РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" травня 2011 р. Справа № 9/5025/287/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Гулова А.Г.
суддя Петухов М.Г. ,
суддя Сініцина Л.М.
при секретарі Водоп"ян О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Хмельницький
на рішення господарського суду Хмельницької області
від 14.03.11 р. у справі № 9/5025/287/11 (суддя Олійник Ю.П.)
за позовом Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Хмельницький
до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м.Київ
про визнання недійсним договору кредиту №880/448-РКМ 381 від 12 грудня 2006 року
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.03.2011р. у справі №9/5025/287/11 відмовлено у задоволенні позову Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання недійсним договору кредиту №880/448-РКМ 381 від 12 грудня 2006р.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким визнати недійсним договір кредиту №880/448-РКМ від 12.12.2006р. (а.с.66-67).
Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, зокрема, наступне:
- розгляд справи здійснювався без належного повідомлення позивача про дату, час та місце судового засідання, чим його було позбавлено передбаченого Конституцією України та процесуальним законодавством права на захист;
- за договором кредиту від 12.12.2006р. позивачу були надані кошти в доларах США, що не заперечується відповідачем, однак, згідно приписів чинного законодавства, використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за загальним правилом забороняється;
- умови договору кредиту від 12.12.2006р. суперечать вимогам ст.99 Конституції України, ст.ст.192, 524, 533 ЦК України, Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Правилам використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою Правління НБУ від 30.05.2007р. №200.
Відповідач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Позивач або його представник та представник відповідача вдруге в судове засідання не з"явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, закінчення передбаченого ст.102 ГПК України строку розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, яким ухвала суду від 17.05.2011р. про відкладення розгляду справи на 31.05.2011р. надіслана у встановленому порядку 19.05.2011р. за вказаними поштовими адресами, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 12.12.2006р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк") (кредитор) та підприємцем Крижановським С.В. (позичальник) укладено договір кредиту №880/448-РКМ 381 (далі - договір), згідно п.1.1 якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 150000,00 доларів США зі сплатою 14% річних та з наступним графіком погашення суми основної заборгованості: по 4166,00 дол. США до 5-го числа включно кожного місяця, починаючи з січня 2007 року з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 5 грудня 2009 року в сумі 4190,00 дол. США на умовах, визначених цим договором (а.с.7-8).
Згідно п.7.3 договору цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов"язань.
Матеріали справи свідчать, що 16.12.1999р. АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" видана ліцензія №5 на здійснення операцій згідно переліку, зокрема, на неторгівельні операції з валютними цінностями (а.с.13-16).
29.12.2001р. банку видана банківська ліцензія №5 на здійснення банківських операцій (а.с.23).
21.09.2009р. банку наданий Дозвіл №5-3 на право здійснення операцій, визначених Законом України "Про банки та банківську діяльність", зокрема, на операції з валютними цінностями (а.с.17-19).
29.06.2010р. ПАТ "Укрсоцбанк" видана банківська ліцензія №5 на право здійснення банківських операцій, визначених ч.1 та п.п.5-11 ч.2 ст.47 Закону України "Про банки та банківську діяльність", а також Дозвіл від 29.06.2010р. №5-3, згідно якого банк має право здійснювати операції з валютними цінностями (а.с.24, 25-27).
Вважаючи, що зміст вказаного договору суперечить ст.99 Конституції України, ст.ст.192, 203, 215, 524, 533 ЦК України, ст.3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", приписам Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Правилам використання готівкової іноземної валюти на території України, затвердженим постановою Правління НБУ від 30.05.2007р. №200, підприємець Крижановський С.В. звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом про визнання недійсним договору кредиту №880/448-РКМ 381 від 12.12.2006р. (а.с.2-3).
В судовому засіданні 14.03.2011р. представник ПАТ "Укрсоцбанк" подав клопотання про застосування, в порядку ст.267 ЦК України, строку позовної давності, посилаючись на те, що з моменту укладення спірного договору минув 3-х річний строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові (а.с.56).
Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.03.2011р. у позові відмовлено (а.с.59).
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у позові з огляду на таке.
Статтею 203 ЦК України, зокрема, встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В силу ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частина 2 ст.345 ГК України визначає, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами між клієнтом та банком).
Як передбачено ст.193 ЦК України, види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюються законом.
Згідно ст.524 ЦК України зобов'язання повинно бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони за договором можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Частинами 1, 2, 4 ст.5 Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом; генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання; індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.
Відповідно до п.2 ст.6 названого Декрету уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України: від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів; мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам - резидентам.
З урахуванням викладеного, а також на підставі ліцензій на право здійснення банківських операцій, ПАТ "Укрсоцбанк" мало право здійснювати торгівлю іноземною валютою в порядку, передбаченому Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженим постановою Правління НБУ від 10.08.2005р. №281.
Таким чином, в силу ст.33 ГПК України, яка покладає на позивача обов"язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, останнім не доведено, що спірний договір про надання кредиту в іноземній валюті суперечить вимогам законодавства, а тому в позові про визнання недійсним укладеного сторонами договору кредиту №880/448-РКМ 381 від 12.12.2006р. слід відмовити.
Судовою колегією не приймаються до уваги доводи позивача про неналежне його повідомлення про дату, час і місце судового засідання як безпідставні.
Так, ухвала суду першої інстанції від 16.02.2011р. (а.с.1) про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 03.03.2011р. надіслана за вказаною позивачем у позовній заяві адресою 17.02.2011р., що підтверджується реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції (а.с.54).
У зв"язку з неявкою позивача у судове засідання 03.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 14.03.2011р., й 04.03.2011р. ухвала суду (а.с.50), в якій зазначені час та місце розгляду справи, була надіслана позивачеві рекомендованим листом (реєстр від 04.03.2011р. а.с.55).
Проте, і в судове засідання 14.03.2011р. позивач або його представник не з"явились, а тому, цілком правомірно суд вирішив спір за наявними у матеріалах справи доказами та за відсутності позивача.
Решта доводів апеляційної скарги спростовується наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на законодавстві.
Окремо слід зазначити, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у позові у зв"язку зі спливом строку позовної давності, оскільки, виходячи зі змісту статей 257, 267 ЦК України, їх положення про правові наслідки спливу строку позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб"єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання. Якщо ж при розгляді справи буде встановлено, що у позивача немає суб"єктивного права, про захист якого він просить, або ж воно не порушувалось чи не оспорювалось, суд повинен відмовити в позові не через пропущення строку позовної давності, а за безпідставністю матеріально-правової вимоги.
У даному випадку право позивача не порушено, спірний договір укладено у відповідності з вимогами чинного законодавства, що є підставою для відмови у позові.
Проте, висновок суду першої інстанції про застосування строку позовної давності не впливає на вирішення спору по суті.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 14.03.2011 року про відмову підприємцю Крижановському С.В. у позові підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 14.03.2011р. у справі №9/5025/287/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1., м.Хмельницький - без задоволення.
2. Справу №9/5025/287/11 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Сініцина Л.М.
Віддрук. 4 прим.:
1 – до справи,
2,3 –сторонам,
4 – в наряд.