Заводський районний суд м. Запоріжжя

65 м. Запоріжжя   Україна 69009

Справа №  2-465/11

                                                            РІШЕННЯ

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2011

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

                            головуючого – судді Мєркулової Л.О.,

                            при секретарі –Фролової Н.М.,

                            з участю представника відповідача –адвоката ОСОБА_1,

розглянувши  у  відкритому судовому  засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Заводської районної адміністрації м.Запоріжжя про визначення місця проживання дітей,   суд, -    

                                                                 в с т а н о в и в :

    Позивач  ОСОБА_2 звернувся до суду  з позовом  до  ОСОБА_3 про  визначення місця проживання дітей.

    У своєму позові і у судовому засіданні позивач пояснив, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою по справі ОСОБА_3.

    Від шлюбу маємо двох дітей: ОСОБА_3 Ізабел, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

    Подружнє життя з відповідачкою не склалося із-за різних поглядів на життя, та різних інтересів.

  Позивач вважає, що місцем проживання їх дітей повинно бути місце проживання батька, тобто позивача, оскільки відповідачка поводиться аморально, агресивно, неадекватно, втрачає контроль зад своїми діями та вчинками, часто не пам*ятаючи, що вона накоїла.

    Маючи агресивний характер, відповідачка часто ініціювала сварки, якщо вона із чим-небудь була не згодна. Часто ці сварки відбувалися у присутності дітей. Відповідачка часто била доньку Ізабел, коли втрачала над собою контроль.

    Позивач вважає, проживання дітей разом з відповідачкою небезпечно для їх дітей. Він вважає, що відповідачка не може повноцінно виконувати обов*язки матері, виховувати дітей.

    У своєму позові позивач  просить визначити місцем проживання дітей ОСОБА_4 Ізабел та ОСОБА_4 місце його проживання -  АДРЕСА_1.

    У судовому засіданні позивач свій позов підтримав і просить його задовольнити.

   Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі і суду пояснила, що усі доводи, які позивач вказав  у своєму позові, не відповідають фактичним обставинам.

   Після  повернення до України з Португалії відповідачка з позивачем придбали земельні ділянки, автомобіль і інші побутові речі, але оформили все на ім*я позивача, запевняючи відповідачку, що це немає ніякого значення. Відповідачка довіряла своєму чоловіку і звикла його слухатися.

    Відповідачка займалася виховання дітей і побутом, а позивач на сумісно зароблені гроші почав будувати житловий будинок.

     Після оформлення  нерухомого майна на своє  ім.*я, позивач різко змінив відношення до відповідачки в гіршу сторону, постійно безпричинно учиняв сварки, ображав відповідачку в присутності дітей, а потім і бити.

  Потім він перевіз відповідачку з дітьми до її матері на вул. Автодорівську, де вона зараз і проживає..

    Коли відповідачка з сином ОСОБА_5 прийшла до позивача для остаточного з*ясування стосунків, та вирішення питання про розподіл сумісного майна, позивач учинив сварку, побив відповідачку. Вона вимушена була звернутися до 9-ї міської лікарні в травмпункт.

    Спостерігаючи на цією сваркою, у сина почався розлад нервової системи, і відповідачка вимушена була звернутися до психотерапевта.

   У своїх письмових запереченнях і у судовому засіданні відповідачка пояснила, що вона ніколи не била своїх дітей, виховує і ставиться до них з любов*ю та повагою.

   Після того, як позивач покинув відповідачку з дітьми, він не надав матеріальної допомоги дітям. Відповідачка  знайшла собі роботу: в дитячому садочку, щоб бути поближче до сина, вступила до Запорізького педагогічного коледжу.

    Відповідачка влаштувала доньку Ізабел в СШ № 33 і до музичної школи.

    Відповідачка вважає, що позивач звернувся до суду  з даним позовом не з метою визначити місце проживання дітей, а  у зв*язку з тим, що відповідачка подала позови до суду  про розподіл сумісного майна, стягнення аліментів. Після цих позовів позивач подав до суду позов про розірвання шлюбу і в грудні 2010 року шлюбі між сторонами було розірвано.

    Позивач не проживає за місцем реєстрації, а проживає в їх спільному двоповерховому будинку, і умисно не здає цей будинок в експлуатацію.

   Діти не бажають спілкуватися з батьком. У доньки Ізабел є мобільний телефон, але вона не бажає розмовляти з батьком.

    Після  того, як відповідачка довірила сина ОСОБА_5 позивачу, після його повернення, вона не впізнала сина: син став казати на неї образливі слова, нецензурні слова, був дуже збуджений, нервував.

    Після того спілкування з позивачем для маленького ОСОБА_4 не пройшло непомітно. На наступний день у сина різко погіршився стан здоров*я: він почав трясти головою, та появилися перші ознаки заїкання. Відповідачка була вимушена звернутися до лікаря.

   Відповідачка вважає, що  неможливо визначити місце проживання дітей –місце реєстрації  їх батька, позивача по справі, бо це небезпечно для їх здоров*я.

   Відповідачка просить у задоволенні позову відмовити.

   Третя особа –представник органу опіки та піклування у судовому засіданні  проти позову заперечує і надала до суду розпорядження,  в якому вказано,що місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 Ізабел та ОСОБА_4 визначити місце проживання матері  ОСОБА_3 –вул..Автодорівська,64 в м.Запоріжжі.

    Дослідивши докази по справі, вислухав пояснення позивач а та відповідачки, представника відповідачки –адвоката ОСОБА_1, пояснення свідка пояснення представника третьої особи, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

   У судовому засіданні було встановлено, що сторони по справі знаходилися у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано в грудні 2010 року на підставі рішення суду.

    Від шлюбу сторони мають двоє малолітніх дітей: ОСОБА_2 Ізабел, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

    В судовому засіданні було встановлено, що сторони проживають окремо, і малолітні діти проживають разом з відповідачкою по справі по вул..Автодорівській. Позивач зареєстрований за адресою: м.Запоріжжя,

вул .Гудименко,22 кв.36.

   Із розпорядження Заводської районної адміністрації № 743р від 03.11.2010 року вбачається, що встановлено графік спілкування батька,ОСОБА_2, позивача по справі з малолітніми дітьми : ОСОБА_2 Ізабел та ОСОБА_4.

     Із заяв, які позивач додав до свого позову вбачається, що позивач звертався до органу опіки та піклування з приводу порушення відповідачем по справі графіку спілкування з дітьми.

   Відповідно до ст..161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов*язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоро*я та інші обставини, що мають істотне значення.

     Так, судом було встановлено, що ті фактичні обставини, на які посилається в своєму позові позивач, не знайшли жодного підтвердження  і доказу у судовому засіданні.

   Крім того, із пояснень позивача судом було з*ясовано, що він  не цікавиться навчанням дітей, не знає в яку школу ходить донька Ізабел, на батьківських зборах ні разу не був присутній.

    Позивач не надав доказів того, чому саме місцем проживання їх   дітей суд  має визначити місце його проживання, не навів доказів, що діти  прихильні до нього, та  надав своїх характеристик чи з місця проживання, чи з місця своєї роботи.

   Разом з тим, судом встановлено,  що заперечення відповідачки знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

   Так, відповідачкою було надано свої  характеристики з місця роботи та місця проживання, із яких вбачається, що вона дуже позитивна людина: піклується про своїх дітей, влаштувала доньку в музичну шкоду,  сама навчається, і має постійне місце роботи в дитячому садочку.

     Із медичних довідок встановлено, що відповідачка зверталася за медичною допомогою з приводу  струсу головного мозку,  який їй спричинив позивач по справі,а також надала довідки про стан здоров*я сина ОСОБА_5, який проходив курс лікування у невропатолога.

   Із наданих  довідок суд встановив, що відповідачка не порушила графік спілкування позивача з дітьми, оскільки вони хворіли в той період, на який посилався позивач у своїх заявах до органу опіку та піклування.

   Суд приходе до висновку, що позов ОСОБА_2 необґрунтований і не знайшов жодного доказу та підтвердження.

   Із розпорядження Заводської районної адміністрації № 241р від 30.03.2011 року вбачається, що враховуючи  рішення комісії з питань захисту прав дитини вирішено визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_2 Ізабел та ОСОБА_4 з матір*ю,ОСОБА_3.

  Допитана у судовому засіданні в якості свідка мати відповідачки –Юр*єва  З.В. суду пояснила, що її донька ОСОБА_3 не страждає на психічний розлад здоров*я і ніколи не  зобижає своїх дітей, вона їх дуже любить. В усьому винен чоловік доньки, позивач по справі, який покину доньку з дітьми і допомоги ніякої не надає.

     Таким чином, суд приходе до висновку, що позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, оскільки неможна малолітніх дітей забрати  із тієї сім*ї, де у них існують родинні  стосунки, добра мати та бабуся, і мати піклується про виховання та розвиток дітей.  

    Тому, позовна заява ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

     Керуючись ст.ст.208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.  141,150,155, 161  СК України, - суд, -

                                                                          В И Р І Ш И В:    

   У задоволенні позову  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Заводської районної адміністрації м. Запоріжжя про визначення місця проживання дітей –відмовити.

   Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку  для  подання апеляційної  скарги, якщо  скаргу не було подано. Якщо було подано  апеляційну скаргу, але  рішення не скасовано, рішення набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                                                                    Л.О.Мєркулова