Справа № 22ц/1290/2695/11
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого: Борисова Є.А.
суддів: Кравченко Н.В., Пригорнєвої Л.І.
при секретарі: Вербицькім І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23 березня 2011 року за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сєвєродонецька ТЕЦ» про встановлення факту відсутності договірних відносин, зобов’язання відповідача виключити позивача з переліку абонентів та не нараховувати позивачу плату за послуги теплопостачання.
встановила:
У листопаді 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача – ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ», в якому послалася на те, що вона є власником квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1, відповідач безпідставно вважає позивача своїм споживачем та нараховує їй заборгованість за послуги, які вона не отримувала, хоча договору на надання послуг теплопостачання між ними не укладалося і вона опалення своєї квартири здійснює власними побутовими електричними приладами. Тому позивач просить встановити факт відсутості договірних правовідносин між нею та відповідачем, зобов'язати відповідача виключити з числа абонентів відповідача, зобов'язати відповідача не нараховувати позивачеві послуги теплопостачання, які вона не отримує та не має бажання їх отримувати в майбутньому.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду від 23 березня 2011 року позовні вимоги позивача залишено без задоволення у зв’язу з їх необгнутованістю.
В апеляційній скарзі позивач з рішенням суду не згодна, вважає його таким , що не відповідає вимогам закону, просить скасувати.
Заслухавши доповідача, дослідивши надані докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Згідно зі ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, під час ухвалення рішення суд у числі інших вирішує також питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Статтею 64 Конституції України передбачено право кожного на судовий захист.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права;2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право;4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, оскільки, відповідно до ст.2 Закону України "Про судоустрій" завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів особи.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимоги, в яких він на захист своїх прав споживача, просить встановити факт відсутності договірних правовідносин між ним та відповідачем, зобов’язати відповідача виключити з абонентів позивача, зобов’язати відповідача не нараховувати позивачеві послуги теплопостачання.
Тобто, у даному випадку має місце невідповідність обраного позивачем способу свого захисту, способам, визначеним законодавством.
Відмовляючи позивачеві у задоволенні позову, суд посилаючись на норми Закону України « Про житилово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», ст.218 ЦК України, Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої види і водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року, зазначив, що між сторонами існує фактично укладений усний договір про надання послуг з теплопостачання, відключення від мережі теплопостачання позивачем проведено з порушенням встановленого порядку, через квартиру позивача проходить загальний стояк, який не є власністю позивача, через який також здійснюється тепловіддача у квартиру позивача, а тому у відповідача є підстави для нарахування заборгованості.
Судова колегія вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку стосовно необхідності відмови у задоволенні позову, однак при цьому помилково надав оцінку у рамках вказаної справи виниклим правовідносинам стосовно наявності договірних відносин сторін та правомірності дій відповідача стосовно нарахування заборгованості, оскільки в силу вищенаведеного, це питання має оцінюватися не в даному провадженні, а при віришенні спору, який заявлено передбаченим законом способом захисту права, тобто судом у цій частині неправильно застосовано норми матеріального права.
Оскільки у даному випадку має місце з боку позивача невідповідність обраного нею способу захисту, способам, визначеним законодавством, то ця обставина є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Інші висновки суду стосовно виниклих правовідносин між сторонами є передчасними.
Разом з тим колегія суддів вважає, що допущені судом помилки в застосуванні норм матеріального права при вирішенні даного спору, не призвели до неправильного вирішення спору по суті заявлених вимог, у зв’язку з чим не є підставами для скасування прийнятого у даній справі судового рішення, а обумовлюють лише відмову у позові з підстав, невідповідності обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Таким чином, судова колегія не вбачає підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст303,307,308,313,314,315 ЦПК України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу апелянта ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23 березня 2011 року -залишити без змін.
Ця ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення.
Головуючий:
Судді: