Справа № 22ц/1290/113/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2011року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого: Коротких О.Г.
Суддів: Масенко Д.Є., Дмитрієвої Л.Д.,
при секретарі : Грігор»ян.А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті
Луганську справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 28.05.2010року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Виконкому Свердловської міської Ради, КП БТІ, ДП «Свердловантрацит» про визнання недісною відмови у приватизації житлового приміщення,
Встановила:
У жовтні 2010року позивачі звернулися з позовом до Виконкому Свердловської міської Ради, КП БТІ, ДП «Свердловантрацит» про визнання недійсною відмови у приватизації житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, зобов»язання провести приватизацію, посилаючись на те, що вони у 2005році отримали зазначену квартиру як поліпшення своїх житлових умов, а до цього проживали всією родиною у АДРЕСА_3 м. Свердловська, загальною площею 41,6кв.м, яку приватизували і продали. ОСОБА_4 вважають, що відповідачі порушують їх житлові права, оскільки вони мають право на безоплатну приватизацію житлової площі у розмірі 94кв.м, виходячи з 21кв.м на кожного члена родини і 10кв.м додатково на всю родину.
Рішенням Свердловського районного суду Луганської області від 28.05.2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 і ОСОБА_5. ставлять питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з»ясування всіх обставин по справі, неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст.213, ст.214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення ,яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом;обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених тими доказами, які були досліджені судовому засіданні .
Під час ухвалення рішення суд у числі інших вирішує також питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до вимог ч.1,ч.3 ст.303 ЦПК України ,- під час розгляду справи в апеляційномупорядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Згідно з ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням №210 Виконкому Свердловської міської Ради від 17.05.2005року ОСОБА_2 було виділено трьохкімнатну квартиру, житловою площею 34,7кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться на балансі ДП «Свердловантрацит» і є державною, про що свідчить довідка Відокремленого підрозділу Управління житлово-комунального господарства і теплопостачання ДП «Свердловантрацит» /а.с.122/.
12.05.2010року Свердловське КП БТІ відмовило позивачам у прийнятті документів для оформлення права власності на АДРЕСА_1, оскільки вони використали своє право на приватизацію житла за адресою: м. Свердловськ АДРЕСА_3 /а.с.24/.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 і ОСОБА_5, суд послався на ст..6 ЗУ «Про приватизацію житлового фонду» щодо безоплатної передачі інвалідам 1-2 групи квартир незалежно від загальної площі і зазначив, що ця норма діє при приватизації житла, яке здійснюється лише один раз. Таким чином, суд вважав, що позивачі повторно бажають використати своє право на приватизацію житла.
З такими висновками суду погодитись не можливо, оскільки суд постановив рішення, не з»ясувавши повно і всебічно обставини по справі, на підставі недостатніх доказів для вирішення питання про позбавлення позивачів їх житлових прав.
Судова колегія вважає, що при вирішенні справи, суд не з»ясував правовий статус спірної квартири і не звернув увагу на те, що позивачі реалізували своє право на приватизацію житла не в повному обсязі.
Суд послався в своєму рішенні на ст.3,5 ЗУ «Про приватизацію житлового фонду»,в якій зазначено, що приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир /будинків/ з розрахунку 21 кв.м загальної площі на наймача і кожного члена сім»ї та додатково 10 кв.м на сім»ю. Якщо загальна площа квартири менше площі, яку має право отримати сім»я наймача безоплатно, наймачу та членам його сім»ї видаються житлові чеки, сума яких визначається, виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості одного квадратного метра. Кожен громадянин має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою лише один раз. Але зробив висновки, невідповідні обставинам справи.
Рішенням Конституційного суду України від 10.06.2010року щодо офіційного тлумачення положення п.5 ст..5 ЗУ«Про приватизацію житлового фонду»/справа про безоплатну приватизацію житла/ зазначено, що безоплатна приватизація державного житлового фонду обумовлюється загальною площею квартири /будинку/, в якій постійно проживає наймач та члени його сім»ї, і санітарною нормою загальної площі, що підлягає приватизації, та не обмежується кількістю квартир /будинків/ державного житлового фонду, площа яких відповідає зазначеній санітарній нормі. Тому громадяни України мають право використати житлові чеки для приватизації державного житлового фонду у повному обсязі незалежно від того, вкладається в санітарну норму загальна площа однієї чи кількох квартир/будинків/. Тобто, якщо площа займаної квартири /будинку/ менше санітарної норми, то громадянин України має право використати залишок житлового чека для приватизації іншої квартири /будинку/державного житлового фонду, наймачем якої він є. Право громадянина України на приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз у повному обсязі, якщо він повністю використав житловий чек та у його власність передано загальну площу житла, що не перевищує встановлену санітарну норму і, відповідно, номінальну вартість житлового чека, незалежно від того, відповідає ця площа одній квартирі /будинку/ чи кільком.
Отже, для приватизації державного житлового фонду житлові чеки вважаються використаними повністю, якщо у власність наймача і кожного члена його сім»ї безоплатно передано з державного житлового фонду загальну площу квартири /будинку/ з розрахунку санітарної норми 21 кв.м на наймача і кожного члена сім»ї та додатково 10 кв.м на сім»ю.
Таким чином, тільки повне використання житлових чеків є фактом реалізації один раз права на безоплатну приватизацію житла, передбаченого п.5ст.5 ЗУ«Про приватизацію житлового фонду». Приватизація загальної площі в кількох квартирах /будинках/ державного житлового фонду в межах встановленої санітарної норми та номінальної вартості житлового чека не є повторною.
Виходячи з вище викладеного, суд помилково дійшов висновку про використання позивачами свого права на приватизацію житла у повному обсязі, оскільки позивачі приватизували 41,6 кв.м житлової площі з 94 кв., на які вони мають право.
Судова колегія критично ставиться до пояснень відповідача про те, що спірна квартира є службовою, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про це. Навпаки, це спростовується наданою в апеляційній інстанції довідкою Відокремленого підрозділу Управління житлово-комунального господарства і теплопостачання ДП «Свердловантрацит» /а.с.122/.
Відповідно до вимог ст..309 ЦПК України однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а тому рішення підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 209, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, судова палата, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.
Скасувати рішення Свердловського міського суду Луганської області від 28.05.2010року і постановити нове рішення, яким визнати відмову у приватизації житлового приміщення незаконним.
Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді: