АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 9кв - 169 / 2007р. Головуючий по 1 інстанція
Категорія : 7 Лозіна О.В.
Доповідач в апеляційній Інстанції Маслов В.О. Доповідач в касаційній інстанції Адаменко Л.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2007р. м. Черкаси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі суддів
Вініченко Б.Б. Адаменко Л.В. Бородійчук В.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 07 вересня 2004 року і ухвалу апеляційного суду Сумської області від 29 листопада 2004 року по справі за позовом ОСОБА_1 за позовом в її та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права на частину спільного майна,
встановила:
В березні 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що в період шлюбу з відповідачем, 15 травня 2000 року на підставі договору купівлі - продажу була придбана двокімнатна квартира АДРЕСА_1. Відповідно до зазначеного договору доля кожного з них та їх сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 становила по 1/3 частині квартири. Посилаючись на відсутність порозумінь щодо користування квартирою після розірвання шлюбу, та в зв'язку з тим, що відповідач тривалий час у спірній квартирі не проживає, ОСОБА_1 просила на підставі ст. 365 ЦК України визнати за нею та її сином право власності на всю квартиру, припинивши право власності відповідача на 1/3 частину її.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 07 вересня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 29 листопада 2004 року, в задоволені позову відмовлено за необґрунтованістю вимог.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що підстав для перегляду судових рішень немає. Суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованого висновку про те, що позивачка не надала суду належних доказів для задоволення позову про припинення права на частину спільного майна.
Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається із матеріалів справи, що рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для обов'язкового скасування рішень, передбачених ч. 1 ст. 338 ЦПК України, немає.
Доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» № 697-V від 22.02.2007 року колегія суддів
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 07 вересня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 29 листопада 2004 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає.