ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 8/718-14/367 | 02.10.06 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Інтернет технології та електронні комунікації”
До Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”
Про стягнення 55 282 921, 05 грн.
За зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”
До Відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Інтернет технології та електронні комунікації”
Про розірвання договору № 71/УМ/510/9-931 від 20.11.2003р.
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники:
Від ВАТ „НВП „ІТЕК” Лещенко О.В. – голова правління
Речкалова О.М. –предст. (дов. № 081 від 27.06.2006)
Лисенко І.В. –предст. (дов. № 080 від 27.06.2006)
Від ВАТ „Укртелеком” Жицький О.М. – предст. (дов. № 190 від 03.11.2005)
Обставини справи:
Відкрите акціонерне товариство “Науково - виробниче підприємство “Інтернет технології та електронні комунікації” (далі –ВАТ „НВП „ІТЕК”, підрядник, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (далі –ВАТ „Укртелеком”, замовник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) про спонукання до виконання зобов’язань за договором № 71/УМ/510/9-931 від 20.11.2003р., стягнення неустойки в сумі 35 562 120,00 грн. (пені в сумі 29 839 480,00 грн. та штрафу у сумі 5 722 640,00 грн.), збитків в сумі 19 720 801,05 грн., держмита в сумі 25 000,00 грн. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2005р. порушено провадження у справі № 8/718 та прийнято позовну заяву до розгляду.
20.09.2005р. судом одержано зустрічний позов ВАТ „Укртелеком” до ВАТ „НВП „ІТЕК” про розірвання договору № 71/УМ/510/9-931 від 20.11.2003р.
31.10.2005р. ВАТ „НВП „ІТЕК” подано доповнення до позовної заяви про збільшення розміру позовних вимог, а саме збільшено збитки до 36 168 920,00 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.11.2005р. у справі № 8/718 первісний позов задоволено частково, вирішено стягнути з ВАТ „Укртелеком” на користь ВАТ „НВП „ІТЕК” неустойки в розмірі 77 613,40 грн., 776,00 грн. витрат на державне мито та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено; зустрічний позов про дострокове розірвання договору № 71/УМ/510/9-931 від 20.11.2003р. залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2006р. у справі № 8/718 змінено Рішення Господарського суду м. Києва від 11.11.2005р., первісний позов задоволено частково; стягнуто з ВАТ „Укртелеком” 1 402 330,00 грн. пені, 268 940,00 грн. штрафу, 584,45 грн. витрат на державне мито та 2,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено; стягнуто 292,22 грн. державного мита, сплаченого за розгляд апеляційної скарги; зустрічний позов залишено без розгляду.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.05.2006р. касаційну скаргу ВАТ „Укртелеком” задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2006р та рішення Господарського суду м. Києва від 11.11.2005р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.06.2006р. справу № 8/718 прийнято до свого провадження суддею Калатай Н.В., присвоєно справі № 8/718-14/367 та призначено до розгляду на 30.06.2006р.
30.06.2006р. судом одержано доповнення до позовної заяви про збільшення розміру позовних вимог від ВАТ „НВП „ІТЕК”, а саме, позивач за первісним позовом просить суд зобов’язати ВАТ „Укртелеком” виконати свої зобов’язання за Договором № 71/УМ/510/9-931 від 20.11.2003, передбачені п.п. 1.1, 1.2, п. 1.3, 4.1.1, 6.2.1, а також перерахувати авансовий платіж у сумі 15 092 280,00 грн. з 20% ПДВ згідно рахунку-фактури № 14 від 06.03.2006р.; стягнути з ВАТ „Укртелеком” за невиконання своїх зобов’язань, передбачених п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 6.2.1. договору на користь ВАТ „НВП „ІТЕК” неустойку у сумі 35 562 120,00 грн., в тому числі пеню у сумі 29 839 480,00 грн.; штраф у сумі 5 772 640,00 грн.; стягнути з ВАТ „Укртелеком за невиконання своїх зобов’язань, передбачених п. 4.1.1. договору на користь ВАТ „НВП „ІТЕК” пеню у сумі 361 387,75 грн.; стягнути у якості відшкодування завданих порушенням зобов’язання збитків у сумі 36 168 920,00 грн.
