ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-1420/10/0211
Головуючий у 1-й інстанції: Сушко О.О.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2011 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Кузьмишина Віталія Миколайовича
суддів: Мельник-Томенко Жанни Миколаївни
Залімського Ігоря Геннадійовича
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 19 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області про перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
02 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії.
Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 19 листопада 2010 року позов задоволено, а саме: визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_3 не у відповідності зі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов’язано управління Пенсійного фонду України м. Ладижин Вінницької області здійснити з 02.05.2010 року перерахунок підвищення (доплати) до пенсії ОСОБА_3 відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території підвищеного радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати, та виплатити різницю між перерахованою та фактично виплаченою пенсією; зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області здійснити з 02.05.2010 року перерахунок ОСОБА_3 підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, розмір якої встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та виплатити різницю між перерахованою та фактично виплаченою пенсією; постанову суду звернуто до негайного виконання.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийняте у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, що передбачено п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні (а.с.13) і має право відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Перерахунок підвищення (доплати) до пенсії, позивачу необхідно здійснювати починаючи з 02.05.2010 року відповідно до ст. 99 КАС України, у якій зазначено, що строк для звернення до адміністративного суду встановлений у шість місяців.
Також суд вважає за необхідне пояснити наступне: відповідно до чинного законодавства, пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. А тому, колегія суддів, вирішуючи питання про нарахування та виплату пенсії позивачу, не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень статті 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України “Про соціальний захист дітей війни” має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов’язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Виходячи з приписів частини 2 статті 152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України, колегія суддів погоджується з висновками суду, щодо наявності у відповідача обов’язку нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Щодо задоволення вимоги позивача про перерахунок підвищення (доплати) до пенсії згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", колегія суддів вважає, що дане рішення є помилковим. Оскільки у матеріалах справи не міститься жодного підтверджуючого документа, який дає можливість зробити висновок, що позивач відноситься до категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, колегія суддів приходить до висновку щодо часткового задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області задовольнити частково.
Постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 19 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області про перерахунок пенсії, - скасувати та прийняти нову .
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області в частині відмови здійснити перерахунок пенсії особі яка має статус "дитина війни".
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області перерахувати підвищення до пенсії ОСОБА_3 встановлене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 02.05.2010 року до втрати права на таку пільгу.
В решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч.10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої в скороченому провадженні, постанова суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
Залімського Ігоря Геннадійовича