Єдиний унікальний номер 142/34/22

Номер провадження 2/142/183/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 лютого 2022 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Нестерука В.В.,

при секретарі судового засідання Яворській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2022 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, в якій позивач просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який було зареєстровано Піщанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис №4 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття, допустити негайне виконання рішення в межах строку, встановленого законодавством України, після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_4 », судовий збір в сумі 993 грн., сплачений за вимогу про розірвання шлюбу просить не стягувати з відповідача.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що 31 січня 2018 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано Піщанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис №4 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від шлюбу вони з відповідачем мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач зазначає, що протягом останнього року відношення з відповідачем поступово погіршувались, в результаті чого, між ними зникло взаєморозуміння. Позивач вказує, що відповідач, як чоловік не приділяв їй належної уваги, поводив себе грубо, з його ініціативи між ними постійно виникали сварки, свідком яких нерідко ставав їх син, що негативно впливає на його психологічний стан та кожен раз спричиняє їй та дитині душевні страждання. Позивач вказує, що відповідач не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають у їхній родині та у неї особисто, він не здатен підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім`ї, піклуватися про побудову нормальний сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Будь-які спроби в свій час примиритися не дали бажаних результатів, оскільки в них з відповідачем різні погляди на сімейне життя та обов`язки. Таким чином, подружні відносини між нами припинилися, з жовтня 2021 року вони з відповідачем проживають окремо, спільне господарство не ведуть, а тому позивач вважає, що подальше спільне проживання і збереження шлюбу є неможливим та суперечить її інтересам та інтересам їхнього сина, а тому шлюб між нею та відповідачем слід розірвати. Також позивач вказує, що відповідач матеріально сім`ю не підтримує, а відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Позивач зазначає, що на даний час працює в ДУ «Крижопільський виправний центр (113)» на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки, отримує заробітну плату в розмірі, що незначно перевищує мінімальний прожитковий рівень, тому їй важко утримувати дитину самостійно, адже є необхідність в придбанні продуктів харчування, одягу та взуття, засобів гігієни та ліків, оплачувати за відвідування сином дитячого садка. Відповідач є працездатною особою, аліментів на утримання інших дітей не сплачує, а тому може частину своїх доходів віддавати на утримання сина.

Відповідно до ухвали суду від 02 лютого 2021 року в даній цивільній справі було відкрито провадження, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, призначено по цивільній справі судове засідання на 11 годину 00 хвилин 28 лютого 2022 року.

10 лютого 2022 року на адресу суду від відповідача по справі ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд у частині позовної вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу між ними, який було зареєстровано Піщанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, та у Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис №4 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , задовольнити цю вимогу, оскільки він погоджується з цією вимогою та проти неї не заперечує, у частині позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її користь на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відмовити повністю у задоволені цієї вимоги, оскільки за відсутності підстав до її задоволення він її не визнає та проти неї заперечує. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що дійсно, між ними з позивачем як чоловіком та жінкою зникло взаєморозуміння, у них з`явилися різні погляди на сімейне життя та обов`язки, фактично подружні відносини між ними припинилися, вони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе, суперечить їхнім інтересам та інтересам їхньої дитини - сина ОСОБА_3 , майнового спору та спору щодо місця проживання та з ким має проживати дитини немає. У зв`язку з цими підставами та обставинами він не заперечує проти розірвання між ними шлюбу та задоволення таких позовних вимог ОСОБА_1 . Разом з тим, відповідач зазначає, що заперечує проти вимоги ОСОБА_1 про стягнення з нього на її користь аліментів на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , оскільки він фактично піклується та здійснює у всіх необхідних потребах як матеріальне утримання (у грошовій та натуральній формах), так і виховне піклування про сина ОСОБА_3 . При цьому до 15.12.2021 року він постійно був зайнятим, мав регулярні доходи, одержана заробітна плата повністю йшла на потреби сімї, у тому числі, і особливо, на матеріальне забезпечення дитини. Також відповідач вказує, що останнім місцем моєї роботи була робота в ТОВ «Спільне Українсько-Німецьке підприємство «Автострада», де він працював дорожнім робітником та отримував хорошу заробітну плату, та тимчасово звільнився за згодою сторін на сезонний період. Відповідач вказує, що після звільнення не зміг зразу працевлаштуватися, захворів, лікувався стаціонарно, йому було проведено оперативне лікування, та на даний час стан його здоров`я залишається незадовільним та є обмеженим до фізичних навантажень на протязі трьох місяців. Відповідач стверджує, що їхня з позивачем дитина - син ОСОБА_3 у багатьох випадках проживає разом з ним та його батьками, де зареєстроване його постійного місця проживання. За вказаним місцем проживання дитина і харчується, і спить, і грається, і виховується. Тут знаходиться для неї ліжко, необхідний йому одяг, іграшки тощо. Піклування, утримання та виховання сина також надається його батьками - його бабою та дідом. Тому однозначно не можливо визначитися разом з ким з батьків переважно проживає дитина: зі ним - як батьком дитини чи ОСОБА_1 - як матір`ю дитини. У відзиві відповідач зазначє, що з серпня 2021 року ОСОБА_1 також почала працювати, її місце роботи знаходиться в іншому населеному пункті, на великій віддаленості від смт. Піщанка. Також за наслідками пандемії та карантинних обмежень нерегулярно працює дитячий садок. За вказаних обставин дитина в основному теж перебуває разом з ним та його батьками.Подану ОСОБА_1 на підтвердження обставин проживання дитини разом з нею довідку Піщанської селищної ради за №136 від 24.01.2022 про склад сім`ї, у якій зазначено, що ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 і що разом з нею проживає дитина - син ОСОБА_3 вважає такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки вона довільної форми, нічим не підтверджена та в ній не зазначено, що дитина - син ОСОБА_3 зареєстрований для постійного проживання разом з ОСОБА_1 за її зареєстрованою адресою. Крім того, відповідач зазначає, що їхня з ОСОБА_1 дитина - син ОСОБА_3 здоровий, на даний час не хворіє, матеріально повністю забезпечений. При виникненні необхідності у додаткових витратах на його утримання, вважає що з його сторони ці витрати теж будуть спонтанно (за його внутрішнім бажанням) забезпечені. Відповідач вказує, що на даний час за станом свого здоров`я він не має регулярних заробітків, проте використовує кожну можливість отримати дохід та матеріально підтримувати та забезпечувати дитину, а його матеріальна підтримка дитини у грошовому виразі була і є не меншою як 50% прожиткового мінімуму для дітей такого віку. Оскільки ОСОБА_1 , як зазначено у позовній заяві та у доданій до неї довідці про її заробітну плату, на даний час працює, має постійний заробіток, вважає, що немає підстав для твердження ОСОБА_1 щодо необхідності стягнення з нього аліментів, оскільки він фактично здійснює достатнє утримання дитини і у грошовій, і у натуральній формах, здійснює її виховання. Таким чином, ОСОБА_1 фактично не надала доказів на підтвердження того, що він не виконує, передбачений ст.180 Сімейного кодексу України, обов`язок по здійсненню утримання дитини, а також що дитина - син ОСОБА_3 постійно проживає разом з нею, а не разом з ним. У зв`язку з викладеним він заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з нього, ОСОБА_2 , аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання 28 лютого 2022 року не з`явилась, проте в позовнй заяві просила розгляд справи проводити без її участі, терміну на примирення не надавати, у разі неявка відповідача не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 28 лютого 2021 року не з`явився, проте на адресу суду від нього надійшло клопотання в якому він просить розгляд справи проводити у його відсуності, в частині позовних вимог про розірвання шлюбу позов визнає та не заперечує проти розірвання шлюбу, просить відмовити у задоволенні позовної вимоги позивача про стягнення аліментів на її користь на утримання їхнього спільного сина, яку він не визнає через відсутність підстав для її задоволення, які викладенні у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення, відповідно до вимог ст. 206 ЦПК України, немає.

Також, враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання і заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутності, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд у судовому засіданні без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 31 січня 2018 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Піщанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (а.с.6).

Під час перебування в шлюбі в сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.7).

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами під час судового розгляду, що сторони по справі проживають окремо.

Судом встановлено, що причиною розпаду сім`ї та припинення шлюбних відносин стали непорозуміння та часті сварки між подружжям, різні погляди на сімейне життя та обов`язки подружжя, втрата між ними почуттів взаємної любові та поваги.

Позивач та відповідач не бажають миритися, мають стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин і розірвання шлюбу, що вбачається зі змісту позовної заяви та відзиву відповідача на позовну заяву, в якій він визнає позовну вимогу про розірвання шлюбу.

Згідно із ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно із ч.1 ст.24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).

Згідно зі ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

З`ясувавши фактичні взаємини подружжя, обставини справи та підстави пред`явлення позову до суду, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін та інтересам їхньої неповнолітньої дитини, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, а тому враховуючи волевиявлення позивача їй після розірвання шлюбу слід залишити прізвище " ОСОБА_4 ".