Ухвалою суду від 30.06.2006р. розгляд справи відкладено на 21.07.2006р.
21.07.2006 судом одержано письмове пояснення стосовно первісного позову та додаткові пояснення стосовно зустрічного позову від ВАТ „Укртелеком”.
У судовому засіданні 21.07.2006р. оголошено перерву до 03.10.2006р.
26.07.2006р. судом одержано заяву від ВАТ „Укртелеком” про зміну складу суду у зв’язку з відпусткою судді.
За розпорядженням Заступника голови Господарського суду м. Києва від 27.07.2006р. справа №8/718-14/367 передана для подальшого розгляду судді Палію В.В., у зв’язку з відпусткою судді Калатай Н.Ф. та з метою уникнення затягування розгляду справи.
Враховуючи наведене, справа прийнята до провадження суддею Палієм В.В. та призначена до розгляду на 15.08.2006р.
01.08.2006р. судом отримано додаткові пояснення по справі від ВАТ „НВП „ІТЕК”.
14.08.2006р. судом одержано телеграму від ВАТ „НВП „ІТЕК” про відкладення розгляду справи, у зв’язку з тим, що представники ВАТ „НВП „ІТЕК” не мають можливості з’явитись у судове засідання 15.08.2006р., клопотання судом задоволено.
Ухвалою суду від 15.08.2006р. розгляд справи відкладено на 28.08.2006р.
28.08.2006р. судом одержано заяву від ВАТ „НВП „ІТЕК” про відвід судді Палія В.В.
Ухвалою Заступника голови Господарського суду м. Києва від 30.08.2006р. №8/718-14/367 заяву представника позивача про відвід судді Палія В.В. залишено без задоволення.
Позивач за первісним позовом свої вимоги обґрунтовує тим, що Замовником не виконуються зобов’язання за договором, в наслідок чого ВАТ „НВП „ІТЕК” завдано значних матеріальних збитків, а оскільки ВАТ „Укртелеком” є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, то має сплатити неустойку передбачену ч. 2 ст. 231 ГК України.
Відповідач за первісним позовом проти позову заперечує, оскільки вважає, що договором не передбачено його зобов’язання виконувати роботи, визначені п. 1.3. та 2.1.2 договору, не передбачена відповідальність за несплату, виставленого без підстав, рахунку. Крім цього зазначає, що проведення маркетингових та передпроектних досліджень за умовами договору здійснюється не на користь ВАТ „НВП „ІТЕК”, а для ВАТ „Укртелеком”, тому виконання їх не може вважатись його зобов’язанням.
Вимоги за зустрічним позовом обґрунтовано тим, що після укладення договору істотно змінились обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору. Так, укладаючи спірний договір ВАТ „Укртелеком” розраховував на отримання певного обладнання, зокрема, концентратор ліній хDSL KTPA.465653.003-01 (DSLAM з технологією Ethernet over ADSL2+, 64 порти хDSL). Проте виробити та поставити таке обладнання ВАТ „НВП „ІТЕК” не має можливості, що підтверджується відсутністю пропозицій підрядника та не наданням відповідної інформації, що призвело до затримання у часі реалізації проекту розгортання мережі широкосмугового доступу з підтримкою технології ADSL2+ та як наслідок - призводить до затримки технічної модернізації підприємства.
Відповідач за зустрічним позовом позов не визнає та зазначає, що має можливість виготовити обладнання, що підтримує технологію ADSL2+.
У судовому засіданні 20.09.2006 року оголошено перерву до 02.10.2006р. з метою виготовлення повного тексту рішенні по справі.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Указом Президента України від 23.08.2001р. №731 «Про рішення ради національної безпеки і оброни України від 19.07.2001року «Про заходи щодо захисту національних інтересів у галузі зв’язку та телекомунікацій»Кабінету Міністрів України було доручено забезпечити використання вітчизняних технічний і програмних засобів при впровадженні новітніх інформаційних технологій у галузі телекомунікацій.
На засіданні Комісії з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів Кабінету Міністрів України 17.06.2003р. інноваційний проект «Побудова мережі високошвидкісного Інтернет- доступу на базі телефонної мережі загального користування»було затверджено протоколом від 17.06.2003р., а також видане свідоцтво про реєстрацію інноваційного проекту серії Інноваційний 1 №103 від 17.06.2003року.
Зазначений проект був підтриманий у жовтні 2003року на науково-технічній раді ВАТ «Укртелеком», а 20.11.2003року на між ВАТ “Укртелеком” та ВАТ “НВП “ІТЕК” було укладено договір №71/УМ/510/9-931 (далі –договір) «На виконання інноваційного проекту «Побудова мережі високошвидкісного Інтернет- доступу на базі телефонної мережі загального користування», предметом якого є створення мережі загальною ємністю 89 856 портів xDSL, що складає 1404 вузла.
За умовами договору ВАТ „Укртелеком” (за договором замовник) планує замовити та сплатити, а ВАТ „НВП „ІТЕК” (за договором підрядник) планує виконати протягом 2003-2007 років власними та/або залученими силами проектні роботи, монтажні та пусконалагоджувальні роботи, роботи з інсталяції та конфігурування та введення в експлуатацію вузлів, а також виробити та поставити необхідне обладнання.
Термін дії договору визначений з моменту його підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. Загальна вартість договору разом з ПДВ складає 81 752 000,00 грн.
Як вбачається із п. 2.1. договору сторони визначили поетапний порядок та послідовність його виконання, а саме:
п. 2.1.1. побудова дослідної зони для проведення лінійних випробувань основного обладнання та його дослідної експлуатації, якщо таке обладнання та Програмне забезпечення раніше не використовувалось ВАТ “Укртелеком”. Проведення сертифікаційних випробувань обладнання у відповідності з нормативними актами України, міжнародними стандартами та рекомендаціями (ETSI та ITU), технічними вимогами DSL Forum, з урахуванням стратегії розвитку нових послуг на базі мультисервісної мережі ВАТ “Укртелеком”;
п. 2.1.2. вишукувальні та проектні роботи:
- проведення маркетингових та передпроектних досліджень по кожному Вузлу;
- розробка та узгодження технічного завдання на проектування об’єкта будівництва;
- розробка та узгодження Робочого проекту на кожний Вузол/Вузли.
п. 2.1.3. укладання Додаткової угоди –замовлення на постачання обладнання та будівництва „об’єкту будівництва” / „вузла”;
п. 2.1.4. будівництво та введення в експлуатацію Вузлів:
- виробництво, транспортування та комплектація необхідним обладнання і будівельно-монтажними матеріалами згідно Робочого проекту;
- будівельно-монтажні роботи;
- пусконалагоджувальні роботи;
- приймально-здавальні випробовування;
- передача в експлуатацію Замовнику закінченого об’єкта будівництва.
Згідно п. 1.3. договору, визначено, що склад, кількість обладнання та технологія хDSL цифрового абонентського доступу визначається по кожному Вузлу/вузлах окремо, узгодженим Сторонами Робочим проектом, який розроблено Підрядником, відповідно до затвердженого Сторонами технічного завдання на підставі проведених Замовником маркетингових досліджень та стратегії розвитку нових послуг на базі мультисервісної мережі ВАТ „Укртелеком”.
За умовами цього пункту розробка стратегії розвитку нових послуг на базі мультисервісної мережі ВАТ „Укртелеком” та проведення маркетингових досліджень здійснює замовник, а Підрядник, на підставі технічного завдання, розробляє Робочий проект. Разом з тим, договором не визначено на кого із сторін покладається побудова дослідної зони.
Пунктом 1.4. Договору визначено, що поставка обладнання, виконання відповідних робіт та послуг, а також здійснення розрахунків виконується сторонами на умовах Додаткової угоди –замовлення до цього Договору.
Проаналізувавши подані суду документи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні первісного позову та залишення без розгляду зустрічного позову, з огляду на наступне.
