РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" червня 2011 р. Справа № 12/5007/1/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Огороднік К.М. ,
суддя Коломис В.В.
при секретарі судового засідання Турович Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення господарського суду Житомирської області від 15.03.11 р. у справі № 12/5007/1/11
за позовом ОСОБА_1
до акціонерного товариства закритого типу "Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Легенда ЛТД", ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зберігач-Капітал"
про переведення прав і обов'язків покупця акцій
за участю представників сторін:
позивача - не з’явився,
відповідача 1 - не з’явився,
відповідача 2 - не з’явився,
відповідача 3 - не з’явився,
відповідача 4 - не з’явився,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Акціонерного товариства закритого типу «Сервіс»про визнання переважного права акціонера на купівлю акції вказаного товариства, переведення прав та обов’язків покупця акцій, набутих ОСОБА_2. за договором купівлі-продажу, а також зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Легенда ЛТД»внести відповідний запис щодо перереєстрації акцій в реєстр акціонерів Акціонерного товариства закритого типу «Сервіс»(далі в постанові АТЗТ).
Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.03.2011 року (суддя Сікорська Н.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував положеннями ст. 319, ст. 627 ЦК України, ч. 3 ст. 81 ГК України. У обґрунтування свого рішення місцевий суд вказав, що переважне право на купівлю акцій у акціонера може виникати лише у випадку продажу акцій третім особам. Норми чинного законодавства не покладають на продавця акцій закритого акціонерного товариства обов’язку продавати ці акції всім акціонерам порівну або залежно від кількості належним їм акцій у статутному фонді товариства, тобто власник акцій акціонерного товариства може вільно обирати покупця своїх акцій із числа осіб, які мають таке переважне право. Окрім того, судом відмовлено в задоволенні позову ще й з підстав пропуску строку позовної давності.
Позивач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи. Апелянт зокрема вказує, що судом невірно було відмовлено у витребуванні установчого договору АТЗТ, адже саме в цьому документі має бути зазначено порядок оплати акцій АТЗТ, строк оплати, порядок розподілу первинного випуску акцій між засновниками, порядок реалізації та переважне право на купівлю акцій. Окрім того, судом залишено без уваги такий доказ, як рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року, адже такий доказ має важливе значення для встановлення обставин щодо строку позовної давності.
Будучи належним чином повідомленими про місце, дату, час судового засідання, позивач, відповідач - 1 АТЗТ «Сервіс»та відповідач –3 ОСОБА_2. участь повноважних представників під час розгляду справи в апеляційному суді не забезпечили, про поважність причин неявки суд не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертались, своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, а тому з урахуванням положення ст. 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційних скарг, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.
Відповідач ТОВ «Легенда ЛТД»надав відзив на апеляційну скаргу в якому вказує на те, що рішення місцевого суду є законним, а апеляційна скарга безпідставною. У зв’язку із прийняттям на загальних зборах АТЗТ рішення про дематериалізацію випуску цінних паперів, з 16.03.2011 року припинено ведення власників іменних цінних паперів АТЗТ. 21.03.2011 року ведення реєстру власників іменних цінних паперів було передано ТОВ «Зберігач-Капітал». Просив провести розгляд справи за відсутності представника.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року до участі в апеляційному провадженні залучено іншого відповідача ТОВ «Зберігач - Капітал», представник якого на розгляд справи до суду не з’явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, хоча про день та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 15.03.2011 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення, виходячи з наступного.
Згідно списку засновників АТЗТ "Сервіс" станом на 30.06.03р. за ОСОБА_1 рахується 3682 простих іменних акцій, що становить 5,216 % частки статутного капіталу за ОСОБА_2. рахується 3300 акцій, що становить 4,675% частки статутного капіталу, за ОСОБА_3. 1532 акції, що становить 2,17% частки статутного капіталу товариства (а.с. 14).
За змістом договору купівлі –продажу цінних паперів № 1 від 17.09.2007 року ОСОБА_3. продав, а ОСОБА_2. придбала та оплатила 1532 простих іменних акцій. (а.с.81)
18.09.07 складено передавальне розпорядження про перереєстрацію з ОСОБА_3. на ОСОБА_2. цінних паперів (а.с.86).
Згідно ч. 2 ст. 80 Господарського кодексу України акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.
Частиною 3 ст. 81 ГК України, що була чинною на момент укладення вказаного договору купівлі-продажу, акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.
Закрите акціонерне товариство, згідно із ст. 25 Закону України «Про господарські товариства», це товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватись шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.
Згідно положень ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 2 ст. 13 ЦК України передбачено обов’язок особи при здійсненні своїх прав утримуватись від дій, які б могли порушити права інших осіб.
З наведених норм права вбачається, що власник майна має право вільного розпорядження своїм майном, зокрема, продавати його іншим особам, при цьому самостійно обирати покупця свого майна, вільно укладати з ним договір купівлі - продажу, визначати умови цього договору.
