Судове рішення #15733530

Справа №   22ц/1290/2142/11  

   

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2011року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого: Коротких О.Г.

суддів: Дмитрієвої Л.Д.,Масенко Д.Є.,

при секретарі :Онищенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу по апеляційній скарзі Приватного підприємства «Соняшник» на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 01.12.2010року по справі за позовом  Акціонерної страхової Кампанії «Оранта-Лугань» до ОСОБА_1, ПП «Соняшник», ЗАТ Страхова компанія «Українська страхова група»  про стягнення грошових коштів в регресній вимозі,

                                                                Встановила:

У листопаді 2009 року позивач звернуся до суду з позовом до ОСОБА_1, ПП «Соняшник», ЗАТ страхова компанія «Українська страхова група»  про стягнення грошових коштів в регресній вимозі, посилаючись на те, що 14.11.2009року  о 15 год. в м. Севєродонецьк на перехресті пр. Радянський і вул. Федоренко сталося зіткнення вантажного автомобіля марки МАЗ 437040, НОМЕР_1, зареєстрованого  у МРЕВ УДАІ м. Луганська за ОСОБА_1, під керуванням водія ОСОБА_2, який не впевнився у небезпеці  і зіткнувся з автомобілем TOYTA CAMRY, НОМЕР_2, під керуванням його  власника ОСОБА_3 В наслідок ДТП був пошкоджений автомобіль страхувальника ОСОБА_3 Враховуючи, що 14.11.2009року настав страховий випадок, який передбачений договором добровільного страхування  наземного транспорту №50 від 05.09.2008року, позивач виконав умови договору і сплатив страхувальнику  страхове відшкодування в сумі 74813,18грн., що становить матеріальний збиток СК «Оранта-Лугань», тому  вона просить його стягнути  відповідно до ст..27 ЗУ «Про страхування» і ст..993 ЦК України, які  передбачають, що  до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди. Позивач уточнив свої позовні вимоги і просив стягнути шкоду  в сумі 49823,18грн. з ОСОБА_1 і ПП «Соняшник», оскільки ЗАТ Страхова компанія «Українська страхова група»  добровільно відшкодувала позивачу 13.03.2010року 24990грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська  від 01.12.2010року позовні вимоги задоволено повністю, на користь СК «Оранта-Лугань»  з ОСОБА_1 і ПП «Соняшник» стягнуто в регресному порядку суму понесених збитків у розмірі по 24911,59грн. з кожного,  а також в рівних долях державне мито 749грн.,, всього 869грн. ІТЗ 120грн.

 

                      Приватне підприємство «Соняшник» в апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду та з мотивів неповноти встановлених обставин, порушення норм матеріального і процесуального права, просить постановити нове рішення, яким повністю відмовити  у задоволенні позовних  вимог.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що   апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Згідно з ст.213,ст.214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення ,яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом;обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд у числі інших вирішує також питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

          Відповідно до вимог ч.1,ч.3 ст.303 ЦПК України ,- під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під  час   розгляду    справи   буде   встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

           Згідно з ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

 Так, з матеріалів справи вбачається, що 14.11.2009року  о 15 год. в м. Севєродонецьк на перехресті пр. Радянський і вул. Федоренко сталося зіткнення вантажного автомобіля марки МАЗ 437040, НОМЕР_1, зареєстрованого  у МРЕВ УДАІ м. Луганська за ОСОБА_1, під керуванням водія ОСОБА_2, який не впевнився у небезпеці  і зіткнувся з автомобілем TOYTA CAMRY, НОМЕР_2, під керуванням його  власника ОСОБА_3 В наслідок ДТП був пошкоджений автомобіль страхувальника ОСОБА_3 ДТП сталася з вини водія вантажного автомобіля марки МАЗ 437040, НОМЕР_1, ОСОБА_2, яка підтверджена довідкою ДАІ МВС України м. Севєродонецька  від 21.11.2009року №1136, постановою про відмову у в порушенні кримінальної справи за ст..286 КК України і направлення матеріалів для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.  Вантажний автомобіль належить ОСОБА_1. який уклав з Страховою компанією «Українська страхова група» договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №БВ 5648402 від 15.05.2008року. Відповідач ЗАТ Страхова компанія «Українська страхова група»  добровільно відшкодувала позивачу 13.03.2010року 24990грн.

25.04.2008року ОСОБА_1 на підставі довіреності передав у користування належний йому вантажний автомобіль марки МАЗ 437040, НОМЕР_1, приватному підприємству «Соняшник», який знаходився у користуванні підприємства на час ДТП, що підтверджено подорожнім листом від 05.11.2008року за №505282.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд надав належну оцінку доказам і зробив правильні висновки, які відповідають вимогам ст..ст.1187,993 ЦК України, ст..27 ЗУ «Про страхування», які  передбачають, що  до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.  

Посилання відповідача на відсутність належних доказів вини водія ОСОБА_2, а саме: відсутність адміністративного протоколу за ст..124 КУпАП судова колегія оцінює критично і вважає необхідним зазначити, що суд прийняв до уваги надані позивачем докази, які не спростовані відповідачем, а тому є належними, які не суперечать обставинам справи.

             

             Відповідно до вимог ст..308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив  рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване  правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі вищевикладеного судова колегія приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не має.


            

            Керуючись ст. 209, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова палата, -

                                          УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Соняшник» відхилити, рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 01.12.2010року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України  з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація