КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-329/10 Головуючий у 1-й інстанції: Дзерин М.М.
Суддя-доповідач: Дурицька О.М
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" травня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого –судді: Дурицької О.М.,
суддів: Аліменка В.О., Федорової Г.Г.,
при секретарі: Леонтовичі М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Ямпільської міської ради Вінницької області та Ямпільської районної спілки споживчих товариств на постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 вересня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ямпільської міської ради Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2010 року ОСОБА_2 (далі –позивач) звернувся до Ямпільського районного суду Вінницької області із адміністративним позовом до Ямпільської міської ради Вінницької області (далі –відповідач, Ямпільська міськрада), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення 42 сесії 5 скликання Ямпільської міської ради Вінницької області № 3135 від 20.04.10 р. «Про відмову в затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди для обслуговування кафе загальною площею 0,0364 га на території АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_2»;
- зобов’язати відповідача прийняти відповідне рішення про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки на умовах оренди для обслуговування кафе загальною площею 0,0364 га на території АДРЕСА_1 та спонукати відповідача до вчинення дій по укладенню договору оренди зазначеної земельної ділянки у визначеному законом порядку.
Постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення 42 сесії 5 скликання Ямпільської міської ради Вінницької області № 3135 від 20.04.10 р. «Про відмову в затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди для обслуговування кафе загальною площею 0,0364 га на території АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_2».
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач - Ямпільська міська рада Вінницької області та особа, яка не брала участі в справі - Ямпільська районна спілка споживчих товариств, звернулися з апеляційними скаргами, в яких зазначають, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просять скасувати постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 вересня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції –скасуванню в частині задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Ямпільської міськради від 22.03.2002 року № 01-18-96 ФОП ОСОБА_2 було надано дозвіл на розміщення об’єкту торгівлі по АДРЕСА_1
22 березня 2002 року Ямпільська міськрада прийняла рішення № 01-18-96, яким дозволила ФОП ОСОБА_2 здійснити тимчасову збірно-роздрібну добудову до міні-бару «Рандеву»(згідно схеми) на раніше виділеній йому земельній ділянці.
03 лютого 2003 року на 7 сесії 4 скликання Ямпільської міськради було прийнято рішення «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки несількогосподарського призначення для передачі в оренду по АДРЕСА_1 ОСОБА_2».
Згідно висновку відділу Держкомзему у Ямпільському районі Вінницької області було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_2 для комерційних потреб та надано згоду на її передачу в оренду.
Висновком відділу містобудування та архітектури Ямпільської РДА Вінницької області №4 від 03 квітня 2008 року ФОП ОСОБА_2 було надано згоду на відведення земельної ділянки площею 0,0364 га для комерційних потреб, з послідуючою її передачею в оренду. Крім цього, даний висновок містив посилання на відсутність обмеження та обтяження містобудівного характеру щодо вказаної земельної ділянки, у зв’язку з чим було рекомендовано здійснити її відведення ФОП ОСОБА_2 для комерційних потреб за рахунок земель житлової та громадської забудови м. Ямпіль, Вінницької області.
Крім цього, в матеріалах справи містяться копії погоджень проекту землеустрою управління культури та туризму Вінницької облдержадміністрації від 16.02.2009 року №400/02-20 та попереднього погодження відділу ДАІ УМВС України у Вінницькій області, в якому зазначається, що ДАІ УМВС України у Вінницькій області не заперечує проти розміщення торгової точки (кафе - бару) по АДРЕСА_1 за умови отримання заявником ОСОБА_2 технічних умов проектування та надання ним проектної документації для розгляду та погодження до ВДАІ УМВС України у Вінницькій області.
За наявності пакету необхідних дозвільних документів, позивач у 2009 році звернувся із заявою до Ямпілької міськради з проханням затвердити йому проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди для обслуговування кафе загальною площею - 0,0364 га на території АДРЕСА_1
Отримавши відмову на вчинення вищевказаних дій, позивач у квітні 2010 року повторно звернувся до відповідача з аналогічною заявою, до якої долучив проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та пакет необхідних для цього документів.
