КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-805-1/10 Головуючий у 1-й інстанції: Наборозняк М.І.
Суддя-доповідач: Дурицька О.М
ПОСТАНОВА
Іменем України
"19" травня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого –судді Дурицької О.М.,
суддів: Аліменка В.О., Федорової Г.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 30 листопада 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва про поновлення пропущеного строку звернення до суду та зобов’язання проведення перерахунку державної і додаткової пенсій,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2010 року ОСОБА_2 (далі –позивач) звернулася до Святошинського районного суду міста Києва із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва (далі –відповідач, УПФУ в Святошинському районі міста Києва), в якому просила поновити пропущений нею строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, передбачений ч.2 ст. 99 КАС України та зобов’язати УПФУ в Святошинському районі міста Києва провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком згідно абзацу 2 частини 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року) та державної пенсії як інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, згідно абзацу 2 частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року), починаючи з 22 травня 2008 року.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 30 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної пенсії в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком згідно з ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 15.02.2010 року.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком згідно з ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 15.02.2010 року.
Зобов’язано проводити перерахунок пенсії з урахуванням мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із урахуванням прожиткового мінімуму, визначеного Законом України «Про державний бюджет»на відповідний рік із обчисленням вказаного мінімуму в розмірі, який був призначений на період перерахунку і нарахування пенсії.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 30 листопада 2010 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Крім цього, апелянт просить поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення як такий, що був пропущений ним з поважних причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Враховуючи те, що копія оскаржуваної постанови апелянтом була отримана 08.02.2011 року, про що ним зазначено в апеляційній скарзі та підтверджується карткою реєстрації вхідної кореспонденції відповідача, а апеляційна скарга була подана 14.02.2011 року, колегія суддів приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 30 листопада 2010 року апелянтом пропущено не було, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо його поновлення.
Згідно із ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Враховуючи те, що апелянтом не заявлялася вимога щодо апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2, колегія суддів вважає за необхідним розглядати дану справу в межах поданої відповідачем апеляційної скарги.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в зв’язку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції –змінити, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач –ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1, що підтверджується вкладкою до її посвідчення як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи Серії А № НОМЕР_1 від 25.01.99 р. (а.с. 4).
Крім цього, позивач ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК Серії КИ-І № 069070 (а.с. 7).
Обговорюючи питання щодо правомірності проведення позивачу перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю згідно абзацу 2 частини 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та державної пенсії як інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою згідно абзацу 2 частини 4 статті 54 вказаного Закону, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року), особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно абзацу 2 частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року), розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою по ІІ групі інвалідності, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
У відповідності до вказаної норми Закону, позивач має право на призначення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком та державної пенсії як інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а тому відповідач всупереч абзацу 2 частини 1 статті 50 та абзацу 2 частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року) протиправно виплачував йому державну та додаткову пенсію у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року.
Згідно абзацу 5 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, встановлений у таких розмірах: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня - 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня - 734 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, перерахунок державної та додаткової пенсій відповідачем було здійснено не у відповідності до абзацу 2 частини 1 статті 50 та абзацу 2 частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року), а згідно підпунктів 12 та 15 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими були внесені зміни до змісту абзацу 2 частини 1 статті 50 та абзацу 2 частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв’язку з чим їх було викладено в наступних редакціях:
- «Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у наступному розмірі, а саме: інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність»(абз. 2 ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»);
- «Розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність»(абз. 2 ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зазначені зміни, що були внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Зважаючи на це, колегія суддів зазначає про наявність у позивача права на отримання додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі, визначеному абзацом 2 частини 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року) та державної пенсії як інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі, визначеному абзацом 2 частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року) за період з 28 квітня 2010 року по 28 жовтня 2010 року, тобто у межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
За твердженням самого позивача, даний позов ним було подано вперше у липні 2010 року, однак ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2010 року провадження у справі було закрито з підстав неналежного її розгляду в порядку цивільного судочинства та рекомендовано звернутися до суду в порядку адміністративного судочинства.
Повторно з адміністративним позовом позивач звернувся 28 жовтня 2010 року, тобто на момент набрання чинності Законом України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", яким були внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема до статті 99 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що інших строків для звернення до адміністративного суду з таким позовом ані Кодексом адміністративного судочинства України, ані іншими законами України не передбачено, судова колегія приходить до висновку, що пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України, є підставою для залишення його позову без розгляду в частині зобов’язання проведення перерахунку та виплати щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та державної пенсії як інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою за період з 22.05.2008 року по 28 квітня 2010 року (дата підписання позивачем адміністративного позову).
Доводи позивача щодо поважності причин пропуску ним строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів колегія суддів не знаходить обґрунтованими, а відтак до уваги їх не приймає.
Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин та наявних норм діючого законодавства колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком згідно абзацу 2 частини 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року) та державної пенсії як інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком згідно абзацу 2 частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року) за період з 28 квітня 2010 року по 28 жовтня 2010 року (в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів).
Отже, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, правильно по суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, що є підставою для зміни судового рішення в частині визначення періоду проведення перерахунку та виплати позивачу щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та державної пенсії як інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою згідно абзацу 2 частини 1 статті 50 та абзацу 2 частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За таких обставин, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва слід задовольнити частково, а постанову Святошинського районного суду міста Києва від 30 листопада 2010 року - змінити, виклавши абзаци 2,3 резолютивної частини постанови в наступній редакції:
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної пенсії в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком згідно з абз. 2 ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 28 квітня 2010 року по 28 жовтня 2010 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком згідно з абз. 2 ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 28 квітня 2010 року по 28 жовтня 2010 року.
Згідно п.2 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва –задовольнити частково.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 30 листопада 2010 року - змінити, виклавши абзаци 2,3 резолютивної частини постанови в наступній редакції:
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної пенсії в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком згідно з абз. 2 ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 28 квітня 2010 року по 28 жовтня 2010 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком згідно з абз. 2 ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 28 квітня 2010 року по 28 жовтня 2010 року.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту прийняття, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддя
О.М. Дурицька
В.О. Аліменко
Г.Г. Федорова