними підписами.

           Суддя                                           В. Полосенко