Провадження № 2/243/450/2022

Справа № 243/12341/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Ільяшевич О. В.,

за участю

секретаря судового засідання Гакала Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов`янськ, Донецької області) за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, кредитної спілки «Українська кредитна спілка», про стягнення матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2021 року ПрАТ "Українська страхова компанія" звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 26 липня 2013 року між кредитною спілкою "Українська кредитна спілка" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 6289к, на підставі якого ОСОБА_1 отримала у тимчасове користування грошові кошти з дотриманням вимоги їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки у розмірі 6000 грн. 00 коп. строком на 24 місяці з 26 липня 2013 року по 26 липня 2015 року зі сплатою 28,8 % річних.

Між ПрАТ "Українська страхова компанія" та кредитною спілкою "Українська кредитна спілка" укладений договір добровільного страхування кредитів № 16 від 01 серпня 2013 року, предметом яких є майнові інтереси КС «Українська кредитна спілка», що не суперечать закону, пов`язані із матеріальними збитками, які завдані останній внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту (позики) та (або) відсотків за користування кредитом у встановлені терміни відповідно до кредитних договорів. Згідно із пунктом 1.3. договору добровільного страхування кредитів позивач, як страховик, здійснює страхування кредитних ризиків за кредитними договорами, укладеними між позичальниками та КС «Українська кредитна спілка», згідно з реєстром наданих за звітний період кредитів, що укладені в межах договорів про співробітництво між КС «Українська кредитна спілка» та позивачем. Згідно із реєстром до договору добровільного страхування кредиту, ризики за кредитними договорами № 16 від 01 серпня 2013 року, укладеними з ОСОБА_1 , застраховані на загальну суму 14460 грн. 00 коп. Відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконувала, щомісячні платежі не сплачувала. Керуючись вимогами договору добровільного страхування кредитів КС «Українська кредитна спілка» направила ПрАТ «Українська страхова компанія» заяву про виплату страхового відшкодування у сумі 14455 грн. 92 коп., внаслідок невиконання відповідачем свого зобов`язання за кредитним договором. Позивачем на підставі зазначеної заяви та доданих до неї документів складений страховий акт № 668кр від 28 серпня 2021 року та здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 14455 грн. 92 коп.. Таким чином, оскільки ПрАТ «Українська страхова компанія» виконала покладені на неї законом та умовами договору добровільного страхування кредитів № 16 від 01 серпня 2013 року, обов`язки до ПрАТ «Українська страхова компанія» перейшло право вимоги на стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування у розмірі 14455 грн. 92 коп..

Представник позивача ПрАТ «Українська страхова компанія» Тюрін В. М., який діє на підставі наказу № 1 від 01 березня 1994 року, як голова Правління ПрАТ «Українська страхова компанія», у судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Під час розгляду справи, судом приймалися усі передбачені діючим законодавством заходи щодо належного повідомлення відповідачки про місце, день та час розгляду справи. Однак відповідачка у судове засідання не з`явилася, у зв`язку із чим, відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України, виклик у судове засідання відповідачки був здійснений шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Однак, ОСОБА_1 , будучи повідомленою у встановленому законом порядку (належним чином) про час і місце судового розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзив, заяви про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутності від неї до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка, будучи повідомленою належним чином про дату, час і місце розгляду справи не з`явилася без повідомлення причин неявки, не подала відзив, а позивач не заперечує проти вирішення справи на підставі наявних у ній даних чи доказів із постановленням заочного рішення, суд приходить до переконання, що у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, та про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній даних та доказів з постановленням заочного рішення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - кредитна спілка «Українська кредитна спілка», в особі Голови Правління Євтушенко Т. П. повідомлена належним чином про час та дату судового розгляду в судове засідання не з`явилася.

В ході розгляду справи судом були розв`язані заяви та клопотання сторін та прийняті процесуальні рішення.

Ухвалою суду від 23 листопада 2021 року у справі відкрито спрощене провадження у справі відкрито спрощене провадження, витребувані відомості про можливе місце проживання відповідачки у Мінсоцполітики.

Ухвалою суду від 24 листопада 2021 року у справі залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог - кредитну спілку «Українська кредитна спілка.

Ухвалою від 15 лютого 2022 року вирішено розглядати справу у заочному порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» підлягають частковому задоволенню з огляду на такі встановлені у судовому засіданні обставини та відповідні ним докази.

В судовому засіданні встановлено, що 26 липня 2013 року між кредитною спілкою "Українська кредитна спілка" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 6289к, на підставі якого ОСОБА_1 отримала у тимчасове користування грошові кошти з дотриманням вимоги їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки у розмірі 6000 грн. строком на 24 місяці з 26 липня 2013 року по 26 липня 2015 року зі сплатою 28,8 % річних.

Пунктом 5.2.4 кредитних договорів передбачено право кредитної спілки уступати вимогу з повернення кредиту третій стороні без згоди на це позичальника, але з інформуванням позичальника при виникненні такої ситуації.

Згідно із п.1.2 кредитних договорів проценти, відсотки, плата за користування кредитом є фіксованими та нараховуються кожний день на первісну суму кредиту.

Пунктами 5.2.6 у разі істотного порушення Позичальником умов даного договору, в т.ч. затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, вимагати від Позичальника дострокового повернення кредиту, салати процентів за користування ним, виконання інших зобов`язань за договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення.

Пунктами 5.3.1 кредитних договорів у випадку прострочення сплати частини або всієї суми кредиту сплатити нараховані проценти за користування кредитом виходячи з фактичного строку користування кредитом, включаючи день погашення.

Згідно із графіком розрахунку до договору про споживчий кредит № 6289к від 26 липня 2013 року додаток №1, ОСОБА_1 повинна була сплачувати щомісячно 394 грн., на погашення заборгованості за кредитним договором, з яких 250 грн. 00 коп. на погашення тіла кредиту, 144 грн. 00 коп. на погашення відсотків.

Як вбачається із платіжного доручення № 11183 від 26 липня 2013 року кредитна спілка "Українська кредитна спілка" на виконання умов кредитного договору з ОСОБА_1 перерахувала на рахунок № НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк" грошові кошти в сумі 6000 грн. 00 коп..

Згідно із випискою по рахунку позичальника № 1190 від 28 серпня 2021 року ОСОБА_1 останній платіж по кредитному договору № 006289к від 26 липня 2013 року був здійснений 18 червня 2014 року в сумі 394 грн. 00 коп., залишок заборгованості по тілу кредиту становив 3212 грн. 71 коп., по процентам станом за період з 19 червня 2014 року по 20 грудня 2020 року - 11243грн. 21 коп. Позичальником погашена сума кредиту в розмірі 4334 грн. 00 коп. Страхове відшкодування, отримане КС «Українська кредитна спілка» в сумі 14455 грн. 92 коп..

01 серпня 2013 року між ПАТ «Українська страхова компанія» та КС «Українська кредитна спілка» був укладений договір добровільного страхування кредитів № 16.

Відповідно до п.1.2. Договору, предметом вказаних договорів є майнові інтереси КС «Українська кредитна спілка», що не суперечать закону, пов`язані із матеріальними збитками, які завдані останній внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту (позики) та (або) відсотків за користування кредитом у встановлені терміни у відповідності до Кредитних договорів.

До договору добровільного страхування доданий реєстр договорів, які підлягають страхуванню, в якому під номером 333 вказаний кредитний договір № 006289к від 26 липня 2013 року та розмір страхування в сумі 14460 грн. 00 коп.

Згідно із п.1.3 Договору, страховик (ПАТ «Українська страхова компанія») здійснює страхування кредитного ризику за Кредитними договорами, укладеними між позичальниками та страхувальником (КС «Українська кредитна спілка»), згідно з Реєстром наданих за звітний період кредитів, що укладені в межах Договору про співробітництво між останньою та позивачем.

Підпунктом 2.1.1 Договору добровільного страхування кредитів встановлено, що страховим випадком за цим договором по відношенню до конкретного Кредитного договору, що внесений до Реєстру наданих кредитів, є факт збитків кредитора внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитором по поверненню кредиту в строки та в порядку, передбачених укладеним між ними Кредитним договором, внаслідок будь-яких подій. Відповідальність страховика за страховим випадком виникає у разі, якщо кредитор не одержав суми трьох будь-яких послідовних платежів, передбачених кредитним договором протягом 10 (десяти) днів після настання строку сплати третього платежу.

Відповідно до п. 5.7 договору добровільного страхування кредитів до ПАТ «Українська страхова компанія», яке виплатило страхове відшкодування за цими договорами, переходить в межах виплаченого страхового відшкодування право вимоги, яке КС «Українська кредитна спілка» має до позичальника згідно з умовами кредитного договору.

Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» 27 серпня 2021 року звернулася до ПрАТ «Українська страхова компанія» із заявою про здійснення страхової виплати у зв`язку з настанням страхового випадку, зокрема, щодо кредитного договору № 006289к від 26 липня 2013 року на суму страхового відшкодування в розмірі 14455 грн. 92 коп.

Позивачем на підставі вищезазначеної заяви та доданих до неї документів, складений страховий акт № 668кр від 28 серпня 2021 року про страховий випадок та 28 серпня 2021 року здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 14455 грн. 92 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1244 від 28 серпня 2021 року з відміткою банку про проведення платежу.

На виконання вимог договору добровільного страхування кредитів КС «Українська кредитна спілка» видано довідку № 1210 від 28 серпня 2021 року про сплату ПАТ «Українська страхова компанія» страхової виплати за кредитним договором № 006289к від 26 липня 2013 року, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 14455 грн. 92 коп..

Суд виходить з вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про страхування», предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Згідно із ст. 6 ЗУ «Про страхування», добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Видами добровільного страхування можуть бути, зокрема, страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту)(п.16).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтями 979, 980 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодо набувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Аналогічні за змістом правові позиції викладені у постанові Верховного Суду № 521/6088/16-ц від 31 жовтня 2018 року, № 910/8982/17 від 20 квітня 2018 року.

Аналіз норм чинного законодавства та умов договору страхування(п. 5.7), дозволяє дійти висновку, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за кредитним договором, переходить в межах виплаченого страхового відшкодування право вимоги, яке кредитор має до позичальника згідно з умовами кредитного договору. За умовами спірного договору добровільного страхування(п. 5.3), страхувальнику страховиком сплачується страхове відшкодування, яке дорівнює сумі прострочених платежів (п. п. 2.1 - 2.1.1) на погашення заборгованості позичальника по кредиту перед кредитором на дату подання заяви про сплату страхової виплати.

При цьому при розгляді справи, судом перевіряється не тільки реальність сплати страховою компанією коштів за страховим договором, але й правомірність та розмір отриманого страхового відшкодування.

Та обставина, що відповідачка не в повному обсязі виконала свої обов`язки по кредитному договору та на час настання останньої сплати коштів по договору мала невиконані зобов`язання підтверджується виписками по рахунку позичальника ОСОБА_1 за якими видно, що останні платежі були здійснені 18 червня 2014 року в сумі 394 грн. 00 грн., тобто до спливу строку останньої виплати за договором кредиту.

Із змісту виписки № 1190 від 28 серпня 2021 року видно, що сума коштів в розмірі 3212 грн. 71 коп. становить розмір боргу по кредиту, 11243 грн. 21 коп. - розмір нарахованих процентів, період, за який вказані відсотки нараховані з 19 червня 2014 року по 20 грудня 2020 року.

Вирішуючи питання про правомірність нарахованих процентів, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами кредитного договору № 006289к від 26 липня 2013 року, сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом та за кредитом, який наданий на 24 місяців - до 26 липня 2015 року включно, з конкретною мінімальною сумою сплати коштів, визначений графік погашення коштів у додатку до договору.

Відтак, у межах строку кредитування до 26 липня 2015 року відповідач мав, зокрема, повертати кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами кожного місяця. Починаючи з 27 липня 2014 року, відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги кредитором повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому умови п.3.6 кредитного договору не можуть вважатися домовленістю в рамках ч. 2 ст. 625 ЦК України, зважаючи на відсутність посилання на правову природу домовленостей.

Наведена позиція, викладені в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12(провадження № 14-10 цс 18).

За таких обставин, станом на момент звернення КС «Українська кредитна спілка» до ПрАТ «Українська страхова компанія» - 27 серпня 2021 року у відповідача перед кредитором КС «Українська кредитна спілка» була наявна заборгованість за кредитним договором 006289к від 26 липня 2013 року яка складалась із залишку по процентам в сумі 1872 грн. 00 коп., залишку по заборгованості по тілу кредиту в сумі 3250 грн. 00 коп., що відповідає графіку розрахунків, який є додатком до кредитного договору, на загальну суму 5122 грн. 00 коп..

Вимог про нарахування та стягнення коштів в порядку ст. 625 ЦК України, позивачем не заявлено.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини та відповідні норми чинного законодавства, ПрАТ «Українська страхова компанія» виконала покладені на неї законом та умовами договорів добровільного страхування кредитів № 16 від 01 серпня 2013 року, обов`язки, відтак, до ПрАТ «Українська страхова компанія» перейшло право вимоги в порядку суброгації на стягнення з ОСОБА_1 збитків за виплачене страхове відшкодування в сумі 5122 грн. 00 коп. - за кредитним договором № 6289к від 26 липня 2013 року.

В решті позову суд відмовляє за безпідставністю.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з таких встановлених судом обставин та відповідних ним доказів, норм чинного законодавства.

За приписами п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з таких встановлених судом обставин та відповідних ним доказів, норм чинного законодавства.

За приписами п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов судом задоволений частково в розмірі 35 % від заявленої позивачем суми, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 794 грн. 50 коп., що становить 35% від 2270 грн. 00 коп.(а.с.8).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76 - 81, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 204, 525 - 527, 610, 615, 629, 980, 993, 1048, 1050 ЦК України, ст. ст. 1, 6, 10, 27 Закону України "Про страхування", суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, кредитної спілки «Українська кредитна спілка», про стягнення матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» в порядку суброгації шкоду за виплачене страхове відшкодування в розмірі 5122 (п`ять тисяч сто двадцять дві) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» судові витрати на оплату судового збору в розмірі 794 (сімсот дев`яносто чотири) грн. 50 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Сторони по справі:

Позивач:

Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія», ЄДРПОУ 20346864, місцезнаходження: 84130, Донецька область, м. Святогірськ, вул. Незалежності, 35, кв. 7, електронна пошта uks2009@ukr.net, тел. тел. НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

Представник позивача:

Тюрін Віктор Михайлович, який діє на підставі наказу № 1 від 01 березня 1994 року, як голова Правління ПрАТ «Українська страхова компанія»;

Відповідачка:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання відповідно до даних ЄІБДВПО: АДРЕСА_2 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору:

Кредитна спілка «Українська кредитна спілка», ЄДРПОУ 36512355, місцезнаходження: 83048, м. Донецьк, Київський район, вул. Артема, 118А, кв. 111, електронна пошта uks2009@ukr.net, тел. НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складений 16 лютого 2022 року.

Головуючий - суддя: О. В. Ільяшевич