Справа № 11-564 Головуючий у 1-й інстанції Моргун Г.А.
Категорія ч.2ст.121 КК України Доповідач Матюшко М.П.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2011 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого –Літвінова Є.В.,
суддів –Матюшка М.П., Сливи Ю.М.,
за участю прокурора –Скрипки І.М.,
потерпілої –ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Володарського районного суду Київської області від 16 березня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, з середньою освітою, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, працюючого вантажником у ТОВ «НД Лоджистік Україна»с. Мила Києво-Святошинського району, раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ст. 69 КК України на строк п’ять років На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки. Відповідно з ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покладені обов’язки періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання,
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно вироку, ОСОБА_2 умисно заподіяв тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3, за наступних обставин.
Так, 27 листопада 2010 року, близько 14-ї години, на одній з вулиць в с. Лобачів Володарського району зустрілись місцеві жителі: ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які на протязі дня вживали спиртні напої на березі сільського ставу. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, близько 18-ої години ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повернулись до місця проживання останнього, де зачинивши на замок вхідні двері будинку з середини, продовжували відпочивати. В цей час троє малолітніх дітей ОСОБА_4 , починаючи з обіднього часу, були зачинені в неї вдома самі без нагляду дорослих.
Того ж дня, 27 листопада 2010 року, близько 20-ої години до місця проживання ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_2. прийшов підсудний ОСОБА_2. Побачивши через вікно в одній з кімнат будинку ОСОБА_3, разом із своєю дружиною ОСОБА_4, які сиділи на дивані, ОСОБА_2 став стукати у вікно та двері. Так як ОСОБА_3 двері йому не відчинив, ОСОБА_2, пошкодивши двері веранди, які були закриті на внутрішній замок, проник в будинок, де між ним та ОСОБА_3 на ґрунті неприязних відносин виникла суперечка. Коли ОСОБА_2 зайшов в прихожу кімнату, ОСОБА_3 штовхнув його руками в область грудей, внаслідок чого він впав на підлогу. Піднявшись, підсудний наніс декілька ударів кулаком правої руки в область голови та обличчя ОСОБА_3, а коли останній став наближатись до нього, він схопив в кімнаті біля стіни металевий совок з металевою ручкою і наніс ним декілька ударів в область голови ОСОБА_3 Від отриманих ударів ОСОБА_3 впав на підлогу біля дивану і більше не піднімався. Знайшовши в одній з кімнат під ліжком свою дружину, підсудний ОСОБА_2 разом з нею направився до місця свого проживання, залишивши ОСОБА_3 лежачим на підлозі в його будинку. В подальшому ОСОБА_3 з отриманими тілесними пошкодженнями був госпіталізований до Володарської ЦРЛ де ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 103 від 21 січня 2011р., смерть громадянина ОСОБА_3 наступила внаслідок закритої черепно-мозкової травми з тяжким забоєм головного мозку (крововилив під тверду та м'яку мозкові оболонку, розрушення речовини мозку в області 4 шлуночку мозку з крововиливом в шлуночки мозку).
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його м’якості та постановити новий вирок яким ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років. Обґрунтовуючи апеляцію, прокурор, не оспорюючи вирок в частині доведеності вини та кваліфікації дій засудженого, вважає вирок занадто м’яким, так як суд врахував чотири пом’якшуючі покарання обставини, але не в повній мірі врахував, що ОСОБА_2 умисно позбавив життя потерпілого ОСОБА_3
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, засудженого та потерпілу, котрі просили вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Висновок суду щодо доведеності вини засудженого у зазначених у вироку злочинних діях відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується всією сукупністю досліджених судом доказів, які повно і правильно приведені у вироку, а дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, що ніким не оспорюється.
Призначаючи покарання, суд згідно з ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості, обставини вчиненого злочину, та особу підсудного ОСОБА_2, який раніше не судимий, працює, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, має на утриманні трьох малолітніх дітей відповідно 2005, 2007 і 2009 року народження. За відсутності обтяжуючих покарання обставин суд визнав чотири пом’якшуючі покарання обставини, а саме: повне визнання матеріальної та моральної шкоди потерпілій; вчинення злочину внаслідок збігу особистих і сімейних обставин викликаних пияцтвом дружини, її подружньою зрадою, аморальним способом життя та неналежним доглядом за малолітніми дітьми; вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними і аморальними діями потерпілого ОСОБА_3, який у нетверезому стані закрився в будинку з дружино ОСОБА_2 та на прохання останнього відкрити двері не зреагував, натомість, як встановлено судом, бійку першим розпочав ОСОБА_3 За наведених обставин, а також беручи до уваги думку потерпілої –матері ОСОБА_3, яка просила апеляційний суд не позбавляти засудженого волі, колегія суддів знаходить обране засудженому покарання з застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України обґрунтованим і не вважає в даній конкретній ситуації його явно несправедливим внаслідок м’якості в контексті ст. 372 КПК України, а тому залишає апеляцію прокурора без задоволення. Посилання апелянта на те, що засуджений умисно позбавив життя потерпілог7о суперечить пред’явленому органом досудового слідства обвинувачення і вироку суду.
Порушень норм кримінально-процесуального законодавства при розгляді справи, які б могли слугувати підставами для скасування чи зміни вироку, колегією суддів не встановлено. За таких обставин вирок суду є законним.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Володарського районного суду Київської області від 16 березня 2011 року щодо ОСОБА_2 –без зміни.
Судді:
_________________ ______________________ _________________
Літвінов Є.В. Матюшко М.П. Слива Ю.М.