Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів:
Хилевича С.В., Гордійчук С.О., Шеремет А.М.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області на постанову Рокитнівського районного суду від 03 червня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 до управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі про визнання неправомірними дій та зобов"язання нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу,
ВСТАНОВИЛА :
Постановою Рокитнівського районного суду від 03 червня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача щодо не нарахування в період з 09 липня по 31 грудня та нарахування не неповному обсязі в період з 22 травня по 31 грудня 2008 року позивачам
щомісячної соціальної державної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у вигляді підвищення на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України про Державний бюджет на 2007-2008 роки.
Зобов”язано відповідача провести нарахування та виплату позивачам з урахуванням виплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги як дітям війни, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у вигляді підвищення на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України про Державний бюджет на 2007-2008 роки, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач вказує, що ним виконано функції по виплаті дітям війни у 2007 - 2008 роках надбавки до пенсії в повному обсязі, а підстав для визнання дій та бездіяльності протиправною у суду першої інстанції не було. Просить оскаржувану постанову скасувати та відмовити позивачам в позові.
Колегія суддів відповідно до ч.1 ст.195 КАС, переглядає рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачі знаходиться на обліку у відповідача і згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання від відповідача надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому місцевий суд обґрунтовано врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими було зупинено у 2007 році дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" та врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-пр 2008 визнано неконституційними зміни до ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни", що внесені п. 41 розділу 2 Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 28 грудня 2007 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
____________________________________________________________________
Справа № 22-а-601-11 Головуючий в суді 1 інст.: ОСОБА_21 Суддя-доповідач: Хилевич С.В.
З урахуванням зазначеного місцевий суд прийшов до вірного висновку, що з моменту визнання неконституційними законів, які зупиняли дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" і до кінця року, тобто з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та виплачувати надбавку до пенсії в розмірі, встановленому ст.. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни".
Проте, позивачі за захистом порушеного в 2007 році права на отримання підвищення до пенсії звернулись в березні 2009 року –через понад півтора року після винесення рішення Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, тобто з пропуском встановленого на той час ст. 99 КАС України річного строку звернення за захистом порушеного права.
В запереченнях відповідача на подані позови, містяться вимоги про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду передбачених ст.100 КАС України та прохання про відмову в його поновленні.
Згідно ст.100 КАС України (в редакції на час розгляду справи місцевим судом) пропущення строку звернення до суду було підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду.
Цю обставину місцевий суд належним чином не дослідив та процесуальне рішення щодо його поновлення чи застосування наслідків пропуску строку відповідно до ст.100 КАС України не прийняв.
Посилання в тексті оскаржуваної постанови на ст. 87 ЗУ “Про пенсійне забезпечення”, як на обґрунтування незастосування строків звернення до суду, не заслуговують на увагу, оскільки вказана норма не регулює зазначені правовідносини. Позивачі оспорюють нарахування і виплату не самої пенсії, а підвищення до пенсії, яке не регулюється вказаним Законом.
Згідно ч.2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Колегія суддів, вирішуючи дану справу, застосовує наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду, а тому вимоги позивачів, що виходять за межі річного строку звернення, згідно вимог ст. 100 КАС України, залишає без розгляду, оскільки підстав для поновлення такого строку не вбачає.
Враховуючи наведене та дату звернення позивачів до суду, колегія суддів, прийшла до висновку про залишення без розгляду позовних вимог за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року включно.
Окрім того, колегія суддів прийшла до висновку , що місцевий суд відповідно до ч.7 ст. 9 КАС вірно застосував аналогію закону і примінив до спірних правовідносин мінімальний розмір пенсії за віком визначений статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Керуючись ст. 100, 197, п.4 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України , колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області задовольнити частково.
Постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 03 червня 2009 року скасувати в частині вирішення вимог за 2007 рік.
Позовні вимоги позивачів про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити їм 30 відсотків надбавки до пенсії в розмірах, визначених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за 2007 рік - залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Рокитнівського районного суду від 03 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили .
Судді: