Справа № 2-А-324/09
ПОСТАНОВА
ИМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 липня 2009 р. Кіровський районний суд АР Крим у складі:
головуючого - судді Буцмак Ю.Є., при секретарі - Дранич Л.Ф., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Крим, про відновлення пропущеного строку, визнання дій протиправними, стягнення коштів,
встановив:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 1.07.2007 р. по 31.12.2007 p., визнати протиправними дії відповідача по невиплаті їй щомісячної допомоги в розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» у 2007-2008 роках, стягнути з відповідача на її користь щомісячну державну соціальну допомогу з 1.07.2007 р. по 31.12.2007 р. у розмірі 735, 30 грн., з 1.05.2008 р. по 31.12.2008 р. в розмірі 780, 40 грн., а всього 1515, 70 грн., посилаючись на те, що є особою, яка відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус "дитина війни". Вказує, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" її пенсія повинна бути збільшена на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і відповідно до статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з 1.01.2007 р. складає 380 грн., з 1.04.2007 р. - 406 грн., з 1.10.2007 р. - 411 грн., Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» складає з 1.01.2008 р. 470 грн., з 1.04.2008 р. -481 грн., з 1.07.2008 р. -482 грн., з 1.10.2008 р. -498 грн. Позивач вказує що її законні права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних нормативно-правових актів, про порушення її прав їй стало відомо лише після їх висвітлення у засобах масової інформації.
Позивач просить справу розглянути у її відсутності (а.с. 3, 7).
Відповідач надіслав на адресу суду заперечення на позов, в якому просить справу розглянути без участі його представника. У запереченні позов не визнав, просить у його задоволені відмовити посилаючись на те, що до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» були внесені зміни, а після визнання Конституційним судом України рішенням від 22.05.2008 р. окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та Розділу 2 Внесення змін до деяких законодавчих актів України неконституційними, розмір зазначеної допомоги був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530. Відповідно до зазначеного у постанові КМУ розміру позивачу була виплачена у 2008 р. зазначена допомога. Просить при розгляді і прийняті рішення у справі у зв’язку із пропуском позивачем строку звернення до суду застосувати вимоги ст. ст. 99, 100 КАС України. Просить у задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Судом проведений розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до ст. 122 ч.3 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає що позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. ст. 11, 71, 99, 100 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними
суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Згідно з ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. ст. 1, 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладений у такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 підпункт 2 пункту 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. визнаний таким, що не відповідає ОСОБА_2 України (є неконституційним).
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осі, які втратили працездатність складає з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Судом досліджені:
Розрахунок суми невиплаченої соціальної допомоги за 2007-2008 роки (а.с. 2);
Копія паспорта позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4);
Копія пенсійного посвідчення позивача, з відміткою, що вона є дитиною війни (а.с. 6);
Заперечення Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі від 22.05.2009 р. на позов;
Довідка Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі від 19.05.2009 р. про розмір виплаченої позивачу допомоги у 2008 р.
Суд визнає, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в т.ч. право на отримання державної соціальної допомоги, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Правовідносини сторін регулюються ст. ст. 1, 3, 6, 8, 19, 21, 22, 46, 56, 58, 64, 68, 75, 92, 95, 96, 152 ОСОБА_2 України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (зі змінами та доповненнями), в редакції що діяла в спірний період, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 p., Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 яким підпункт 2 пункту 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. визнаний таким, що не відповідає ОСОБА_2 України (є неконституційним).
Згідно з ст. ст. 8, 19, 22, 46, 152 ОСОБА_2 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші
нормативно правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України і повинні відповідати ій ОСОБА_2 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_2 України гарантується. При
прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 та Законами України. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд визнає, що позивач, яка у період з 1.07.2007 р. по 26.04.2008 р. повинна була (мала можливість) дізнатися про порушення її прав, при отриманні пенсії, у т.ч. про її підвищення відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", звернувшись до суду 27.04.2009 р. з вказаним адміністративним позовом (а.с. 2), враховуючи наполягання на цьому відповідача у письмовому запереченні від 22.05.09 p., пропустила, передбачений ст. 99 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав. При цьому суд визнає, що позивач не надала до суду належні докази про пропуск нею річного строку звернення до суду з поважної причини
За таких обставин суд не вбачає підстав для відновлення позивачу строку звернення її до суду за захистом прав, свобод та інтересів за період з 1.07.2007 р. по 31.12.2007 р.
