Справа № 243/12487/20

Провадження № 2/243/25/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Ільяшевич О. В.,

за участю секретаря Гакала Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов`янськ, Донецької області) цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2019 року АТ КБ “ПриватБанк” звернулося до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовом до ОСОБА_1 , де зазначено, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 17 лютого 2015 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5759 грн. 50 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з "1" по "25" число кожного місяця Відповідач надає Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими АТ КБ "ПриватБанк" Умовами та правилами, Тарифами складають між ним та Банком Кредитний договір, підтверджується підписом у заяві. Копії Умов та правил додаються до позовної заяви (з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами АТ КБ "ПриватБанк" можна ознайомитись на сайті http://privatbank.ua/rules). Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 15 жовтня 2019 року має заборгованість – 17484 грн. 58 коп., яка складається із:

заборгованості за кредитом в сумі 5288 грн. 00 коп.;

заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 4381 грн. 74 коп.;

заборгованості за пенею та комісією в сумі 7599 грн. 04 коп.;

штрафу відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди в сумі 215 грн. 80 коп..

Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму коштів, а також судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить судове засідання проводити у його відсутності позов підтримує у повному обсязі.

В судове засідання відповідач подав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги не визнає, розгляд справи просив проводити у його відсутності. Просить застосувати позовну давність.

В ході розгляду справи судом було розв`язано заяви та клопотання сторін та прийнято процесуальні рішення.

Ухвалою суду від 15 листопада 2019 року у справі відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 10 грудня 2019 року клопотання відповідача про витребування доказів задоволено, витребувано:

- виписки по картковому рахунку відкритому на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на підставі кредитного договору б/н (анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку) укладеного 17 лютого 2015 року;

- оригінал кредитного договору б/н (анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку), укладеного 17 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк»;

- витяг зі статуту АТ КБ «ПриватБанк»;

- дані про випуск, перевипуск платіжної картки/карток виданих на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

- документи які підтверджують те коли відповідачем була отримана платіжна картка (первинна та у разі пере випуску), та які підтверджують отримання платіжної картки безпосередньо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, при вирішенні справи виходить з таких встановлених у судовому засіданні обставин та відповідних ним доказів.

В судовому засіданні досліджені такі документи:

Розрахунок заборгованості за договором б/н від 17 лютого 2015 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_1 , згідно із яким відповідач має перед позивачем станом на 15 жовтня 2019 року має заборгованість за кредитним договором – 17484 грн. 58 коп., яка складається із:

заборгованості за кредитом в сумі 5288 грн. 00 коп.;

заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 4381 грн. 74 коп.;

заборгованості за пенею та комісією в сумі 7599 грн. 04 коп.;

штрафу відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди в сумі 215 грн. 80 коп.;

анкету-заяву від 03 серпня 2007 року, згідно із якою відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, та підписав заяву б/н про надання банківських послуг, згідно із яким отримав від позивача кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, та зобов`язався повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві. За змістом анкети-заяви не видно, які саме умови кредитування, викладені, зокрема, у витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт надавалися відповідачеві;

витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» «Універсальна, CONTRACT», «Універсальна, GOLD», не підписані позичальником. Зі змісту витягу видно, що з 01 січня 2013 року всі картки «Універсальна 30 днів пільгового періоду» переведені на тарифний план «Універсальна, 55 пільгового періоду», З 01 вересня 2014 року проводиться зміна тарифного плану «Універсальна, CONTRACT» на «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», або «Універсальна, GOLD». Процентна ставка по кредитним картам «Універсальна» та «Універсальна, GOLD» відбулися зміни процентної ставки, з 01 вересня 2014 року тільки для витрат здійснених після 01 вересня 2014 року, з 01 квітня 2015 року змінені тарифи обслуговування кредитних карток «Універсальна» та «Універсальна, GOLD». За умовами вказаних карток процентна ставка змінена лише за тратами, здійсненими після 01 вересня 2014 року, та тратами, здійсненими з 01 квітня 2015 року відповідно;

довідку із зазначенням номерів карти їх датою відкриття і терміном дії, а саме: карта: НОМЕР_2 з датою відкриття 17 лютого 2015 року терміном дії 07/16.

Згідно із генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт від 16 серпня 2016 року, відповідно до якої проводиться реструктуризація заборгованості по кредитному договору № SAMDN0000014876529 від 08 липня 2007 року(який визначений у договорі як «Договір 1». Відповідно до якого, сторони погодилися зменшити розмір заборгованості, яка виникла з моменту надання позичальнику кредита, а саме: проценти на 174 грн. 29 коп., комісію на 41 грн. 51 коп.. З дати підписання Генеральної угоди заборгованість складає 5759 грн. 27 коп.. Дата кінцевого погашення по кредиту 28 лютого 2017 року. Відповідно до п. 1.3 згідно із ст.ст. 212, 651 ЦК України у випадку порушення позичальником будь якого із зобов`язань, передбачених договорами та розділом І «Реструктуризація заборгованості» Генеральної угоди більш ніж на один день:

1.3.1.Строком повернення кредиту, який вказаний в п.п. 1.1.3 Генеральної угоди, являється 2-й день з моменту такого порушення;

1.3.3 В день, наступний за днем повернення кредита(2-й день) позичальник сплачує Банку штраф в розмірі 215 грн. 80 коп. по «Договору 1».

Відповідно до п. 2.1 Генеральної угоди, кредитодавець надає позичальнику строковий кредит у розмірі 5759 грн. 50 коп. на строк 24 місяці з 17 лютого 2015 року по 28 лютого 2017 року в обмін на обов`язок позичальника повернути кредит, сплатити проценти в розмірі 1,5 % в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з "1" по "25" число кожного місяця позичальник надає Банку грошові кошти в сумі 288 грн. 21 коп. для погашення заборгованості по кредиту, яка складається із самої заборгованості по кредиту, процентів, а також інших розходів відповідно до Умов та правил. Дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 28 серпня 2017 року.

Судом також оглянута представлена на виконання ухвали суду виписка за договором б/н станом на 31 січня 2020 року, за якою видно, що 17 лютого 2015 року шляхом переказу з картку встановлена заборгованість в сумі 5759 грн. 50 коп., яка має позначку «-». Як видно, за вказаною випискою здійснені операції лише по нарахуванню відсотків на минусову суму та штрафів і пені.

Із змісту виписки по картковому рахунку видно, що відповідач, починаючи з 17 лютого 2015 року сплачував кошти на виконання генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та здійснив останню операцію по виплаті коштів 23 листопада 2016 року. В період з 17 лютого по 13 березня 2015 року відповідачу нараховані відсотки за користування кредитним лімітом в сумі 28 грн. 79 коп. Після внесення готівки в розмірі 300 грн. 00 коп. залишок заборгованості по тілу кредиту становить 5488 грн. 29 коп.. В період з по 13 березня по 21 квітня 2015 року відповідачу нараховані відсотки за користування кредитним лімітом в сумі 89 грн. 71 коп. Після внесення готівки в розмірі 290 грн. 00 коп. залишок заборгованості по тілу кредиту становить 5288 грн. 00 коп.. В період з 21 квітня по 26 травня 2015 року відповідачу нараховані відсотки за користування кредитним лімітом в сумі 81 грн. 43 коп. Після внесення готівки в розмірі 09 грн. 41 коп. залишок заборгованості по тілу кредиту становить 5288 грн. 00 коп.. проценти за користування кредитом в сумі 72 грн. 02 коп.. В період з 26 травня по 11 серпня 2015 року відповідачу нараховані відсотки за користування кредитним лімітом в сумі 233 грн. 45 коп. Після внесення готівки в розмірі 300 грн. 00 коп. залишок заборгованості по тілу кредиту становить 5288 грн. 00 коп.. проценти за користування кредитом в сумі 05 грн. 47 коп.. В період з 11 серпня 2015 року по 22 січня 2016 року відповідачу нараховані відсотки за користування кредитним лімітом в сумі 325 грн. 18 коп. Після внесення готівки в розмірі 300 грн. 00 коп. залишок заборгованості по тілу кредиту становить 5288 грн. 00 коп.. проценти за користування кредитом в сумі 30 грн. 65 коп.. В період з 22 січня по 22 серпня 2016 року відповідачу нараховані відсотки за користування кредитним лімітом в сумі 320 грн. 05 коп. Після внесення готівки в розмірі 1000 грн. 00 коп. залишок заборгованості по тілу кредиту становить 4638 грн. 70 коп.. В період з 22 серпня по 16 вересня 2016 року відповідачу нараховані відсотки за користування кредитним лімітом в сумі 33 грн. 72 коп. Після внесення готівки в розмірі 600 грн. 00 коп. залишок заборгованості по тілу кредиту становить 4072 грн. 42 коп.. В період з 16 вересня по 26 жовтня 2016 року відповідачу нараховані відсотки за користування кредитним лімітом в сумі 29 грн. 54 коп. Після внесення готівки в розмірі 600 грн. 00 коп. залишок заборгованості по тілу кредиту становить 3501 грн. 96 коп.. В період з 26 жовтня по 23 листопада 2016 року відповідачу нараховані відсотки за користування кредитним лімітом в сумі 27 грн. 33 коп. Після внесення готівки в розмірі 600 грн. 00 коп. залишок заборгованості по тілу кредиту становить 2929 грн. 29 коп.. Після чого, відбувалося нарахування процентів за користування кредитними коштами. Розмір яких станом на 28 лютого 2017 року становив 74 грн. 91 коп. Також впродовж з 17 лютого 2015 року по 31 січня 2020 року нараховувалися проценти за прострочений кредит, штрафів, пені.

Відповідно до копії паспорту відповідача, місце реєстрації відповідача АДРЕСА_1 від 03 грудня 1981 року.

Відповідно до п. п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції) зобов`язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.

Суд виходить з вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши представлені в силу статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд доходить висновку про те, що відповідач належним чином не виконує зобов`язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку кредитним договором. Такі дії позичальника є неправомірними, у зв`язку із чим, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом підлягають частковому задоволенню.

При цьому, судом відхиляються вимоги про застосування позовної давності, оскільки як видно із представлених суду матеріалів справи, строк позовної давності позивачем не пропущений.

Так, як вбачається з представленої виписки, станом на 28 лютого 2017 року непогашене тіло кредиту становить 2929 грн. 29 коп., розмір процентів за користування кредитними коштами - 74 грн. 91 коп..

Із виписки видно, що відповідачу нараховувалися відсотки за прострочене тіло кредиту.

Суд звертає увагу, що відповідно до виписки видно, що відповідач мав здійснювати лише погашення заборгованості по кредиту, при цьому генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості не передбачено жодних інших відсотків, окрім тих, що передбачені п. 2.1 угоди.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукти кредитних карт, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати неустойки (пені), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Суд звертає увагу, що досліджений судом наказ про затвердження Умов та Правил є роздрукованим текстом, який не має будь-яких реквізитів, та прив`язки до сайту. За таких обставин, на думку суду така роздруківка належним доказом бути не може, отже беззаперечних доказів того, що відповідач під час підписання анкети-заяви був ознайомлений із Умовами та Правилами, які представлені в судове засідання, суду не надано.

З огляду на викладене, суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» до моменту звернення до суду із вказаним позовом (25 жовтня 2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком декілька редакцій Витягу з Тарифів та Витягу з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкетах-заявах позичальника, які безпосередньо підписані останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) та, зокрема пункту 5.5 цих Умов, яким установлено позовну давність тривалістю в п`ять років, оскільки такі не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Суд зазначає, що наявність в указаних справах неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об`єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору.

Суд також звертає увагу на те, що в копії анкети-заяви не видно на які саме умови кредитування погоджувався відповідач, також неможливо зрозуміти яка саме редакція Умов та правил існувала на момент укладення генеральної угоди.

З огляду на викладене, суд враховує нарахування лише нарахування відсотків за користування кредитом, як такі, що прямо зазначені у генеральній угоди про реструктуризацію заборгованості, а нарахування інших судом не приймаються, як такі що не передбачені укладеною між сторонами угодою.

При цьому, суд зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абз. 2 ч. 1 ст.1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст.1050 ЦК. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст.625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі правові висновки, узгоджуються з позицією Великої палати ВС, висловленою у постанові від 28 березня 2018 року у справі №14-10цс18 (444/9519/12)

У ст. 1050 ЦК передбачено: якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню непогашене тіло кредиту в сумі 2929 грн. 29 коп., та проценти за користування кредитними коштами в розмірі 74 грн. 91 коп., нараховані станом на 28 лютого 2017 року – кінцевий термін договору.

У цій справі кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК, однак з такими вимогами позивач до суду не звертався.

Розв`язуючи спір в частині стягнення пені, суд виходить з таких вимог чинного на момент нарахування законодавства.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і сплата неустойки.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

За змістом ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Положення частин першої і другої цієї статті не поширюються на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики:

укладеними з громадянами України, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, якщо такі договори укладені після 1 травня 2021 року або до яких після 1 травня 2021 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р,м. Слов`янськ Донецької області визначено як населений пункт, в якому проводилась антитерористична операція.

Суд також зазначає, що виходячи з аналізу норм ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», за якими банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції, слід дійти висновку, що у випадку нарахування пені та/або штрафів у період проведення АТО, вони повинні бути скасовані.

При цьому, розпорядження КМУ про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року, лише чітко визначає коло осіб, на яких розповсюджується дія норм ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», і у сенсі ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», не є початком відліку часу з якого розповсюджується заборона на нарахування пені та штрафів.

Як встановлено у судовому засіданні, останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідачки по справі ОСОБА_2 є смт. Билбасівка, Краматорського району Донецької області, тобто населений пункт який згідно із розпорядженням КМУ від 02 грудня 2015 року № 1275-р, віднесений до населених пунктів де проводилася антитерористична операція.

З врахуванням встановлених обставин та відповідних їм норм чинного законодавства, за спірними правовідносинами встановлений мораторій на стягнення пені та штрафів.

З огляду на викладене, з урахуванням періоду нарахування заборгованості, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення пені в сумі 7599 грн. 04 коп. та штрафу в сумі 215 грн. 80 коп.- задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із роз`ясненнями п. 36 Постанови Пленуму ВССУ України № 10 від 17 жовтня 2014 року, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом був сплачений судовий збір в розмірі 1921 грн. (а.с. 1).

Так позивач при зверненні до суду просив стягнути з відповідача 17484 грн. 58 коп., з яких судом задоволено вимоги про стягнення коштів на загальну суму 3004 грн. 20 коп., що становить 17 % від вимог позивача.

Суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 326 грн. 57 коп., оскільки позов судом задоволений частково.

Так, сума задоволених вимог від суми вимог позивача становить 17 %, отже 326 грн. 57 коп. становить 17 % від суми 1921 грн. 00 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 536, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 14, 81,82, 89, 223, 259, 263 – 265, 273, 315, 280,281 ЦПК України, ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором б/н від 17 лютого 2015 року, яка утворилась станом на 15 жовтня 2019 року та складається із заборгованості по кредиту в сумі 2929 (дві тисячі дев`ятсот двадцять дев`ять) грн. 29 коп., та проценти за користування кредитними коштами в розмірі 74 (сімдесят чотири) грн. 91 коп., а всього 3004(три тисячі чотири) грн. 20 коп..

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в сумі – 326 (триста двадцять шість) грн. 57 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Сторони у справі:

позивач:

акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк”, р/р НОМЕР_3 , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50;

відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Повний текст рішення складений 28 лютого 2022 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду О. В. Ільяшевич