РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" травня 2011 р. Справа № 21/5007/1/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Гулова А.Г.
суддя Олексюк Г.Є. ,
суддя Сініцина Л.М.
при секретарі Водоп"ян О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. - представника за довіреністю від 26.01.2011р. №71-01/234,
від відповідача: не з"явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит", смт.Першотравневе Овруцького району Житомирської області
на рішення господарського суду Житомирської області
від 10.03.11 р. у справі № 21/5007/1/11 (суддя Вельмакіна Т.М.)
за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця", м.Донецьк
до Відкритого акціонерного товариства "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит", смт.Першотравневе Овруцького району Житомирської області
про стягнення 57 940 грн. 00 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.03.2011р. у справі №21/5007/1/11 задоволено позов Державного підприємства "Донецька залізниця" до Відкритого акціонерного товариства "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" про стягнення 57 940 грн. 00 коп.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 57940,00 грн. штрафу, 579,40 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.84-85).
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:
- продукція в заперечувальних вагонах відвантажена вантажоотримувачу після відповідного переважування на приписних, перевірених у встановленому порядку, 150 тонних залізничних вагах №1192, що підтверджується документальною випискою з Книги переважування вагонів, і станцією відправлення, вантаж прийнятий без зауваження, про що свідчать відмітки у залізничних накладних;
- при надходженні вантажу по проміжній станції Овруч, Коростень (та інших станціях), повідомлень про затримку вагонів у зв"язку з їх недовантаженістю підприємству не надходило;
- позивачем нараховано штраф у зв"язку з нестачею продукції марки СКМ-97 в кількості: вагон №67374272 - 2400 кг, вагон №67573675 - 2100 кг, ціна якої становить 130,00 грн. за тону, вартість перевезення при цьому сплачена в сумі 5794,00 грн. за один вагон (68 тон), тобто збитків залізниця не понесла, оскільки вартість перевезення відповідачем була сплачена за вантажопідйомність всього вагону;
- суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення, чим фактично позбавив останнього можливості надати докази правомірності оформлення документів, на підставі яких нараховано штраф.
Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу від 28.04.2011р. (а.с.95-98) та його представник в судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вказавши, що посилання відповідача на те, що вагон за спірним відправленням було переважено на залізничних вагах є неправдивим, адже в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження цього. Позивач також зазначив, що до справи додано копію телеграми станції-відправника, в якій зазначено, що переважування вагону №67573675 за участю представника ст.Товкачівський, як і на станції Коростень не було.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 13.08.2010р. на станцію Маріуполь-сортувальний "ДП "Донецька залізниця" зі станції відправлення Товкачівський Південно-Західної залізниці надійшов вантаж за залізничною накладною №33925298 у вагонах №67374272 та №67573675, вагою брутто 68000 кг кожний (а.с.11-12).
З вказаної залізничної накладної №333925298 вбачається, що вагони №67374272 та №67573675 було відправлено Овруцьким ГОК "Кварцит" зі станції Товкачівський Південно-Західної залізниці та у вказаних вагонах перевозився Кварцит СКМ-97, вагою:
- вагон №67573675, маса вантажу 68000 кг, тара 21700;
- вагон №67374272 , маса вантажу 68000 кг, тара 22200;
Отримувачем вантажу у залізничній накладній вказано Металургійний комбінат ім.Ілліча, станція призначення - Маріуполь-сорт Донецька ЗД.
За заявкою вантажоодержувача на ст. Маріуполь-сортувальний 13.08.2010р. було здійснено контрольне зважування вагонів та виявлено невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній: фактично у вагоні №67374272 вага брутто склала 87800 кг, нетто 65600 кг, тара 22200 кг, що менше даних, вказаних у накладній, на 2400 кг; у вагоні №67573675 вага брутто склала 87600 кг, нетто 65900 кг, тара 21700 кг, що менше даних, вказаних у накладній, на 2100 кг.
Результати проведеного зважування були зафіксовано в комерційних актах №БН 699277/249 та №БН 699278/250 від 13.08.2010р., в яких зазначено, що вагон у комерційному та технічному відношенні справний, люки і двері у вагоні справні і закриті (а.с.9-10).
На підставі ст.ст.24, 118, 122 Статуту залізниць України (затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998р. №457) відправнику вантажу - ВАТ "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" за неправильно зазначену у накладній масу вантажу ДП "Донецька залізниця" нараховано штраф у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення в сумі 57940,00 грн.
