Справа № 2-А-165/07

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

3 травня 2007 року                                                                                     м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді                               Щасливої О.В.,

при секретарі                                        Морозової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Запорізького обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Запорізького обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості по виплаті щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірах відповідно 8087 грн., 8317 грн. 77 коп., 5401 грн. 32 коп., 7562 грн. 11 коп.

Зокрема, ОСОБА_1 посилається на те, що проходить військову службу у Головному представництві замовника МО України № 621, яке знаходиться на фінансовому забезпеченні у Запорізькому обласному військовому комісаріаті. Вислуга років у нього складає 17 повних календарних роки. З 01.05.2003 року по лютий 2005 року відповідач виплачував щомісячну надбавку в розмірі 10 % грошового забезпечення, визначену Розпорядженням Міністра оборони України від 26.05.2003 року № 146/2095, замість належних йому 50 % від грошового забезпечення, передбачених Указом Президента України від 05.05.2003 року N 389 та наказом МО України від 26.05.2003 року N 149.

Позивач, ОСОБА_2 зазначив, що він проходить військову службу у Головному представництві замовника МО України № 621, яке знаходиться на фінансовому забезпеченні у Запорізькому обласному військовому комісаріаті. Вислуга років у нього складає 17 повних календарних років 3 01.05.2003 року по лютий 2005 року відповідач виплачував щомісячну надбавку в розмірі 10 % грошового забезпечення, визначену Розпорядженням Міністра оборони України від 26.05.2003 року № 146/2095, замість належних йому 50 % від грошового забезпечення, передбачених Указом Президента України від 05.05.2003 року N 389 та наказом МО України від 26.05.2003 року N 149.

Позивач, ОСОБА_3 проходить військову службу у Головному представництві замовника МО України № 621 та має вислугу років в 15 повних календарних роки. З 01.05.2003 року по лютий 2005 року відповідач виплачував щомісячну надбавку в розмірі 10 % грошового забезпечення, визначену Розпорядженням Міністра оборони України від 26.05.2003 року № 146/2095, замість належних йому 50 % від грошового забезпечення.

Позивач, ОСОБА_4 проходить військову службу у Головному представництві замовника МО України № 621 та має вислугу років в 14 повних календарних роки. За період з 01.05.2003 року по вересень 2003 року виплачував щомісячну надбавку в розмірі 5 % грошового  забезпечення,  визначену  Розпорядженням  Міністра  оборони  України     від

2

26.05.2003 року № 146/2095, замість належних йому 30 % від грошового забезпечення; з жовтня 2003 року по лютий 2005 року відповідач виплачував щомісячну надбавку в розмірі 10 % грошового забезпечення, визначену Розпорядженням Міністра оборони України від 26.05.2003 року № 146/2095, замість належних йому 50 % від грошового забезпечення, передбачених Указом Президента України від 05.05.2003 року N 389 та наказом МО України від 26.05.2003 року N 149.

Представник позивачів в судовому засіданні повністю підтримав заявлені його довірителями позовні вимоги і пояснив, що відповідач, при виплаті надбавки посилається на недостатнє фінансування державою ЗС України. Крім того, він вважає дії відповідача в частині виплати надбавки в меншому розмірі порушенням ст.ст. 22, 24 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», та просить застосувати аналогію закону, зокрема, ст. 2 Закону України «Про оплату праці» і ст. 32 Кодексу законів про працю України, на підставі того, що при зменшенні розміру щомісячної надбавки, тобто при зміні істотних умов праці, відповідач не попередив позивачів про дану зміну у встановлений законом двомісячний строк, а законодавством щодо військовослужбовців ці правовідносини не врегульовані.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, до суду не з"явився, надав письмове звернення, яке містить визнання позову та прохання про вирішення справи у відсутність представника.

За згаданих обставин суд вважає за можливе розгляд справи у відсутність представника відповідача, на підставі наявних в справі доказів про права та взаємовідносини сторін.

Вислухавши пояснення представника позивачів, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 проходять військову службу у Головному представництві замовника МО України № 621, яке знаходиться на фінансовому забезпеченні у Запорізькому обласному військовому комісаріаті. При цьому вислуга років в календарному обчисленні у ОСОБА_1. -складає 17 повних календарних років, у ОСОБА_2 - 17 повних календарних років, у ОСОБА_3 - 15 календарних років, у ОСОБА_4 - 14 календарних років.

Відповідно до телефонограм-розпоряджень Міністра оборони України від 26.05.2003 року № 146/2095 і від 16.01.2004 року № 146/1/11/26 зазначена надбавка щомісяця виплачувалася позивачам.