Суд, з урахуванням вищевикладеного, дійшов висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду і це є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову в частині її позовних вимог за період з 01 липня 2007 р. по 26 квітня 2008 р.
Суд визнає, що Управлінням Пенсійного Фонду України в Кіровському районі АРК за період з 27 квітня 2008 р. по 21 травня 2008 р. позивачу підвищення та виплата до її пенсії здійснювались відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (зі змінами та доповненнями), в редакції що діяла в спірний період, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р.
Суд, з урахуванням вищевикладеного, дійшов висновку, що вимоги позивача за період з 27 квітня 2008 р. по 21 травня 2008 р. не підлягають задоволенню.
Суд визнає, що оскільки положення, які передбачають соціальні виплати, встановлені ст. 6 Законом України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 є чинними в період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 p., тобто не скасовані, не змінені, і позивач є дитиною війни, тому має право на їх одержання, органи державної влади та їх посадові особи не можуть свідомо зменшувати ці виплати. Причому право на отримання зазначеної державної соціальної допомоги має безумовний характер, і не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету.
Суд дійшов висновку, що різниця між фактично виплаченою та тією що належала до виплати відповідно до ст. 6 Законом України "Про соціальний захист дітей війни" щомісячної державної соціальна допомога позивачці як дитині війни за період з 22 травня по 31 грудня 2008 p., складає 684 грн. 20 коп., згідно наступного розрахунку в межах заявлених позовних вимог:
підлягало нарахуванню, виплаті - ст. 6 Закону виплачено - по ст. КМУ № 530
червень 144, 30 грн.= 481x30 % 48, 10
липень-вересень 433, 80 грн.= (482х30 %)хЗ м. 144, 60
жовтень-грудень 448, 20 грн.= (498хЗО %)хЗ м. 149, 40
Всього: 1026, 30 грн. 342, 10 грн.
Суд вважає, що відповідач на користь позивача за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. недоплатив різницю підвищення її пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 684 грн. 20 коп.
В той же час суд вважає, що позивачем не надані належні докази щодо неправомірності дій відповідача по невиплаті їй щомісячної державної допомоги, як дитині війни, в розмірі передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» в 2007-2008 p.p., т.я. позивачем не надані докази надходження на рахунок УПФУ в Кіровському районі зазначених коштів та їх не виплату відповідачем на користь позивача.
Суд визнає неспроможними доводи відповідача щодо неможливості здійснити перерахунок пенсії з тих підстав, що законодавством не визначено порядок здійснення перерахунку (підвищення) пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки право позивача на соціальний захист гарантоване ст. 46 ОСОБА_2 України. Суд не вважає підставою для відмови в задоволенні позовних вимог відсутність законодавчо визначеного порядку здійснення перерахунку пенсій. Окрім цього ст. 1 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальна пенсія -державна соціальна гарантія, розмір якої визначається Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; відповідно до ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тобто визначено джерело фінансування даних соціальних гарантій.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " суди застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд вирішуючи справу "Кечко проти України" (заява № 63134/00) зазначив, що в межах в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).
Від сплати судових витрат відповідача слід звільнити з урахуванням його фінансування з бюджету.
На підставі ст. ст. 8, 19, 22, 46, 152 ОСОБА_2 України, ст. ст. 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», пунктів 2, 5, 6 Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 р. у справі № 1-28/2008, керуючись ст. ст. 9-11, 71, 99, 100, 159-163 КАС України, суд,
постановив:
Позов задовольнити частково.
У відновленні ОСОБА_1 строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів за період з 01.07.2007 р. по 31.12.2007 p., відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі України АР Крим на користь ОСОБА_1, як дитини війни, недоплачену щомісячну державну допомогу, в розмірі 684 (шістсот вісімдесят чотири) грн. 20 коп. відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.
В задоволенні інших позовних вимог позивача відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Кіровський районний суд АР Крим, в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.