Справа № 11-458/ 2011 Головуючий в 1-й інстанції Слободян Н.П.
Категорія: ч.2 ст.307 КК України Доповідач Матюшко М.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2011 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Миколюка О.В.
суддів Авраменка М.Г., Матюшка М.П.,
з участю прокурора Нечепоренко С.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Іванківського районного суду Київської області від 11 жовтня 2010 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, уродженець с. Соснівка Іванківського району Київської області, житель АДРЕСА_1 з середньою освітою, не одружений, не працює, раніше не судимий,
засуджений за ч.2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку два роки.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянка України, українка, уродженка та жителька АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружена, не працює, раніше не судима,
засуджена за ч.2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнена від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку два роки.
Згідно ст.76 КК України на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покладено обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну постійного місця проживання.
Запобіжний захід засудженим до вступу вироку в законну силу залишено попередній –підписку про невиїзд з місяця проживання.
Доля речових доказів визначена відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Встановила
За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними в тому, що вони 01.07.2010 року біля 11 години за попередньою змовою між собою, перебуваючи на вул. 70-річчя Жовтня в Феневичі Іванківського району Київської області, біля паркану одного з господарств, придбали шляхом зривання 12 дикорослих рослин маку та в подальшому перенесли до свого господарства, яке розташоване в АДРЕСА_1 де почали їх зберігати з метою збуту. Після цього ОСОБА_1 вказані рослини маку висушив та передав на зберігання ОСОБА_2, для того, щоб остання їх збула з метою збагачення грошовими коштами.
06.07.2010 року біля 15 години з метою збуту наркотичного засобу ОСОБА_2 прибула до автобусної зупинки «Вахівка», поблизу с. Феневичі Іванківського району Київської області. Під час її огляду працівниками міліції Іванківського РВ у ОСОБА_2 було виявлено 11 рослин плодів коробочок маку, які згідно з висновком експерта №942/х від 19.07.2010 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено –висушеною маковою соломою вагою 42 г.
В апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, не оспорюючи доведеність вини засуджених у вчиненні інкримінованого злочину, правильність кваліфікації їх дій, просить вирок скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засуджених, внаслідок м’якості призначеного покарання, неправильним застосуванням кримінального закону та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_1 за ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та засудити ОСОБА_2 за ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Вказує, що при обранні міри покарання засудженим судом не враховано те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 умисно, за попередньою змовою між собою вчинили тяжкий злочин, за місцем проживання характеризуються посередньо, ніде не працюють, ведуть негативний спосіб життя, ОСОБА_1 схильний до вживання алкогольних напоїв.
В доповненнях до апеляції прокурор, повністю підтримуючи апеляцію, просить кримінальну справу щодо ОСОБА_1 закрити у зв’язку зі смертю засудженого за п.8 ч.1 ст. 6 КПК України.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав вимоги апеляції з доповненнями до неї, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції з доповненнями, колегія суддів вважає апеляцію підлягаючою до часткового задоволення з наступних підстав.
Висновок суду щодо доведеності вини засуджених у зазначених у вироку злочинних діях відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується всією сукупністю досліджених судом доказів, які повно і правильно наведені у вироку, не викликають сумнівів у своїй достовірності, а скоєне ОСОБА_1 і ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 307 КК України, що ніким не оспорюється.
Призначаючи покарання, суд взяв до уваги тяжкість скоєного злочину, особу підсудних, які за місцем проживання характеризуються посередньо, не перебувають на обліку у лікарів нарколога та психіатра, до кримінальної відповідальності притягуються вперше, свою вину повністю визнали і у скоєному щиро розкаялись, є потерпілими від наслідків аварії на ЧАЄС, у молодому віці, а ОСОБА_2, будучи неповнолітньою, залишились без батьків, які померли, внаслідок чого складно адаптувались у самостійному житті, а тому, на думку колегії суддів, суд обґрунтовано застосував щодо засуджених ст. ст. 75, 76 КК України.
Приймаючи до уваги наведене вище, а також те, що ОСОБА_1 на момент розгляду апеляції помер, колегія суддів щодо нього скасовує вирок та закриває провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст. 6 КПК України.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, задовольнити частково, а вирок Іванківскього районного суду Київської області від 11 жовтня 2010року щодо засудженої ОСОБА_2 залишити без зміни.
Названий вирок щодо засудженого ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.8 ч.1 ст. 6 КПК України.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді:
Миколюк О.В. Авраменко М.Г. Матюшко М.П.