Так, за період: травень 2003 року - лютий 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3. зазначену надбавку виплачували в розмірі: - 10 % від їх місячного грошового забезпечення; за період травень 2003 року - вересень 2003 року: ОСОБА_4 зазначену надбавку виплачували - 5 % від місячного грошового забезпечення; а з жовтня 2003 року по лютий 2005 року ОСОБА_4 - 10 % від місячного грошового забезпечення.

Пунктом 1 Указу Президента України від 05.05.2003 року N 389 передбачено, що порядок і умови виплати надбавок визначаються Міністром оборони України, наказом якого відповідно до зазначеного Указу і було затверджено згадану Інструкцію. Проте діючим законодавством щодо військовослужбовців не передбачено, що військовослужбовців зобов'язані попереджати про зміну порядку, умов і розмірів грошового забезпечення, а тому, виходячи з принципів справедливості і рівності усіх громадян перед законом, регламентованого ст. 24 Конституції України, суд вважає, що в даному випадку необхідно застосувати аналогію закону про оплату праці, систему, її розмір та зміну істотних умов праці, тобто вимоги ст. 2 Закону України «Про оплату праці» і ст. 32 Кодексу законів про працю України.

Пунктом 1 Указу Президента України від 05.05.2003 року надбавку було встановлено у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від вислуги років в таких розмірах: понад 5 років   - до 10%; понад 10

з

років - до 30%; понад 15 років - до 50%; понад 20 років - до 70%; понад 25 років - до 90% відсотків.

Виходячи із зазначених положень Указу, в 2003 році позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3 мала бути встановлена надбавка у розмірі - 50 % від місячного грошового забезпечення; позивачу ОСОБА_4- у розмірі 30 % від місячного грошового забезпечення.

Оскільки Указом було визначено граничний розмір надбавки для військовослужбовців, то виходячи із конституційних принципів та загальних засад права, суд вважає, що розмір надбавки ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3 які мали відповідну вислугу років, мав складати не менше 50 %; ОСОБА_4, який мав відповідну вислугу років, мав складати не менше 30 %.

За таких обставин нарахування позивачам надбавки та її виплата в меншому розмірі є неправомірними, через що їх позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом були досліджені як пояснення сторін по справі, так і письмові докази, зокрема, довідки із заборгованостей перед позивачами, відповідні витяги із наказів МО України.

Так, судом встановлено, що заборгованість перед ОСОБА_1 у період травень 2003 року - лютий 2005 року складає 8087 грн. 00 коп. з урахуванням надбавки у розмірі 50% (різниця у сплаченій надбавці та надбавці, за якою розрахована заборгованість складає 40 %).

Крім того, судом встановлено, що заборгованість перед ОСОБА_2. у період травень 2003 року - лютий 2005 року складає 8317 грн. 77 коп. з урахуванням надбавки у розмірі 50 % (різниця у сплаченій надбавці та надбавці, за якою розрахована заборгованість складає 40 %).

Заборгованість перед ОСОБА_3 у період травень 2003 року - лютий 2005 року складає 5401 грн. 32 коп. з урахуванням надбавки у розмірі 50 % (різниця у сплаченій надбавці та надбавці, за якою розрахована заборгованість складає 40 %).

Заборгованість перед ОСОБА_4 у період травень 2003 року - лютий 2005 року складає 7562 грн. 11 коп. з урахуванням надбавки у розмірі 30 % (різниця у сплаченій надбавці та надбавці, за якою розрахована заборгованість складає 25 %).

Також при вирішенні позовних вимог суд приймає до уваги ту обставину, що позивачам при виплаті грошового забезпечення встановлювалися максимальні розміри надбавки, через що суд дійшов висновку про те, що цим були визнані високі результати у службовій діяльності позивачів та останні мають право на отримання надбавки в зазначених судом розмірах.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», п.1.1 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України, затвердженого наказом міністра оборони України від 05.03.2001 року N 75, п.7 Постанови Кабінету Міністрів України 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 року, Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу у ЗС України, затвердженої наказом МО України від 26.05.2003 року N 149, ст.ст. 22, 24 Конституції України, ст.ст. 69-71, 122, 138, 158-161, 186 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

4

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Запорізького обласного військового комісаріату   задовольнити.

Стягнути з Запорізького обласного військового комісаріату в рахунок заборгованості по виплаті щомісячної надбавки за безперрервну службу в Збройних сила України на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 8087 грн. 00 коп., ОСОБА_2 8317 грн. 77 коп., ОСОБА_3 5401 грн. 32 коп. ОСОБА_4 7562 грн. 11 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду шляхом подання в суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після винесення постанови та шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження або шляхом подання апеляційної скарги впродовж терміну, встановленого для подання заяви про оскарження, без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя              О-В- Щаслива