Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
03 червня 2011 р. № 2-а- 1339/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горшкової О.О., при секретарі судового засідання - Гетьман Н.В., за участю сторін: представник позивача –Гавриленко Т.В., представник відповідача - Симонов А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничої фірми "Сінтал'Д" про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Харкова звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Сінтал’Д», в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Сінтал’Д» борг в сумі 38 704,95 грн. на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Харкова. В обґрунтування позовної заяви зазначає, що ТОВ НВФ фірма «Сінтал’Д» зареєстровано платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. На підставі ст. 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 року № 0026537 зі змінами та доповненнями відповідачу встановлено відповідно до 21 класу професійного ризику виробництва страховий тариф 0,98 % і загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку, про що підприємству було видано Повідомлення № 15896 від 18.01.2009 року. ТОВ НВФ «Сінтал’Д» має недоїмку по сплаті страхових внесків в загальній сумі 38 701,95 грн., яка зросла за квартал на 17410,04 грн. згідно розрахункової відомості за 1 квартал 2011 рік.
В запереченнях проти позову відповідач зазначив, що в якості законодавчої норми, якою обґрунтовуються позовні вимоги, позивачем наведена вже неіснуюча редакція ч. 3 ст. 47 Закону України № 1105, яка передбачала, що розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців – у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників. Тобто дана норма, на думку відповідача, не містила будь-яких застережень щодо обов’язку сплати страхових внесків незалежно від фактичної виплати зарплатні, а навпаки, законодавцем, сплата внесків до наведеного Фонду України, прямо пов’язана із реальною виплатою зарплатні працівникам, що є природно обґрунтованим, оскільки із самої суті страхового внеску випливає, що він сплачується в даний фонд з коштів, які отримують працівники при виплаті заробітної плати і становить відповідний відсоток від цих коштів. З доданої до позову Розрахункової відомості за 2010рік вбачається, що за 4 квартал 2010 року у відповідача рахується заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 1 205 740,43 грн. Тобто фактично зарплата працівникам відповідача в 4 кварталі 2010 року не виплачувалась, та, відповідно, не могли бути сплачені і страхові внески у Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Харкова, що обчислені та нараховані при нарахуванні зарплатні. Протягом 2011 року проведено дві виплати заборгованості по зарплатні за 4 квартал 2010 року, що відбулись 20.02.2011 року та 02.03.2011 року. Відповідний відсоток з виплачених фактично сум зарплатні за 2010 рік в ці дати був перерахований Позивачу платіжними дорученнями № 8 на суму 135,53 грн. та № 55 на суму 2517,36 грн. За таких обставин відповідач вважає безпідставним посилання позивача в уточнених позовних вимогах про несплату внесків з березня 2010 року по 20 квітня 2011 року, та зазначає, що сума позову повинна бути зменшена позивачем на 2652,89 грн. (135,53+2517,36). Крім того, в судовому засіданні, представник відповідача не погодився з сумою боргу у розмірі 38 704,95 грн., зазначивши, що згоден лише з наявністю боргу у розмірі 21291,91 грн., яка і підлягає сплаті, одночасно наголосивши на відсутності повноважень відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Харкова на звернення до адміністративного суду з позовною заявою та відповідно відсутності компетенції суду на розгляд даного позову.
Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача підтримав свою правову позицію, викладену в запереченнях.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною третьою статті 3 названого Закону передбачено, що Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України. Згідно з частиною першою статті 7 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до частини першої статті 8 Закону ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 зі справи N 1-2/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що частина друга статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків є одним з основних принципів страхування.
Відповідно до ст. 18 цього Закону Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду;виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Пунктом 2 частини другої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено обов'язок роботодавця як страхувальника своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.
Частиною першою статті 46 цього Закону встановлено, що Фонд провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.
Відповідно до статті 55 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" спори щодо визначення класу професійного ризику виробництва, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.
Статтею 17 КАС України визначена юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, яка, відповідно до закріплених цією статтею норм, крім іншого, поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінський функцій.
З огляду на викладені норми чинного законодавства, враховуючи направленість та спрямованість управлінчеських функцій позивача в публічно-правовій сфері та компетентність адміністративного суду, суд приходить до висновку про наявність у позивача права звернення до адміністративного суду з даним позовом, та відхиляє зауваження відповідача з цього приводу.
У зв'язку з набранням чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року N 2464-VI (далі - Закон N 2464-VI) правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) прийнято постанову правління Фонду від 30.11.2010 року № 31 "Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" (далі - Постанова), зареєстровану в Міністерстві юстиції України 17.12.2010 року за № 1286/18581.
Згідно з нормами Постанови з 1 січня 2011 року втрачає чинність постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 року № 36 "Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1.08.2007 року за № 867/14134 (далі - Інструкція).
Згідно з абзацом шостим пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VІ на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за Фондом зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими він був наділений до набрання чинності Законом № 2464-VI.
Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Постанови стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції.
Враховуючи зазначене, робочі органи виконавчої дирекції Фонду у роботі зі страхувальниками, які мають заборгованість до Фонду, надалі використовують норми Інструкції, а саме, норми розділу 4 (крім абзацу другого пункту 4.1, пункту 4.2, абзаців четвертого та п'ятого пункту 4.5, пункту 4.6, абзацу третього пункту 4.10, підпункту "в" абзацу п'ятого пункту 4.12), норми розділу 5 та норми розділу 7, крім пунктів 7.5, 7.6, 7.7, 7.9.
Таким чином, з урахуванням наведених норм законодавства, які унормовують повноваження позивача діяти в межах компетенції та за певних умов за вимогами Закону, який на час вирішення справи частково втратив чинність, та враховуючи період, за який стягується заборгованість по сплаті страхових внесків, в період якого діяла ч. 3 ст. 47 Закону, на яку посилається представник відповідача, як на норму яка не може прийматися судом до уваги, обґрунтування представника відповідача з цього приводу спростовуються наведеними вище нормами законодавства та відхиляються судом.
Судом встановлено, що НВФ «Сінтал’Д» зареєстрований платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Згідно ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції Закону № 2388-VI від 01.07.2010 року) роботодавець, як страхувальник, зобов’язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Порядок обчислення і сплати збору та тарифи визначені ст. 47 вищевказаного Закону (в редакції Закону № 2388-VI від 01.07.2010 року), п. 5 ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та "Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" (діяла на час виникнення спірних правовідносин), а також "Порядком визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 року № 1423 «Про затвердження Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання», позивача було віднесено до 21 класу професійного ризику виробництва.
Відповідно до ч. 3 ст. 47 Закону (в редакції Закону № 2388-VI від 01.07.2010 року) розміри страхових внесків страхувальника обчислюються для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, та інші заохочувальні компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначають відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.
Відповідно до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» позивачу розмір страхового тарифу на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання з 13.01.2009 року становить 0,98 у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.
Перевірки страхувальників, які мають заборгованість до Фонду, здійснюються робочими органами виконавчої дирекції Фонду відповідно до Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів, затвердженого постановою правління Фонду від 17.10.2003 року N 68, з урахуванням Тимчасових рекомендацій щодо проведення робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України перевірок повноти нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів і цільового використання коштів страхування від нещасних випадків на виробництві, та оформлення результатів перевірок, надісланих до управлінь виконавчої дирекції Фонду листом від 17.06.2009 року N 595-07-2.
Відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 Постанови страхувальники, які мають заборгованість зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду звітність до повного погашення заборгованості за формою, наведеною у додатку до Постанови.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом відповідачем позивачу був наданий звіт щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за I квартал 2011 року, відповідно до якого залишок заборгованості Фонду на кінець звітного періоду становить усього 38,701,95 грн., що пов’язана з несвоєчасністю виплати заробітної плати. При цьому в цьому ж звіті зазначено, що сума заробітна плата була нарахована, але не сплачена.
20.04.2011 року за вих. № 552/05-08 на адресу позивача була направлена претензія щодо наявності недоїмки у сумі 38 701,95 грн. з вимогою негайної її сплати.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача, посилаючись на п. 4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачення страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, зазначає на відсутності обов’язку останнього сплачувати страхові внески через несплату заробітної плати.
Суд звертає увагу на те, що доводи відповідача ґрунтуються на аналізі вибіркових положень, які визначають порядок сплати нарахованих страхових внесків та не враховує при цьому факту нарахування заробітної плати, що є підставою для нарахування та сплати страхових внесків. Тобто страхові внески нараховуються на суму нарахованої заробітної плати незалежно від того, чи були вони виплачені працівникам після їх нарахування.
У зв’язку з цим, суд критично ставиться до наведеної позиції відповідача, оскільки його посилання на пряму залежність сплати страхових внесків від реальної виплати заробітної плати страхувальника не є залежним від законодавчо унормованого обов’язку сплати страхових внесків.
В ході судового засідання представник відповідача зазначив, що він погоджується з сумою боргу в сумі 21291,91 грн., заперечуючи при цьому проти збільшення зазначеного боргу на 17410,04 грн. (за квартал), обґрунтовуючи це помилковим обчисленням, наведеним у відповідному звіті, поданим відповідачем.
Так, досліджуючи даний звіт, суд, з урахуванням наведених вище вимог щодо надання страхувальниками-роботодавцями звітів до робочих органів виконавчої дирекції Фонду звітності до повного погашення заборгованості за формою, наведеною у додатку до Постанови та їх самостійного обчислення і заповнення, та наявністю при цьому у робочого органу виконавчої дирекції Фонду відповідно до Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування сум страхових внесків, звертає увагу на те, що відповідачем, на виконання зазначених умов, звіт був заповнений самостійно. При цьому, даний звіт підписаний уповноваженою особою відповідача та скріплений печаткою, інший звіт відсутній, зауважень з боку відповідача щодо правильності нарахування сум страхових внесків, відповідно до їх повноважень, відсутні, що дає підстави суду, з одночасним аналізом законодавчих норм щодо проведення порядку обчислення страхових внесків, закріпленим законодавством, дійти висновку про правомірність та обґрунтованість проведеного обчислення нарахування заборгованості зі сплати страхових внесків.
Одночасно, заперечуючи проти позову, представник відповідача стверджує про часткове погашення заборгованості зі сплати страхових внесків, що підтверджує копією платіжного доручення № 55 від 01.03.2011 року та № 8 від 02.02.2011 року на суму 2 517,36 грн. та 135,53 грн. відповідно, на загальну суму – 2 652,89 грн.
Проте, відповідно до вищезгаданого звіту залишок заборгованості на початок звітного кварталу становить 41 354,84 грн.; сплачено заборгованості на рахунок Фонду – 2 652,89 грн.; залишок заборгованості до Фонду на кінець звітного періоду – 38 701,95 грн.
Суд, вивчивши матеріали справи, в тому числі які відображають порядок нарахування та сплати страхових внесків, приходить до висновку, що сума заборгованості у розмірі 38 704,95 грн. обчислена з урахуванням погашеної суми 2 652,89 грн., на яку, на думку представника відповідача повинна бути зменшена сума заборгованості через її сплату, та підлягає стягненню в судовому порядку.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі правомірними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничої фірми "Сінтал'Д" про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничої фірми "Сінтал'Д" (61070, м. Харків, вул. Чкалова, б.7, код ЄДРПОУ 14073681) на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Харкова ( 61002, м. Харків, вул. Чернишевського, 65, код ЄДРПОУ 25865468) борг в сумі 38 704 (тридцять вісім тисяч сімсот чотири) грн. 95 коп.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб’єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 06 червня 2011 року.
Суддя Горшкова О.О.