ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
19.05.11Справа №2а-1446/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого - Плієвої Н.Г.,
при секретарі - Філімонцевої О.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представник відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до військової частини А3009
про визнання дій незаконними та стягнення грошової компенсації,
Суть спору:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А3009 про визнання дій незаконними та стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайку за період з 20.03.2000 по 01.11.2010. Просить зобов'язати відповідача відшкодувати всі судові витрати, пов'язані зі справою.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що при звільнені позивач не отримав грошову компенсацію за неотриманий продовольчий пайок за період проходження військової служби з 20.03.200 по 01.11.2010.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 06.05.2011 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 19.05.2011.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд –
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А 3009 та перебував всіх видах забезпечення у цій військовій частині.
Як вбачається з витягу з наказу командира військової частини А 3009 № 232 від 01.11.2010, майора ОСОБА_1, заступника штабу з мобілізаційної роботи військової частини А 3009 звільнено наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 16.10.2010 № 549 з військової служби у запас та з 01.11.2010 виключено зі списків особливого складу частини.
Як вбачається з довідки № 3 від 06.01.2011, позивач був забезпечен продовольчим пайком по 20.03.2000 включно (а.с. 12).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) (в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року) – військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Частиною 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
На виконання вимог Закону № 2011-ХІІ Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову "Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ" від 12 березня 1996 року № 316.
Дію ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ призупинено Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та речового майна. Цей закон набрав чинності з 11 березня 2000 року.
Відповідно до положень Закону № 1459-ІІІ, військовослужбовці втратили право на отримання продовольчих пайків та грошової компенсації замість них. Право на отримання речового майна під час проходження служби за військовослужбовцями збережено, вони були позбавлені лише права за їх бажанням, під час проходження військової служби на отримання грошової компенсації замість речового майна.
З січня 2001 року набула чинності ст. 16 Закону України "Про Збройні Сили України" від 6 грудня 1991 року № 1934-ХІІ, якою військовослужбовцям гарантувалося одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (в тому числі, санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян у військовій службі.
29 березня 2002 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького, складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, яка також не передбачала компенсації за продовольче забезпечення.
Таким чином, грошова компенсація замість продовольчих пайків була передбачена законодавством України лише в період до 11 березня 2000 року
Таку позицію Верховний суд України висловив в постанові від 08.10.2010 в справі № К-10991/07.
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини А 3009 про визнання дій незаконними та стягнення грошової компенсації задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивачу витрати, понесені ним з відповідача не стягуються. На підставі наведеного, вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування відповідачем витрат пов'язаних зі справою задоволенню також не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 24.05.2011 о 17-30 годин.
На підставі викладеного, керуючись 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Для суб'єкта владних повноважень 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту повідомлення його про можливість отримання копії постанови безпосередньо у суді.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.Г. Плієва