Відповідно до п. 1.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням закритого акціонерного товариства «Оболонь»та громадянина ОСОБА_4 про офіційне тлумачення положення ч. 2 ст. 28 Закону України «Про господарські товариства», п.1, абз. 1, п.5 ст. 4 Закону України «Про власність»(справа про права акціонерів ЗАТ) від 11 травня 2005 року –положення п.1, абз. 1. п. 5, ст. 4 Закону України «Про власність»у контексті ч. 1, 7, ст. 41 Конституції України, у системному зв’язку з ч. 3 ст. 81 Господарського кодексу України треба розуміти так, що власник на свій розсуд володіє, користується розпоряджається належним йому майном, але, здійснюючи своє право, він зобов’язаний не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і суспільства, в тому числі переважне право (яке не є абсолютним) акціонерів закритого акціонерного товариства на придбання акцій, що відчужуються іншими його акціонерами.
Пленум Верховного Суду України в п. 32 постанови від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»роз’яснив, що продаж акціонером закритого акціонерного товариства акцій з порушенням переважного права покупки інших акціонерів не зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого порушення є право будь-якого акціонера закритого акціонерного товариства вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов’язків покупця за аналогією з нормою ч. 4 ст. 362 Цивільного кодексу України. У зв’язку із законодавчою неврегульованістю порядку реалізації акціонерами закритого акціонерного товариства переважного права на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства третім особам, господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У разі неврегульованості в установчих документах акціонери мають переважне право купівлі пропорційно кількості належних їм акцій.
Статутом АТЗТ «Сервіс»(в редакції на час укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу) було визначено, що перехід і реалізація права власності на акції здійснюється відповідно до законодавства України (п. 9.2). Вказаний статут не містить обов’язку акціонера на доведення до відома інших акціонерів цього ж АТЗТ інформації про намір здійснення продажу акцій.
Із наведених вище норм Цивільного кодексу України щодо закріплення принципу свободи особи у розпорядженні своєю власністю, укладенні договорів та вибору контрагента, а також норм Закону України «Про господарські товариства», Господарського кодексу України щодо наявності у визначеного кола осіб переважного права на купівлю акцій закритого акціонерного товариства вбачається, що при продажу акцій закритого акціонерного товариства власник акцій має враховувати пережне право акціонерів цього товариства на придбання акцій, але ці норми не покладають на продавця акцій закритого акціонерного товариства обов’язку продавати ці акції всім акціонерам порівну або залежно від кількості належних їм акцій у статутному фонді товариства, тому продавець акцій закритого акціонерного товариства може вільно обирати покупця своїх акцій із числа осіб, які мають таке переважне право.
Апеляційний господарський суд також вважає вірним висновок суду першої інстанції про неможливість застосування за аналогією норм ч. 2 ст. 362 ЦК України з огляду на пункт 3.12 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", так як акції, розміщені акціонерним товариством, не є його майном, й акціонери закритого акціонерного товариства не є співвласниками майна товариства, тому між ними відсутні відносини спільної часткової власності.
Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
За змістом статті 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Позивачем не було надано будь-яких доказів у підтвердження наявності розбіжностей у порядку реалізації права власності акціонера на належні йому акції при їх відчуженні, що визначений в п. 9.2 статуту товариства та установчому договорі.
Окрім того, як слідує зі змісту ст. 4, ст. 37 Закону України «Про господарські товариства», установчий договір, наявність якого була необхідною на момент створення АТЗТ є документом, що закріплює першопочаткове волевиявлення засновників на створення акціонерного товариства. Згідно ж із розділом 9 статуту АТЗТ, права акціонерів, в тому числі на відчуження належних їм акцій та порядок вчинення таких правочинів врегульовується статутом, а не установчим договором товариства.
Зміст п. 9.2 статуту не містить положення про те, що перехід та реалізація права власності на акції здійснюється відповідно до установчого договору, а тому, з урахуванням положень ч. 1 ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування законного рішення місцевого суду з підстав не надання оцінки установчому договору АТЗТ.
Не заслуговують на увагу й твердження апелянта про те, що договір купівлі-продажу акцій від 17.09.2007 року не був предметом розгляду на загальних зборах акціонерів від 30.03.2008 року, оскільки діюче законодавство України окремо не містить таких вимог, а згідно з п. 8.4. статуту АТЗТ до компетенції загальних зборів товариства питання відчуження акцій та придбання їх акціонерами не належить.
Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову по суті позовних вимог, апеляційний господарський суд також вважає, що суд першої інстанції помилково застосував ч. 4 ст. 267 ЦК України та прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову ще й з підстав пропуску строку позовної давності.
Поряд з тим, така помилка місцевого господарського суду не вплинула на загальну правову оцінку обставин справи та на правильність судового висновку щодо вирішення спору, а тому апеляційний суд не знаходить підстав для скасування відповідного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ :
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 15.03.2011 року у справі № 12/5007/1/11 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 –без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Коломис В.В.