У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

31 травня 2011 року                              м. Київ

Колегія суддів Судової палати  у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Жайворонок Т.Є.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про знесення самочинного будівництва та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 29 вересня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 11 травня 2005 року належить земельна ділянка площею            513 кв. м у садовому товаристві «Урожай», що знаходиться в с. Вороніна,                     м. Полтава та на якій він побудував житловий будинок. Сусідню земельну ділянку з побудованим на ній житловим будинком придбала ОСОБА_5, яка без відповідних документів добудувала будинок, порушивши норми проектування та забудови садово-городних товариств і проект забудови садового колективу. Будівництво, проведене відповідачкою порушує його права на здійснення належної добудови до свого будинку, на проведення якої є належним чином оформлений дозвіл.

Доповнивши та уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд зобов’язати ОСОБА_5 знести самочинно розпочате будівництво на земельній ділянці № НОМЕР_1 у садовому товаристві «Урожай», що розташована на АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачки 50 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.      

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 16 серпня 2010 року позов задоволено частково: зобов’язано ОСОБА_5 знести розпочате самочинне будівництво добудови до будинку на земельній ділянці № НОМЕР_1 у садовому товаристві «Урожай», що розташована на АДРЕСА_1; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4  500 грн. на відшкодування моральної шкоди та витрати, пов’язані з проведенням експертизи в розмірі 500 грн.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 29 вересня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Ураховуючи положення п. 2 розд. ХІІІ “Перехідні положення” Закону України  від 7 липня 2010 року № 2453-VІ “Про судоустрій і статус суддів”, справа розглядається за правилами ЦПК України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону від 7 липня 2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції у попередньому судовому засіданні скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов’язкове скасування судового рішення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов’язковому скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Встановлено,   що 29 вересня 2010 року апеляційний суд розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 за відсутності ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у  справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Відомостей про те, що ОСОБА_4 був належним чином повідомлений про розгляд справи 29 вересня 2010 року немає, у справі взагалі відсутні розписки про одержання сторонами судових повісток, чим порушено вимоги ст. ст. 74-76, 305 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, ухвала апеляційного суду не може залишатись в силі та з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 338 ЦПК України, підлягає обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий апеляційний  розгляд.

Керуючись ст. ст. 332, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 29 вересня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до апеляційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді     :                     Д.Д. Луспеник        

М.І. Балюк    

Т.Є. Жайворонок