20.04.2010 року рішенням 42 сесії 5 скликання Ямпільської міськради №3135 позивачу було відмовлено в затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди для обслуговування кафе загальною площею 0,0364 га на території АДРЕСА_1, у зв’язку з пропуском ним строків подачі відповідних для цього документів.
Позивач не погоджується з даною позицією відповідача та вказує на порушення його конституційних прав щодо належного користування вищевказаною земельною ділянкою.
Даючи праву оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Приписи статей 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до статей 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 Земельного кодексу України, відповідно до якої надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
Аналогічна за змістом норма міститься в ч.2 ст. 16 Закону України “Про оренду землі”, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до статті 127 Земельного кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу, тобто на конкурсних засадах у формі аукціону.
Відповідно до пункту тридцять четвертого статті 26, пункту другого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Таким чином, необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу надати в користування земельну ділянку на підставі договору оренди за відсутності відповідного рішення є порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України, права на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.
Законом України N 509-VI від 16.09.2008 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву»пункт 1 розділу Х «Перехідні положення»було доповнено абзацом третім наступного змісту: «У разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об’єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 01 січня 2008 року передача в оренду таких ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).
Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві положення" вищевказаного Закону передбачено, що прийняті і не виконані до набирання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Отже, пропущення позивачем строку подачі документів для затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в даному випадку не може слугувати підставою для відмови у проведенні зазначених процесуальних дій.
Порушені права позивача підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено пунктом другим статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
З підстав вищевикладених обставин та наведених норм діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку щодо протиправності дій відповідача в частині прийняття ним спірного рішення, яким безпідставно було відмовлено ФОП ОСОБА_2 у затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0364 га, розташованої по АДРЕСА_1 на умовах її оренди з метою обслуговування кафе «Рандеву», а відтак порушено гарантовані конституцією права та охоронювані законом інтереси позивача.
Отже висновки суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині колегія суддів знаходить обгрунтованими та такими, що не спростовуються доводами апелянтів.
Що стосується решти позовних вимог, колегія вважає за необхідне залишити їх без задоволення, оскільки суд не може підміняти орган, рішення якого оскаржується, зобов’язуючи його приймати замість рішення, яке визнається протиправним інше рішення, яке б відповідало закону та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції відповідного державного органу.
При цьому колегія суддів зауважує, що при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права. Суд вирішує ці питання по суті, якщо це відповідає закону, в інших випадках суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема про передачу земельних ділянок у постійне користування, оренду, укладення чи поновлення договору оренди земельної ділянки, зміну цільового призначення землі тощо.
Отже, висновки суду першої інстанції про задоволення позову в частині зобов’язання вчинити дії по затвердженню проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для користування нею на умовах оренди слід визнати помилковими та такими, що спростовуються доводами апелянтів.
Таким чином, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки всім обставинам даної справи та прийняв оскаржуване рішення з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, апеляційні скарги Ямпільської міської ради Вінницької області та Ямпільської районної спілки споживчих товариств слід задовольнити частково, а постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 вересня 2010 року –скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов’язання вчинення дій по затвердженню проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для користування нею на умовах оренди.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 про зобов’язання вчинити дії по затвердженню проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для користування нею на умовах оренди слід відмовити.
В іншій частині постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 вересня 2010 року слід залишити без змін.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Ямпільської міської ради Вінницької області та Ямпільської районної спілки споживчих товариств на постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 вересня 2010 року –задовольнити частково.
Постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 вересня 2010 року –скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов’язання вчинення дій по затвердженню проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для користування нею на умовах оренди.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 про зобов’язання вчинити дії по затвердженню проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для користування нею на умовах оренди - відмовити.
В іншій частині постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 вересня 2010 року –залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддя
О.М. Дурицька
В.О. Аліменко
Г.Г. Федорова
Повний текст постанови складено та підписано –16.05.11 р.