ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
24.05.11Справа №2а-1486/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Плієвої Н.Г.,
при секретарі - Філімонцевої О.В.,
за участю:
представника відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 17 від 06.01.2011
позивач - не з'явилась
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2
до військової частини А4515
про визнання дій неправомірними та стягнення грошової компенсації,
Суть спору:
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до військової частини А4515 про визнання дій щодо невиплати винагороди за тривалість безперервної військової служби впродовж 15 календарних років неправомірними та стягнення різниці між встановленою та виплаченою винагородою за тривалість військової служби у розмірі 282,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за № 638/15329.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 10.05.2011 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 24.05.2011.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про дату та місце судового розгляду повідомлена належним чином, в адміністративному позові просить розглянути справу без її участі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов, вважає, що дії Військової частини А 4515 правомірні, відповідають положенням Постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" № 1294 від 07.11.2007 (далі –Постанова № 1294).
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача за наявними в ній доказами.
Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 проходить військову службу в військовій частині А 4515 та перебуває в ній на фінансовому забезпеченні.
У квітні 2011 року військовий стаж позивача складав 15 років вислуги, у зв’язку з чим ОСОБА_2 повинна була отримати винагороду у розмірі посадового окладу та окладу за військовим званням у сумі 565,00 грн.
Проте, позивачем фактично отримано 282,50грн., що складає 50% від посадового окладу та окладу за військовим званням (а.с.8). Ця обставина не спростовувалась представником відповідача у судовому засіданні.
Пунктом 1 Постанови № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно положень пункту 2 Постанови № 1294, виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони.
Пунктом 3 Постанови № 1294 затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 25 –28, згідно яких військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) виплачується винагорода за тривалість безперервної календарної військової служби залежно від строку служби.
Зокрема, за 15 років безперервної календарної військової служби належить виплачувати 1 посадовий оклад і оклад за військове звання.
Частиною четвертою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 зазначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за № 638/15329 (далі –Інструкція). Цей наказ застосовується з 1 січня 2008 року.
Наказом Міністра оборони України № 259 від 11.06.2008, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за № 637/15328, визнаний таким, що втратив чинність наказ Міністра оборони України № 75 від 05.03.2001 "Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.03.2001 за № 251/5442 (зі змінами).
Пунктом 32.1 Інструкції передбачено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, одноразово, залежно від тривалості безперервної календарної військової служби, виплачується винагорода, яка за строк безперервної календарної військової служби 15 років складає 1,0 посадовий оклад і оклад за військовим званням.
Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини.
У наказі на підставі особової справи військовослужбовця визначаються строк його безперервної календарної військової служби та розмір винагороди.
Враховуючи, що на час встановлення позивачу розміру винагороди за безперервну військову службу була повинна застосовуватися саме Інструкція, а також що ніяких обмежень щодо зменшення розміру виплати одноразової винагороди Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 не передбачено, суд вважає, що вказана винагорода при тривалості безперервної календарної військової служби 15 років повинна виплачуватись в розмірі 1 посадового окладу і окладу за військовим званням.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачу винагороди за тривалість безперервної військової служби в розмірі лише 50 % посадового окладу і окладу за військовим званням, є незаконними.
Як визначено положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, якій не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.
Відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти, зокрема, постанову про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, а також зобов'язання відповідача вчинити певні дії та інше.
Отже, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 військової частини А4515 про визнання дій неправомірними та стягнення грошової компенсації підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 30.05.2011 о 17-30 годин.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії військової частини А 4515 щодо невиплати ОСОБА_2 винагороди за тривалість безперервної військової служби впродовж 15 календарних років у повному 100% розмірі неправомірними.
Стягнути з військової частини А 4515 (99013, м. Севастополь-13, вул. Федоровська, ЄДРПОУ 07945732) на користь ОСОБА_2 (99055, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) різницю між встановленою та виплаченою винагородою за тривалість військової служби у розмірі 282,50 грн. (двісті вісімдесят дві грн. 50 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Для суб'єкта владних повноважень 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту повідомлення його про можливість отримання копії постанови безпосередньо у суді.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.Г. Плієва