Комінтернівський районний суд Одеської області

Справа №  2-а-41/11

П О С Т А Н О В А

11.05.2011смт. Комінтернівське

     Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

             судді  Рідник І.Ю.

             при секретарі  Данько Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Комінтернівське Одеської області у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціальної політики Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги,

                                                   в с т а н о в и в :

24.09.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціальної політики Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику війни, що передбачена ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за 2007-2010 роки в розмірі 9125 гривень.

В подальшому позов уточнив та просив суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, в розмірі  9125.00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що він є учасником бойових дій та згідно ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Проте, в порушення ст.22 Конституції України та ст.ст.2, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у 2007,2008,2009,2010 роках йому виплачено допомогу не в повному обсязі, що є порушенням його конституційних прав за захистом яких він вимушений був звернутися до суду з даним позовом. На підстави того, що йому щорічна разова грошова допомога до 5-го травня, як учаснику бойових дій, виплачувалася відповідачем у 2007-2010 роках відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України», що приймалися кожний рік та у 2007 році йому було виплачено 280 грн., у 2008 році – 310 грн., у 2009 році – 340 грн., у 2010 році – 380 грн., тоді як мінімальна пенсія за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у 2007 році складала 380 грн., з яких щорічна разова грошова допомога становить 1620 грн. (380х5=1620);  у 2008 році – 470 грн., з яких щорічна разова грошова допомога становить 2040 грн. (470х5=2040); у 2009 році – 498 грн., з яких щорічна разова грошова допомога становить 2150 грн. (498х5=2150), у 2010 році – 709 грн., з яких щорічна разова грошова допомога становить 3545 грн. (709х5=3545), що становить загальну суму 9125 грн.

Позивач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але надав суду письмову заяву про те, що свої позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу за його відсутність.

Представник відповідача - Управління праці та соціальної політики Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, проте подав заяву про розгляд справи за його відсутність. В письмових запереченнях позов не визнав, зазначив, що позивач не має права одержання щорічної разової грошової допомоги, яка виплачується до 5-го травня, у вказаному ним розмірі, оскільки Управлінням було проведено виплату допомоги відповідно до Законів України про Державний бюджет на 2007-2009 роки та відповідних постанов Кабінету Міністрів України, які

- 2 -

були діючими на дату нарахувань і виплату позивачу відповідних коштів. Крім цього, позивач пропустив строк позовної давності, передбачений ст.99 КАС України, в редакції Закону від 07.07.2010 року № 2453-УІ, згідно якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отримуючи у 2007-2009 роках разову грошову допомогу до 5-го травня, позивач знав розмір цієї допомоги, але до суду звернувся тільки у 2010 році, що є підставою для відмови йому у позові за пропуском строку звернення до суду.

У 2010 році виплата щорічної разової допомоги до 5-го травня позивачу здійснена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №299 від 07.04.2010 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань». Даною постановою розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій визначено 380 грн., які позивач отримав. Іншого законодавством не передбачено, оскільки нормою ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що щорічно до 5-го травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в ме- жах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, яка є діючої та неконституційною у 2010 році не визнавалася. На підставі того, що районне Управління праці діяло в межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, просив в позові відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутність. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ встановлені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.

Законом України №367-ХІУ від 25.12.1998 року ст.12 Закону №3551-ХІІ доповнена ч.5, згідно якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яті мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 року №790 «Про затверджен-ня типових положень про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м.Київі та Севастополі державної адмініст-рації» призначення та виплата соціальної допомоги, компенсації та інших соціальних виплат, установлених законодавством, здійснюються органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання їх отримувача. Таким чином, Управління праці та соціальної політики Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області  є належним відповідачем у справі.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, що підтверджується копією посвідчення серії АА №528486 виданого 15.04.1997 року /а.с.7/.

Отже, відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в редакції від 25.12.1998 року, позивач має право на щорічне отримання разової грошової допомоги у розмірі п’яті мінімальних пенсій за віком.

Проте, Законом №489-У від 19.12.2006 року в ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» були внесені зміни, якими було встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, відповідно до яких позивачу у 2007-2010 роках проводилося

- 3 -

нарахування та виплата  щорічної разової грошової допомоги.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України, в редакції Закону від 07.07.2010 року № 2453-УІ, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виз-начено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5-го травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Враховуючи те, що позивач кожний рік отримував разову грошову допомогу до 5 травня, знав її розмір, заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом суду не подав та поважності причин свого не звернення до суду у 2007-2009 роках за захистом свого порушеного права щодо оскарження дій районного УПСП по нарахуванню та виплати йому соцдопомоги  суду не навив, суд відмовляє позивачу в задоволенні позову у частині вимог відносно зобов’язання нарахування та виплати недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2007-2009 роки.

Уточнені позовні вимоги позивача стосовно 2010 року, підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

У 2007 та 2008 роках відповідно до рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян та 22.05.2008 року №10-рп/2008 у справі щодо предмета та змісту про Державний бюджет України окремі зміни, внесені законами про Державний бюджет на відповідні роки, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до п.2 рішення Конституційного Суду України від 14.12.2000 року №15-рп/2000 закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнанні рішеннями  Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 22.05.2008 року по теперішній час діє положення ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону №367-ХІУ від 25.12.1998 року.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», статтею 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»  Кабінету Міністрів України  надано право у 2009 році, також в 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно їх дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат, згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.   

Єдиним законодавчим актом на сьогоднішній день, який визначає мінімальний розмір пенсії за віком є тільки  Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058.

Відповідно до ст.28 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року №966-ХІУ,  прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.  

Враховуючи те, що мінімальний розмір пенсії за віком ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» використовується лише як розрахункова величина для визначення розміру щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій, суд вважає за можливе застосувати для визначення вказаного розміру ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Аналізуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що позивачу відповідачем повинно бути нарахована та виплачена за 2010 рік разова грошова допомога до 5 травня як учаснику

- 4 -

бойових дій в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплаченої суми.

Щодо розміру суми разової грошової допомоги яка підлягає виплаті позивачу у 2010 році, то суд не може здійснювати даний розрахунок, оскільки це питання відноситься до повноважень відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, Закони та інші нормативно-правові акти приймають-ся на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

На підставі зазначеного, суд вважає помилковим та дає критичну оцінку посиланням відповідача на постанову Кабінету Міністрів України №299 від 07.04.2010 року тому, що при нарахуванні позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня має застосовуватися саме Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки закон має вищу юридичну силу.

Як визначено ст.ст.113,116,117 Конституції України Кабінет Міністрів України у своєї діяль-ності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами ОСОБА_2 України; забезпечує виконання Конституції і законів України; видає постанови і розпоряд-ження, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, виключно в межах своєї компетенції.

З урахуванням вимог ч.2 ст.11 КАС України суд при розгляді даної справи виходить за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, та визнає дії відповідача, що стосуються даних правовідносин, неправомірними.   

На підставі ст.ст.8,19,22,46,152 Конституції України, ст.ст.5,12,17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст.70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», рішення Конституційного Суду України №15-рп/2000 від 14.12.2000 року, рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року і керуючись ст.ст.8,9,11,17,158-163 КАС України,  суд –

                                                 п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціальної політики Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціальної політики Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області щодо невиплати у 2010 році ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій  у розмірі п’яті мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в редакції від 25.12.1998 року, неправомірними.  

Зобов’язати Управління праці та соціальної політики Комінтернівської районної державної адмініст-рації Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2010 рік в розмірі п’яті мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в редакції від 25.12.1998 року, з урахування виплаченої суми.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя   ОСОБА_3