Вирішуючи вимогу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд, виходить з наступного.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В частині 1 ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Згідно ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

В частині 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Під час судового розгляду на підставі наданих суду письмових доказів, а саме долучених до позовної заяви копії довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_1 за № 458 від 30 березня 2018 року, виданої Піщанською селищною радою Піщанського району Вінницької області та довідки Піщанської селищної ради Вінницької області за № 126 від 24 січня 2022 року, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та разом з нею за вказаною адресою проживає дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.4,8)

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши їх в сукупності, суд вважає надані позивачем докази в своїй сукупності повністю підтверджують проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю ОСОБА_1 . Обґрунтованого сумніву в їх належності, допустимості, достовірності та достатності в суду не має, та доказів такого відповідачем суду не надано, як і не надано жодних доказів на спростовування доказів позивача про проживання дитини разом з нею чи на підтвердження проживання дитини разом з батьком - відповідачем по справі.

Відповідно до ст.51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини встановлено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що суду не надано жодних доказів та під час судового розгляду не встанволено обставин про досягнення між сторонами - батьками дитини домовленості щодо виконання обов`язку утримувати дитину, в тому числі, того з них, хто проживає окремо від дитини, суд знаходить підстави для присудження коштів на утримання дитини за рішенням суду.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батька або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, в тому числі, стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною першою ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно довідки про доходи, виданої прапорщику внутрішньої служби молодшому інспектору ВНіБ ДУ «Крижопільський виправний центр (№113)» ОСОБА_1 від 24 січня 2022 року, загальна сума отриманого грошового забезпечення за період з 01 серпня 2021 року по 31 грудня 2021 року позивача становить 50383,79 грн (а.с.9)

З копії трудової книжки НОМЕР_4 відповідача ОСОБА_2 слідує, що останнього 15 грудня 2021 року було звільнено за угодою сторін з в ТОВ «Спільне Українсько-Німецьке підприємство «Автострада» з посади дорожнього ремонтника (а.с.30)

Індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_2 , наданими Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області за № 71 від 09 лютого 2021 року підтверджується періодичність та розмір отримуваних відповідачем доходів (а.с.29)

Відповідно до довідки № 207 від 09 лютого 2022 року, наданої Комунальним підприємством «Крижопільська окружна лікарня інтенсивного лікування» ОСОБА_2 18 січня 202 року було проведено операцію по висіченню кісти, та рекомендованого обмежити фізичні навантаження на протязі трьох місяців (а.с.31)

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви (ч.1 ст.191 СК України).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст.182 СК України).

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 1 січня встановлено в розмірі 2100 гривень.

Згідно положень абз. 3 ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини (ч.2 ст. 179 СК України).

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач може та повинен надавати матеріальну допомогу на утримання свого неповнолітнього сина, а тому позовну вимогупро стягнення аліментів слід задовольнити повністю

Керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази в їх сукупності, враховуючи майновий стан як відповідача, так і позивача, які є працездатними як за віком, так і за станом здоров`я, оскільки зворотнього під час судового розгляду не доведено, беручи до уваги підтверджену можливість відповідача, який проживає окремо, надавати матеріальну допомогу, суд погоджується із визначеним позивачем способом стягнення аліментів в частці від заробітку відповідача щомісячно, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання їхнього спільного сина ОСОБА_3 в розмірі ј частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дня звернення до суду з позовом і до досягнення дитиною повноліття, оскільки аліменти в даному розмірі суд вважає необхідними та достатніми для забезпечення потреб дитини з боку батька, він є співмірним з майновим станом відповідача, а їхня сплата не поставить його у скрутне матеріальне становище.

При вирішенні питання про судові витрати суд бере до уваги норми ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, яка визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу в розмірі 992,40 гривень, а тому, враховуючи повне задоволення такої позовної вимоги з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 992,40 гривень, який був сплачений нею при при зверненні до суду з позовною вимогою про розірвання шлюбу.

Також, суд виходить із положень ст.ст.4, 5 Закону України «Про судовий збір», зігдно яких позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду із вимогою про стягнення аліментів, а тому у порядку ст.141 ЦПК України, враховуючи, ціну позову, яка у позовах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців, має підстави стягнути із відповідача у дохід держави судовий збір у сумі 992 гривень 40 копійок, яка підлягала сплаті на день звернення до суду із вказаним позовом.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 200, 206, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, на підставі ст.51 Конституції України, ст.ст.24, 105, 110, 112, 113, 180, 181, 182, 183, 192 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 31 січня 2018 року Піщанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, за актовим записом № 4.

Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_7 залишити прізвище " ОСОБА_4 ".

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі ј частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом - 26 січня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів, відповідно до ст. 430 ЦПК України, допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , витрати понесені на сплату судового збору в розмірі 992 гривні 40 копійок за позовну вимогу про розірвання шлюбу.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ,на користь держави судовий збір у сумі 992 гривні 40 копійок за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Піщанський районний суд Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;

відповідач: ОСОБА_2 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Суддя: