Справа № 472/319/22

Провадження №1-в/472/48/24

                                                           У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

           30 жовтня 2024 року с-ще Веселинове

       Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали подання виконуючої обов`язки начальника Вознесенського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_2 про пом`якшення покарання ,

В С Т А Н О В И В:

       29 жовтня 2024 року виконуюча обов`язки начальника Вознесенського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_2 звернулась до Веселинівського районного суду Миколаївської області з поданням, в якому просить на підставі ч.1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, п. 13 ч. 1 ст. 537, ч. 1 ст. 539 КПК України пом`якшити покарання, а саме  привести вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області від 05 жовтня 2023 року у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-ІХ, засудженому ОСОБА_3 .

       Вивчивши матеріали подання, суд дійшов наступного висновку.

       Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

       Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

       Згідно ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

       09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна» №3886-IX від 18 липня 2024 року, відповідно до якого у новій редакції викладено статтю 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна».

       Згідно ч. 1 ст. 51 КУпАП настає адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частина 2 ст. 51 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за дію, передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

       Згідно з ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

       Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

       Отже, має місце часткова декриміналізація, а саме: діянь, які полягають у крадіжці майна, вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

       Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

       Згідно частини 3 статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

       Відповідно до ч. 3 ст. 74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.

       Із звернутого до суду подання вбачається, що органом пробації не конкретизовано питання про пом`якшення покарання, як саме потрібно пом`якшити. Зазначене позбавляє суд визначити межі внесеного на розгляд суду питання, а втім і можливості розглянути вказане подання по суті.

       З огляду на викладене, суд вважає за необхідне подання виконуючої обов`язки начальника Вознесенського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_2 про пом`якшення покарання у відповідність до вимог закону відносно ОСОБА_3 повернути суб`єкту подання, для доопрацювання та усунення зазначених недоліків.

       На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

       Подання виконуючої обов`язки начальника Вознесенського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_2 про пом`якшення покарання, - повернути до Вознесенського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях на доопрацювання.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Веселинівського районного суду

       Миколаївської області ОСОБА_1