У зв"язку з цим позивач направив відповідачу претензію №101/0676 від 15.11.2010р. з вимогою сплатити штраф в розмірі 57940,00 грн. (а.с.7-8).
Відповідач вимог вказаної претензії не виконав.
За вказаних обставин ДП "Донецька залізниця" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ВАТ "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" 57940,00 грн. штрафу за невірне зазначення даних в накладній (а.с.2-3).
Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Житомирської області від 10.03.2011р. позов задоволено (а.с.79-81).
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно ч.5 ст.307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Як передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. №644, правильність внесених в накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника.
Згідно ст.24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевіряти правильність зазначених у накладній відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Пунктом 5.5 Правил встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Відповідно до ст.129 Статуту залізниць, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Позивач на підтвердження факту виявлення нестачі вантажу надав наступні документи: комерційні акти №БН 699277/249, №БН 699278/250 від 13.08.2010р., залізничну накладну, яка містить відмітку про складання комерційного акта, копію Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах, та в підтвердження справності вагів, якими здійснювалося контрольне переважування вагонів - докази проведення контролю придатності вагонних ваг для зважування вантажів, що перевозяться залізницями (а.с.10-11, 12, 43-45, 47).
Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, вказує, що продукція була відвантажена вантажоотримувачу після відповідного переважування на приписних, перевірених у встановленому порядку 150 тн. залізничних вагах №1192 і факт переважування підтверджується документально випискою з "Книги переважування вагонів", станцією відправлення вантаж прийнятий без зауваження, про що свідчать відмітки у залізничних накладних.
Проте, із залізничної накладної вбачається, що маса вантажу визначалась на вагах відправника, що засвідчено підписом його представника ОСОБА_2, тобто в односторонньому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.24 Статуту залізниць, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
За ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф згідно із статтею 118 цього Статуту, тобто у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Передбачений ст. 122 Статуту залізниць України штраф, є засобом забезпечення належного виконання відправником зобов'язання, яке випливає з договору залізничного перевезення вантажів, оформленого відповідною накладною.
Відповідно до п.13 Інформаційного листа Вищого господарського суду України, від 02.02.2010р. №01-08/71 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України)" одним із порушень, за яке відправник може бути притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу, стаття 122 Статуту передбачає неправильне зазначення вантажовідправником у накладній маси вантажу. Для застосування цього виду відповідальності залізниця має довести, що вантаж не було частково втрачено під час перевезення.
З листа №377/ДС від 03.03.2011р. Коростенської дирекції залізничних перевезень вбачається, що жодних несправностей вагонів та просипання вантажу на станціях Коростень, Овруч, Товчаківській не виявлено, вагони №№ 67573675, 67374272 на тензометричних вагах станції Коростень не зважувалися, оперативного повідомлення на ст. Коростень з сусіднього ПКО про комерційну несправність та зі станції призначення на недостачу вантажу не надходило (а.с.62-75).
У пункті 6.2 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. №04-5/225 роз'яснено, що у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для покладання на відповідача відповідальності у вигляді штрафу за неправильне зазначення останнім у накладній відомостей щодо маси вантажу, а відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 57940,00 грн.
Твердження скаржника, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, чим фактично позбавив останнього можливості надати докази правомірності оформлення документів, на підставі яких нараховано штраф, не приймаються судовою колегією до уваги з огляду на таке.
Зважаючи на те, що вказане клопотання відповідача не підтверджено належними доказами, а також враховуючи строки вирішення спору, встановлені ст.69 ГПК України та заперечення представника позивача проти відкладення розгляду справи та здійснення розгляду у більш тривалий строк, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про розгляд справи за наявними матеріалами справи, відхиливши клопотання відповідача.
Слід вказати, що суду апеляційної інстанції відповідач доказів на підтвердження правомірності оформлення документів, на підставі яких нараховано штраф, про які вказує у клопотанні про відкладення розгляду справи, не надав.
Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи, наведеним вище та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 10.03.2011р. прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 10.03.2011р. у справі №21/5007/1/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит", смт.Першотравневе Овруцького району Житомирської області - без задоволення.
2. Справу №21/5007/1/11 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Сініцина Л.М.
Віддрук. 4 прим.:
1 –до справи,
2,3 –сторонам,
4 –в наряд.