Справа № 22ц/1290/1263/11
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2011 року м. Луганськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - Коротких О.Г.,
суддів: Дмитрієвої Л.Д., Масенко Д.Є..
при секретарі: Грігор»ян А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області справу
за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Донуголь-Альянс»
на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 01грудня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Донуголь-Альянс», треті особи – регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області, державне підприємство «Донбасантрацит» про зобов’язання включити до списку осіб, що користуються правом надання безоплатного побутового палива та стягнення заборгованості по побутовому паливу,-
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2010 року позивач звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Донуголь-Альянс» про зобов’язання включити до списку осіб, що користуються правом надання безоплатного побутового палива та стягнення заборгованості по побутовому паливу, в обґрунтування якого вказала, що вона працювала на ГЗФ «Міусинська» з 1988 року по 1998 рік у якості машиніста установки збагачення, є пенсіонером і на підставі ст. 43 Гірничого Закону України користується правом на отримання безоплатного побутового палива, оскільки мешкає у приміщенні яке має пічне опалення. До першого кварталу 2010 року забезпечення позивача безоплатним побутовим паливом здійснювалось ВП «ГЗФ «Міусинська» ДП «Донбасантрацит», який з січня 2010 року, як цілісний майновий комплекс переданий в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Донуголь-Альянс». Відповідач виступає правонаступником усіх прав та обов’язків відокремленого підрозділу ГЗФ «Міусинська» ДП «Донбасантрацит».
Пунктом 5.12 договору оренди державного майна від 12.01.2010 року встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Донуголь-Альянс» зобов’язано забезпечувати соціально-правові гарантії працівників, передбачені чинним законодавством України, зокрема, забезпечувати пенсіонерів побутовим паливом відповідно до ст. 48 Гірничого Закону України.
Під час розгляду справи позивач уточнила позовні вимоги і просила зобов’язати відповідача включити її до списку отримувачів побутового вугілля і стягнути з відповідача на її користь заборгованість по побутовому вугіллю за 2010 рік у кількості 5900 кг.
Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 01.12.2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Донуголь-Альянс» про зобов’язання включити до списку осіб, що користуються правом надання безоплатного побутового палива та стягнення заборгованості по побутовому паливу задоволені. Суд зобов’язав товариство з обмеженою відповідальністю «Донуголь-Альянс» включити ОСОБА_1 у списки отримувачів побутового вугілля та стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість по побутовому вугіллю за 2010 рік у кількості 5900 кг.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин по справі та порушення судом норм матеріального права.
Сторони у судове засідання не з’явилися, про час і місце повідомлені належним чином і в установленому законом порядку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
В статті 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.212, 213 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Задовольняючі позовні вимоги позивачки, суд першої інстанції виходив із того, що на орендаря ТОВ «Донуголь-Альянс», який є правонаступником підприємства, з якого звільнилась позивачка у зв’язку з виходом на пенсію та яке забезпечувало її безоплатним побутовим паливом до 2010 року покладений обов’язок забезпечувати побутовим паливом пенсіонерів у розмірі, що визначається колективним договором. Позивачка на підставі статті 43 Гірничого закону України, п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об’єднаннями власників), що діють у вугільній промисловості має право на безоплатне забезпечення вугіллям на побутові потреби.
Вказані висновки суду першої інстанції підтверджується матеріалами справи та відповідають вимогам закону, зазначеному в тексті оскаржуваного рішення.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка з 1988 року по 1998 рік перебувала у трудових відносинах з ВП «Групова збагачувальна фабрика «Міусинська» ДА «Донбасантрацит», працювала у якості машиніста установки вуглезбагачення.
Згідно наказу № 160-к від 09.12.1998 року ОСОБА_1 була звільнена з підприємства за ст. 38 КзпП України - за власним бажанням.
Позивачка мешкає у приміщені яке має пічне опалення.
Відповідно до ст. 43 Гірничого Закону України підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, таким категоріям осіб:
пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок.
В пункті 3.1. Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об’єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 рок із змінами та доповненнями, зазначено, що угода поширюється на працівників, що працюють на умовах найму на підприємствах, в об'єднаннях, компаніях, товариствах, організаціях і установах вугільної промисловості (видобувних, перероблювальних, шахтовуглебудівельних, вугільного машинобудування, ДВГРС, реструктуризації підприємств галузі, вуглегеології, галузевої науки, інших підприємствах виробничої та соціальної інфраструктури галузі), що належать до сфери управління Мінвуглепрому України та інших підприємств галузі, незалежно від форм власності та господарювання, а також на непрацюючих членів профспілок – інвалідів і пенсіонерів галузі, безробітних, звільнених з підприємств галузі.
Відповідно до п. 12.10 вказаної Галузевої угоди, безоплатне забезпечення вугіллям працівників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється за нормою 5,9 тонн на рік на будинок або квартиру.
Згідно ч. 2 статті 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов’язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
Згідно діючого законодавства України колективній договір - це локальний нормативно-правовий акт, який регулює на підприємстві трудові відносини, виробничі та соціально-економічні відносини між власником та робітниками підприємства. Колективний договір укладається на підприємствах, в установах організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи. Колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства, установи, організації в межах компетенції цих підрозділів (ст. ст. 10,11 КЗпП України).
Судом першої інстанції встановлено, що між адміністрацією ВП «ГЗФ «Міусинська» ДП «Донбасантрацит» та трудовим колективом в особі профспілкового комітету був укладений колективний договір на 2008 – 2010 роки, який зареєстрований в органах місцевого самоврядування 24.03.2008 року за № 31.
Пунктом 2 розділу 5 вказаного вище колективного договору передбачено забезпечувати робітників підприємства побутовим паливом сорту АМ в кількості 5900 кг, які проживають у будинках з пічним опаленням та 2950 кг, які проживають в не газифікованих будинках центральним опаленням згідно ст.. 43 Гірничого Закону України.
Згідно п.п. 3,4 розділу 5 колективного договору пенсіонери, які вийшли на пенсію до прийняття Гірничого Закону України, забезпечуються побутовим паливом у кількості, визначеному у для робітників. Пенсіонери, які вийшли на пенсію після прийняття Гірничого Закону України, забезпечуються побутовим паливом у кількості, встановленому п. 2 цього колективного договору, при стажі роботи на вуглепереробних підприємствах: для чоловіків – 20 років, для жінок – 15 років. Дана категорія осіб забезпечується безоплатним побутовим вугіллям, якщо вони вийшли на пенсію з ГЗФ «Міусинська» або якщо останнім місцем роботи в вугільній промисловості була ГЗФ «Міусинська».
Згідно ч. 1 статті 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар стає правонаступником прав та обов’язків підприємства відповідно до договору оренди, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу – також правонаступником прав та обов’язків підприємства, пов’язаних із діяльністю цього структурного підрозділу.
Судом встановлено, що 12.01.2010 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області (орендодавцем) та відповідачем товариством з обмеженою відповідальністю «Донуголь-Альянс» (орендарем) укладений договір оренди державного майна № 003350/09, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Міусинська» Державного підприємства «Донбасантрацит», що знаходиться за адресою: м. Красний Луч-8.
Пунктом 5.12 договору оренди державного майна від 12.01.2010 року встановлено, що орендар зобов’язується забезпечувати соціально-правові гарантії працівників, передбачені чинним законодавством України, зокрема, забезпечувати пенсіонерів побутовим паливом відповідно до ст. 48 Гірничого Закону України.
Приписами статті 48 Гірничого Закону України встановлено, що після ліквідації або консервації гірничого підприємства забезпечення вугіллям на побутові потреби здійснюється в межах тарифної угоди правонаступником таким категоріям осіб: пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше ніж 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних з підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше ніж 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше ніж 15 років - для жінок.
Згідно п. 1.6 договору оренди орендар виступає правонаступником усіх прав та обов’язків відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Міусинська» Державного підприємства «Донбасантрацит» у частині активів і пасивів останнього, переданих відповідно до розподільчого балансу.
Відповідно до акту прийому-передачі від 12.01.2010 року та відповідного Переліку відповідачеві передані оборотні матеріальні засоби цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Міусинська».
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач має забезпечувати безоплатним побутовим паливом пенсіонерів, в тому числі позивача, які мали трудові відносини з ВП «Групова збагачувальна фабрика «Міусинська» Державного підприємства «Донбасантрацит» та набули права на отримання пенсії до передачі фабрики в оренду.
Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Донуголь-Альянс» прийнято новий колективний договір на 2010 – 2013 роки, укладений між адміністрацією та трудовим колективом, в якому передбачено, що працівники, які звільнились з підприємства «Донуголь-Альянс» у зв’язку з виходом на пенсію безоплатно забезпечуються побутовим паливом в кількості, визначеної для працівників не заслуговують на увагу, оскільки з моменту укладення договору оренди цілісного майнового комплексу ТОВ «Донуголь-Альянс» має забезпечувати побутовим паливом колишніх працівників ВП «Групова збагачувальна фабрика «Міусинська» ДП «ДА», які отримали статус пенсіонерів та право на забезпечення їх побутовим паливом до передачі фабрики в оренду відповідно до ст. 48 Гірничого Закону України.
За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 304,308,319ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Донуголь-Альянс» відхилити.
Рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 01 грудня 2010 року
залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді: