Судове рішення #15732652

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ


ПОСТАНОВА

Іменем України


23.05.11Справа №2а-1329/11/2770


Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Плієвої Н.Г.,   

при секретарі - Філімонцевої О.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № 03-15/27 від 10.01.11

представник відповідача - не з'явився

представник третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Севастопольської міської Рада   

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -  приватне підприємство "Орбіта С-1"

 про визнання протиправними дій та скасування постанови,

 

Суть спору:

Севастопольська міська Рада звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій щодо стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн. та скасування постанови від 04.04.2011 про закінчення виконавчого провадження                                № 23528274 в частині стягнення з боржника виконавчого збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що держаним виконавцем протиправно винесено постанову про стягнення виконавчого збору з Севастопольської міської Ради вже після виконання рішення суду позивачем у добровільному порядку. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 22.04.2011 відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне підприємство "Орбіта С-1".

Ухвалою суду від 22.04.2011 закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити. Пояснила суду, що виконати постанову суду у встановлений відповідачем строк не надалося за можливе, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження надійшла до Севастопольської міської Ради 17.01.2011, чергове засідання сесії було призначено на 18.01.2011 та за один день неможливо було підготувати всі необхідні документи у зв’язку з необхідністю дотримання вимог Регламенту.   

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду  справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник 3-ої особи у судове засідання також не з’явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності не з’явившихся осіб на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи суд,

    

ВСТАНОВИВ:

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2009 задоволено позовні вимоги ПП «Орбіта С-1» до Севастопольської міської Ради про зобов’язання розглянути на пленарному засіданні чергової сесії питання про  розгляд клопотання ПП «Орбіта С-1» щодо надання згоди позивачеві на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,19 га,розташованої за адресою: м. Севастополь, проспект Жовтневої Революції в районі житлового  будинку № 43 для будівництва та обслуговування магазина змішаних товарів.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 15.12.2010 відкрите виконавче провадження № 23528274 за виконавчим листом № 2а-4038, який виданий 30.11.2010 Гагарінським районним судом міста Севастополя про зобов’язання Севастопольської міської Ради розглянути на пленарному засіданні чергової сесії  питання про розгляд клопотання ПП “Орбіта С-1” щодо надання згоди на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,19 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, проспект Жовтневої Революції в районі житлового будинку № 43 для будівництва та обслуговування магазина змішаних товарів.

Вказаною постановою боржника зобов’язано виконати рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя у семиденний термін з моменту отримання постанови про виконавче провадження.

У судовому засіданні встановлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.12.2010 отримано  Севастопольською міською Радою 17.01.2011, про що свідчить вхідний штамп на супровідному листі.

На виконання постанови відділу примусового виконання рішень від 15.12.2010 Севастопольська міська Рада листом від 03.02.2011 за  вих. № 03-15/332 повідомила відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що на виконання рішення суду на підставі виконавчого листа № 2а-4038 Севастопольською міською Радою готується відповідний проект рішення, якій після розгляду Профільною постійною комісією буде винесений на розгляд чергового засідання сесії міської Ради.

09.02.2011 державним виконавцем на адресу Севастопольської міської Ради направлено вимогу № 21633/25-8, якою боржник зобов’язаний у термін до 18.02.2011 року виконати рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя по справі № 2а-4038, про що повідомити заявника та державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

22.02.2011 року на пленарному засіданні Севастопольської міської Ради на було прийнято рішення № 559 «про відмову ПП «Орбіта-С1» в дачі згоди на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,19 га по проспекту Жовтневої Революції, в районі житлового будинку № 43 для будівництва і обслуговування магазина змішаних товарів, тобто позивачем було виконано рішення Севастопольського апеляційного адміністративного суду  від 29.03.2009.

Листом від 14.03.2011 за вих. № 03-15/806 Севастопольська міська Рада повідомила відповідача  про повне виконання постанови суду від 29 березня 2009 року за виконавчим провадженням № 23528274 та прийняття відповідного рішення № 559 від 22.02.2011.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України  04.04.2011 прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження №23528274 на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України “Про виконавче провадження” у зв’язку з повним виконанням рішення суду за виконавчим документом.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України  від 04.04.2011 з Севастопольської міської Ради відповідно до частини першої статті 28 Закону України “Про виконавче провадження” стягнено виконавчий збір у розмірі 1360,00 грн. за невиконання боржником рішення суду у добровільному порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку в Україні встановлені Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з частиною першою, другою статті 2 Закону, примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Пунктом 2 частини другої статті 11 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 25 вказаного Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються (частини перша та третя статті 27 Закону України “Про виконавче провадження”).

Згідно зі частиною першою статті 28 зазначеного Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 32 Закону України “Про виконавче провадження” встановлені заходи примусового виконання рішення, якими є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм Закону України “Про виконавче провадження” рішення суду підлягає виконанню у спосіб та в порядку, які встановлені цім рішенням, а тому державний виконавець у межах виконавчого провадження зобов’язаний здійснювати заходи, які необхідні для виконання рішення з дотриманням умов та вимог, встановлених виконавчим документом. Лише після того, як боржником не буде виконане рішення суду у тому порядку і у той строк, які встановлені цим рішенням, державний виконавець має право застосовувати відповідні заходи примусового виконання. При цьому виконавчий збір стягується з боржника у разі, якщо він не виконав у добровільному порядку рішення суду саме у тому порядку, який встановлений у виконавчому документі.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” представницький орган місцевого самоврядування –це виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Згідно з частиною першою статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада провадить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Порядок роботи встановлюється відповідним регламентом ради (частина тринадцята статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).

Відповідно до частини четвертої статті 46 зазначеного Закону наступні (після першої) сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської ради –відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної –головою відповідної ради.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” 18 січня 2011 року була скликана ІІ сесія Севастопольської міської Ради VІ скликання, що підтверджується оголошенням, розміщеним у газеті “Севастопольские известия” №2 (1307) від 12 лютого 2011 року.

Постанова про відкриття виконавчого провадження №23528274 від 15.12.2010 отримана Севастопольською міською Радою 17.01.2011 підлягала виконанню у добровільному порядку позивачем в семиденний термін, тобто до 24.01.2011.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування” питання щодо регулювання земельних відносин вирішуються виключено на пленарних засіданнях міської ради.

Для розгляду на пленарному засіданні сесії клопотання ПП «Орбіта-С1»  щодо надання згоди на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки  Севастопольська міська Рада повинна була дотриматися вимог Регламенту Севастопольської міської Ради VІ скликання, зокрема, підготувати проект рішення, узгодити його з юридичною службою міської Ради та розглянути на черговому засіданні комісії з питань містобудування, регулювання земельних та водних відносин. Тільки з висновками зазначених служб проект рішення включається до проекту повістки чергового засідання та виноситься на розгляд сесією.

Оскільки, як встановлено у судовому засіданні, зробити всі ці дії за один день та розглянути клопотання ПП «Орбіта С-1» на засіданні сесії 18.01.2011 не надалося за можливе у зв’язку з необхідністю виконати великий обсяг роботи за досить обмежений час, зазначене клопотання було розглянуто на наступному черговому пленарному засіданні сесії Севастопольської міської Ради – 22.02.2011.

Отже, встановлені судом обставини свідчать про добровільне виконання Севастопольською міською Радою рішення суду від 29.03.2009 у порядку, встановленому виконавчим документом, що повністю узгоджується з вимогами Закону України “Про виконавче провадження”  та виключає можливість стягнення з боржника у даному випадку виконавчого збору.   

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

В ході судового розгляду справи відповідач не надав суду доказів, які підтверджують здійснення державним виконавцем у межах виконавчого провадження № 23528274 заходів примусового виконання, які передбачені Законом України “Про виконавче провадження”.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України “Про виконавче провадження” Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач не надав суду доказів того, що приймаючи постанову від 04.04.2011 у виконавчому провадженні № 23528274 про стягнення з боржника -  Севастопольської міської Ради, виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн. за невиконання боржником у добровільному порядку рішення суду про зобов'язання Севастопольської міської Ради виконати певні дії, він діяв у спосіб, що передбачений Законом України “Про виконавче провадження”.

За таких обставин, дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по стягненню з Севастопольської міської Ради виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн. за невиконання боржником у добровільному порядку рішення суду про зобов'язання боржника виконати певні дії, не можуть бути визнані судом законними, у зв’язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню, а постанова державного виконавця від 04.04.2011 у виконавчому провадженні № 23528274 про стягнення з боржника – Севастопольської міської Ради, виконавчого збору – підлягає скасуванню

Відповідно до частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана у порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 30.05.2011 о 17-30 годин.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов  задовольнити.

Визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо стягнення з Севастопольської міської Ради виконавчого збору в розмірі 1360,00 грн. у виконавчому провадженні   № 23528274.

Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерств юстиції України від 04.04.2011 про стягнення з Севастопольської міської Ради  виконавчого збору в розмірі 1360,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду  шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Для суб'єкта владних повноважень 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту повідомлення його про можливість отримання копії постанови безпосередньо у суді.  

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                   Н.Г. Плієва

          

                                                                        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація