донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.05.2011 р. справа №41/31пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алєєвої І.В.
суддів: Величко Н.Л., Москальової І.В.
при секретарі: Кобзар М.В.
За участю представників
сторін:
від прокурора: Пономарьов А.О. - за посвідч. №3897
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с.Іллічівське Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області:
від 11.02.2011р. у справі №41/31пн (суддя: Гончаров С.А.)
за позовом: Прокурора Орджонікідзевського району м.Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради м.Маріуполь
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с.Іллічівське Донецької області
про: зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,00422 га із земель житлової та громадської забудови, підпорядкованих Маріупольській міській раді та привести зазначену земельну ділянку в придатний для використання стан
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Орджонікідзевського району м.Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с.Іллічівське Донецької області про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,00422 га із земель житлової та громадської забудови, підпорядкованих Маріупольській міській раді та привести зазначену земельну ділянку в придатний для використання стан.
Рішенням від 11.02.2011р. у справі №41/31пн господарський суд Донецької області (суддя: Гончаров С.А.) позовні вимоги прокурора Орджонікідзевського району м.Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 с. Іллічівське Донецької області про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,00422 га із земель житлової та громадської забудови, підпорядкованих Маріупольській міській раді та привести зазначену земельну ділянку в придатний для використання стан задоволені в повному обсязі.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ст.2, ст.12, ст.116, ст.123, ст.125, ст.126, ст.212 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003р. №963-ІV (зі змінами та доповненнями); тим, що рішення позивача про передачу відповідачу у власність спірної земельної ділянки або надання її у користування (оренду), відсутнє, в матеріалах справи відсутні вчинені відповідачем правочини щодо спірної земельної ділянки; тим, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем самовільно, з порушенням земельного законодавства, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.09.2009р.; тим, що матеріалами справи підтверджується самовільне заволодіння відповідачем спірною земельною ділянкою, що не грунтується на законі і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, що здійснюється без наявності відповідного рішення та/або вчинення правочину щодо спірної земельної ділянки; тим, що відповідачем не надано суду документів, що підтверджують право відповідача на користування земельною ділянкою із земель житлової та громадської забудови, підпорядкованих Маріупольській міській раді, площею 0,00422 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, яка використовується відповідачем для будівництва прибудови до нежитлового приміщення існуючого магазину „Наталі”.
Відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 с.Іллічівське Донецької області з прийнятим рішенням господарського суду Донецької області від 11.02.2011р. у справі №41/31пн не погодився та подав апеляційну скаргу з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання.
Ухвалою від 14.04.2011р. у справі №41/31пн Донецьким апеляційним господарським судом задоволено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для звернення з апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с.Іллічівське Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2011р. у справі №41/31пн.
Заявник в обгрунтування вимог про скасування посилається на те, що рішенням Маріупольської міської ради від 19.10.2010р. №5/46-7018 відповідачу було узгоджене місце розташування спірної земельної ділянки, на підставі якого на сесії Маріупольської міської ради від 28.01.2011р. прийняте рішення про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, однак станом на 01.02.2011р. зазначене рішення не підписане міським головою та рішенню не присвоєний реєстраційний номер; на те, що відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, в зв’язку з чим не мав можливості представляти свої законні інтереси в суді.
Прокурор Орджонікідзевського району м.Маріуполя у відзиві на апеляційну скаргу заперечення заявника відхилив з огляду на те, що позивач на момент перевірки в порушення ст.125 Земельного кодексу України не оформив документи, які б посвідчували його право на земельну ділянку.
Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.4 4, ст.811, ст.99, ст.101 ГПК України.
Вивчивши матеріали справи, апеляційні вимоги, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:
За матеріалами справи, 01.06.2009р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (“Орендодавець”) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (“Орендар”) укладено договір оренди №23, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар для здійснення підприємницької діяльності приймає у тимчасове платне користування майно –нежитлове приміщення –магазин, площею приміщення 122кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Як свідчать матеріали справи, Південним регіональним відділом здійснення державного контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області проведено перевірку з питань дотримання вимог фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 земельного законодавства, на підставі якої складено акт від 28.09.2009р.
В акті перевірки від 28.09.2009р. перевіряючими зазначено, що на час проведення перевірки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 самовільно використовується земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради площею 0,00422га, для будівництва прибудови до нежитлового приміщення існуючого магазину “Наталі” – без отримання права власності на земельну ділянку, права постійного користування та права оренди земельної ділянки, які виникають з моменту державної реєстрації цих прав, що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України.
28.09.2009р. Південним регіональним відділом здійснення державного контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області було винесено припис щодо усунення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 виявлених порушень земельного законодавства №031750.
Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області складено протокол №013729 від 28.09.2009р. про адміністративне правопорушення.
Південним регіональним відділом здійснення державного контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області 28.09.2009р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Згідно з п. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Статтею 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання у постійне користування земельних ділянок встановлений. Відповідно до ч. 1 цієї статті надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації (п.2 ст.123 Земельного кодексу України).
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Пунктом 1 статті 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. А пунктом 5 зазначеної статті встановлено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Таким чином, вимоги щодо спонукання укласти договір за відсутності вказаного рішення є порушенням його виключної, передбаченої Конституцією України, компетенції на здійснення від імені територіальної громади права власності та управління землями.
При цьому апеляційна інстанція зазначає, що відповідно до положень ст.16 Закону України "Про оренду землі" (зі змінами та доповненнями), ст.123, ст.151 Земельного кодексу України особи, зацікавлені в укладанні договору оренди, звертаються з відповідною заявою до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки.
Тобто, виходячи із зазначеного, право ініціювати одержання земельної ділянки у користування надано юридичній особі, а розглянути це питання та прийняти відповідне рішення у строки, встановлені законом, зобов’язаний відповідний повноважний державний орган.
З матеріалів справи вбачається, що 31.07.2009р. Головним управлінням містобудування і архітектури Маріупольської міської ради фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 надано висновок про можливість попередження місця розташування об’єкту.
17.08.2009р. Управлінням Держкомзему в м.Маріуполі Донецької області надано відповідачу висновок №545/09-1143/01 про можливість відведення земельної ділянки.
З матеріалів справи вбачається, що до звернення прокурора з позовом до господарського суду Донецької області по цій справі 15.12.2009р. Маріупольською міською радою прийнято рішення №5/38-6215 про надання дозволу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на розробку містобудівного обгрунтування щодо розміщення існуючого магазину промислових товарів, збудованого самовільно, по АДРЕСА_1.
Маріупольською міською санітарно-епідеміологічною станцією 14.09.2009р. відповідачу надано висновок щодо погодження розміщення магазину по АДРЕСА_1.
19.10.2010р. Маріупольською міською радою прийняте рішення №5/46-7018 щодо узгодження місця розміщення земельної ділянки по АДРЕСА_1, яким затверджено матеріали попереднього узгодження та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що рішенням Маріупольської міської ради від 19.10.2010р. №5/46-7018 відповідачу було узгоджене місце розташування спірної земельної ділянки, на підставі якого на сесії Маріупольської міської ради від 28.01.2011р. прийняте рішення про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, однак станом на 01.02.2011р. зазначене рішення не підписане міським головою та рішенню не присвоєний реєстраційний номер.
Отже, відповідачем були здійснені заходи щодо оформлення права на користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, що підтверджується матеріалами справи.
При цьому судова колегія апеляційної інстанції зазначає стосно спірних правовідносин, що рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005р. №5-рп/2005 констатовано, що чинним законодавством на момент спірних правовідносин не було встановлено строки щодо переоформлення права власності або права користування землею.
Зазначеним рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.92, п.6 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.6 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України в частині зобов’язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення. Положення п.6 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України, в якому визначалось, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008р. переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них, визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Вищезазначене рішення Конституційного Суду України має суттєве значення при оцінці спірних правовідносин стосовно строків переоформлення правоустановчих документів на земельні ділянки.
Підтвердженням того, що позов по даній справі було подано передчасно, без урахування фактичних обставин спірних правовідносин, без наявності факту самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки в розумінні ст.1 “Про державний контроль за використанням та охороною земель” (зі змінами та доповненнями) є те, що прийняте рішення Маріупольської міської ради від 29.03.2011р. №6/6-488 “Про надання земельної ділянки по АДРЕСА_1 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.”, яким затверджений проект землеустрою та надано земельну ділянку (кадастровий номер 1412336900:01:013:0515) в оренду строком на 10 років.
Місцевий господарський суд неодноразово укладав розгляд справи за клопотанням учасників процесу в зв’язку з тим, що вирішувались питання щодо затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду, які зайняли певний час.
З урахуванням матеріалів справи та вищезазначеного, судова колегія вважає, що в спірних правовідносинах відсутнє самовільне зайняття земельної ділянки, в зв’язку з чим рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2011р. у справі №41/31пн підлягає скасуванню по п.1 ч.1 ст.104 ГПК України з прийняттям нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с.Іллічівське Донецької області щодо зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,00422 га із земель житлової та громадської забудови, підпорядкованих Маріупольській міській раді з приведенням зазначеної земельної ділянки в придатний для використання стан.
Судові витрати відповідача при поданні апеляційної скарги в порядку ч.2 ст.49 ГПК України відносяться на відповідача.
Результати апеляційного провадження у справі №41/31пн оголошені в судовому засіданні.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.49, ст.ст.50-51, ст.811, ст.91, ст.92, ст.93, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, п.1 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2011р. у справі №41/31пн –скасувати.
Прийняти нове рішення.
Відмовити у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с.Іллічівське Донецької області про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,00422 га із земель житлової та громадської забудови, підпорядкованих Маріупольській міській раді з приведенням зазначеної земельної ділянки в придатний для використання стан.
Судові витрати відповідача зі сплати державного мита при поданні апеляційної скарги в розмірі 42,50грн. віднести на відповідача на підставі ч.2 ст.49 ГПК України.
Головуючий: І.В. Алєєва
Судді: Н.Л. Величко
І.В. Москальова