ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 р.  Справа № 2а/0470/4633/11

                     Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                              Коренева А.О.,

при секретарі                                         Литвин Ю.Ю.,

за участю

представників позивача – Гаврилової О.В., Голікова Д.Р.,

представника відповідача – Таранової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», звернувся до суду з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську №0000208823 від 12.04.11, №0000198823 від 12.04.11, №0000188823 від 12.04.11, №0000098823 від 12.04.11. В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та в обґрунтування зазначив наступне. Оскаржуваними рішеннями контролюючого органу до нього застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошових зобов’язань. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.05 відносно позивача порушено провадження у справі про визнання його банкрутом та введений в дію мораторій на задоволення вимог кредиторів. Оскільки протягом дії мораторію санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань, зокрема, щодо сплати податків і зборів, не застосовуються, та на дату прийняття податковим органом оскаржуваних рішень дія мораторію не була припинена, застосування до позивача штрафних санкцій є неправомірним, а відповідні рішення – противоправними та незаконними, а тому є такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що обмеження щодо застосування штрафних санкцій під час дії мораторію стосується лише вимог конкурсних кредиторів, а за невиконання зобов’язань поточних кредиторів, в тому числі зобов’язань щодо сплати податків і зборів неустойка (штраф, пеня), інші санкції застосовуються. Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів, які виникли після введення мораторію, заходи, спрямовані на їх забезпечення, також не припиняються. Строк виконання податкових зобов’язань, за несвоєчасну сплату яких до позивача застосовані штрафні санкції, настав після введення в дію мораторію, відтак дія мораторію на виконання цих податкових зобов’язань не розповсюджується. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення повністю відповідають вимогам закону, підстав для їх скасування не має, а тому позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріалами справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи спір виник у зв’язку з реалізацією відповідачем як органом державної податкової служби України до позивача як платника податків міри юридичної відповідальності у вигляді штрафу, що запроваджена ст.126 Податкового кодексу України.

З пояснень осіб, які беруть участь у справі, судом встановлено, що обставини наявності фактів несвоєчасної оплати узгоджених податкових зобов’язань у спірних правовідносинах сторонами по справі визнаються, відносно обставин граничного строку оплати узгоджених податкових зобов’язань та обставин  фактичної оплати спору не має.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії акту перевірки від 25.03.11 №510/08-03/3-03340920 відповідачем відносно позивача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності сплати сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість, збору у вигляді цільових надбавок до діючого тарифу на природний газ для споживачів всіх форм власності за період з 14.10.05 по 31.12.10. Проведеною перевіркою встановлено порушення пп.5.3.1 п.5.3 т.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами від 21.12.00 №2181 (далі – Закону №2181), що призвело до несвоєчасної сплати відповідачам узгодженої суми податкових зобов’язань по податку на додану вартість та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за період з 14.10.05. по 31.12.10. За результатами зазначеної документальної перевірки відповідач прийняті податкові повідомлення-рішення №0000208823 від 12.04.11, №0000198823 від 12.04.11, №0000188823 від 12.04.11, №0000098823 від 12.04.11, якими позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 2 012 060,45 грн., 2 930 486,53 грн., 2 608 735,46 грн., 6 947 013,32 грн. відповідно.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.05 порушено провадження у справі про банкрутство позивача (справа №Б24/235/05) та введено в дію мораторій (а.с.68). Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.11 провадження по справі про банкрутство №Б24/235/05 зупинено строком до 01.01.13 (а.с.69).

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон) передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч.4 ст. 17 Закону України мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Згідно з ч.7 ст. 17 Закону дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Наслідки введення мораторію визначені ч.4 ст.12 Закону і полягають у забороні стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нарахуванні неустойки (штрафу, пені), незастосуванні інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших видів загальнообов'язкового державного соціального страхування,  податків і зборів (обов'язкових платежів). Таким чином, положеннями Закону визначений           вичерпний перелік вимог, на задоволення яких дія мораторію не поширюється.

Аналіз наведеного дозволяє суду дійти висновку, що оскільки провадження у справі про банкрутство №Б24/235/05, порушене відносно позивача, не припинено станом на дату застосування до позивача штрафних санкцій, дія мораторію, яка почалась з 14.10.05, також не була припинена станом на дату застосування спірних штрафних санкцій.

Суд враховує, що під податком слід розуміти обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового Кодексу України, під збором - обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій (ст.6 Податкового кодексу України). Викладене відповідає визначенню податків та зборів, наведеного в Законі України «Про систему оподаткування» (чинного на час сплати позивачем податкових зобов’язань з податку на додану вартість та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності. Ані Законом України «Про систему оподаткування», ані Податковим кодексом України пеня, штраф, інші фінансові санкції, що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, в перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), які були передбачені ст.14 та ст.15 Закону України «Про систему оподаткування» та які передбачені ст.9 та ст. 10 Податкового кодексу України, не включені.

Як вже було зазначено вище, згідно з абз.4 ч.4 ст.2 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи зазначене, у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів пеня та штраф за порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, які передбачені ст.126 Податкового кодексу України, не можуть бути застосовані.

Даний висновок відповідає позиції Пленуму Верховного суду України, викладеної в Постанові від 18.12.09 №15 «Про судову практику в справах про банкрутство». Пунктом 17 Постанови зазначено, що згідно з абз.4 ч.4 ст.12 Закону № 2343 протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). За змістом даної статті мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, були винесені неправомірно, оскільки ними до позивача застосовані штрафні санкції протягом дії мораторію, у зв’язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

 Керуючись  ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-164  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську №0000208823 від 12.04.11, №0000198823 від 12.04.11, №0000188823 від 12.04.11, №0000098823 від 12.04.11.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (юридична адреса: вул.Шевченка, 2, м.Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 03340920) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40коп.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 03.06.11.

Суддя                       

А.О. Коренев