ВАТ “НВП “ІТЕК” стверджує, що ВАТ “Укртелеком” не виконано зобов’язання згідно п.п. 1.1., 1.2., п. 1.3 договору та не надано для розробки Робочих проектів наступні документи: результати маркетингових досліджень для 1404 міських телефонних станцій щодо платоспроможного попиту на послуги хDSL доступу до Інтернет та технологічних обмежень по абонентській розподільчій мережі; по кожній міській АТС (Всього 1404); затверджений стандарт підприємства „Стратегію розвитку нових послуг на базі мультисервісної мережі ВАТ „Укртелеком”; стандарт підприємства „Послуги xDSL доступу ВАТ „Укртелеком”; технічне завдання на проектування по кожному об’єкту будівництва/вузлу. Крім цього, згідно п. 6.2.1 договору ВАТ „Укртелеком” зобов’язаний проінформувати ВАТ „НВП „ІТЕК” про призначення компетентних працівників, відповідальних за виконання умов договору.
На думку позивача за первісним позовом, оскільки ВАТ „Укртелеком” не виконало зазначені вище зобов’язання, тим самим позивач за первісним позовом був позбавлений можливості виконати передбачені договором роботи.
Проте, суд вважає такі твердження необґрунтованими, з огляду на таке.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Проведення маркетингових, передпроектних досліджень та розробка стратегії розвитку нових послуг ВАТ “Укртелеком” здійснює з метою виявлення потреби конкретних споживачів та визначення економічної ефективності від застосування певного обладнання, тому вони потрібні, власне, ВАТ „Укртелеком”, а не ВАТ „НВП „ІТЕК”, здійснюються ВАТ «Укртелеком»за власний рахунок, тому вартість таких робіт спірним договором не визначалась і не повинна була визначатись.
П.п. 6.2. договору визначено зобов’язання Замовника. Як вбачається з його змісту, проведення маркетингових досліджень, розроблення стандартів підприємства не віднесено ним до зобов’язання Замовника. Жодна інша умова договору також не визначає ці роботи зобов’язанням ВАТ „Укртелеком”.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що проведення робіт зазначених у п.п. 1.2., 1.3. та 2.1.2 договору не є прямим обов’язком ВАТ „Укртелеком” перед ВАТ “НВП “ІТЕК”.
Окрім цього, роботи, що визначені пп. 2.1.2. договору здійснюються після виконання робіт визначених пп. 2.1.1., тобто після побудови відповідної дослідної зони. Оскільки дослідну зону не було побудовано, сторонами не визначено, на кого саме покладається побудова зазначеної зони, суд вважає, що необхідність проведення наступного етапу робіт визначається Замовником.
Відповідно пп. 2.1.2. договору проведення маркетингових та передпроектних досліджень здійснюється по кожному Вузлу, що включає основне та додаткове обладнання, програмне забезпечення та інше, тому ці дослідження Замовник міг провести на підставі інформації запропонованого обладнання.
Як свідчать матеріали справи, з метою виконання договору, ВАТ “Укртелеком” було надіслано на адресу ВАТ “НВП “ІТЕК” листи з проханням надати необхідну технічну та комерційну інформацію на постачання обладнання широкосмугового доступу, що підтримує стандарт ADSL2+ (п. 2 Додатку 1 до договору, яким визначено склад та ціни обладнання Вузлів високошвидкісного цифрового абонентського доступу до мережі Інтернет виробництва ВАТ „НВП „ІТЕК”), проте такі дані підрядником не було надано.
Твердження ВАТ “НВП “ІТЕК”, що дані на запити ВАТ „Укртелеком” ним не надавались, оскільки така інформація була у ВАТ „Укртелеком” на момент укладення договору, не беруться до уваги судом, так як в матеріалах справи відсутні докази надання підрядником таких даних замовнику.
Таким чином, позовні вимоги щодо зобов’язання виконати роботи, передбачені у п.п. 1.2., 1.3. та 2.1.2 безпідставні та не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача за первісним позовом стосовно перерахування авансового платежу у сумі 15 092 280,00 грн. з ПДВ, згідно рахунку фактури № 14 від 06.03.2006р. суд дійшов такого висновку.
У п.п. 4.1.1. договору сторони визначали, що авансовий платіж 30% від загальної вартості обладнання, робіт послуг, згідно додаткової угоди-замовлення, Замовник сплачує протягом 10 банківських з дати отримання ним оригіналу рахунку-фактури.
Оскільки позивач за первісним позовом не надав суду докази укладення додаткової угоди-замовлення на виробництво та поставку обладнання, що передувала виставленню рахунку фактури, відповідно відсутні підстави для задоволення вимог позивача щодо перерахування авансового платежу.
Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом пеню в сумі 361 387,75 грн. на підставі п. 13.2 договору за невиконання своїх зобов’язань, передбачених пп. 4.1.1. договору.
Проаналізувавши умови п. 13 договору, яким визначено відповідальність сторін, суд дійшов висновку, що пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка передбачена пп. 13.2 Замовник сплачує Підряднику за порушення термінів оплати за пп. 4.1.2 договору, тобто за порушення сплати 70 % вартості додаткової угоди-замовлення.
При цьому, необхідною умовою такої оплати є після підписання обома сторонами Акту Державної приймальної комісії, отримання Замовником оригіналу рахунку фактури тощо.
Проте, сторонами договору додаткова угода-замовлення не укладалась, Акт не складався, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що б підтверджували зворотне, а тому застосовувати санкції передбачені пп. 13.2. договору у позивача за первісним позовом підстав нема.
Посилання ВАТ „НВП „ІТЕК” на рахунок фактуру №14 від 06.03.2006р. судом не приймається до уваги, оскільки даний рахунок виставлено на виконання п. 4.1.1 договору, а не на виконання п. 4.1.2 договору.
Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом неустойку в сумі 35 562 120,00 грн., в т.ч. пені в сумі 29 839 480,00 грн. та штрафу у сумі 5 722 640,00 грн. за невиконання відповідачем за первісним позовом зобов’язань, передбачених п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 6.2.1 Договору
Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Тобто, санкції, що передбачені ч. 2 ст. 231 ГК України застосовуються у разі, якщо інше не передбачено законом чи договором.
П.п. 13.1-13.3. договору передбачено відповідальність сторін за невиконання зобов’язань та коло зобов’язань за порушення яких настає така відповідальність. Відповідальності за невиконання п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 6.2.1 Договору, зазначеним договором не передбачено.
Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем за первісним позовом прострочено виконання зобов’язання за договором.
Позивач за первісним позовом, з урахуванням доповнень до позовної заяви про збільшення розміру позовних вимог, поданих до суду 31.10.2005р., 30.06.2006р. просить суд стягнути з ВАТ “Укртелеком” збитки у сумі 36 168 920 грн., в т. ч. 12 661 500,00 грн. –сума залучених коштів у вигляді кредитів, 14 179 000,00 грн. –сума витрат за інноваційним проектом, 9 328 420,00 грн. –упущена вигода.
Вказані збитки ВАТ „НВП „ІТЕК” обґрунтовує тим, що з метою виготовлення обладнання ним отримано кредити банків, створено та належним чином обладнано додатково 30 робочих місць, виготовлено частину цього обладнання, яка внаслідок невиконання зобов’язань ВАТ “Укртелеком” залишилася у незавершеному вигляді та знаходиться на складі, оскільки за відсутності фінансування виробництва замовником йому не вистачило коштів для дозакупки необхідних комплектуючих, виплати заробітної плати та інших виробничих витрат. Крім того, банки стягнули відсотки по кредитам та не погодилися надати нові кредити.
В підтвердження своїх вимог Позивач за первісним позовом посилається, зокрема, на Акт перевірки КРУ від 29.04.2005 року № 25-03-21.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Таким чином підставою для відшкодування збитків кредитора є порушення зобов’язання боржником.
Суд дійшов висновку, що на даному етапі правовідносин між сторонами договору, ВАТ „Укртелеком” не має порушення зобов’язань за договором. Оскільки відсутня одна із складових відповідальності, а саме, неналежне виконання зобов’язання з боку ВАТ «Укртелеком», відповідно відсутні підстави для стягнення збитків.
За умовами договору виробництво та введення в експлуатацію вузлів (п. 2.1.4. договору) проводиться тільки після побудови відповідної дослідної зони (2.1.1. договору); проведення маркетингових та передпроектних досліджень по кожному вузлу, розробки та узгодження технічного завдання на проектування об’єкта будівництва, розробки та узгодження Робочого проекту на кожний вузол (2.1.2 договору); укладання додаткової угоди-замовлення на постачання обладнання та будівництва „об’єкта будівництва” (2.1.3. договору).
Як свідчать матеріали справи, дослідна зона не була побудована, технічне завдання, Робочий проект не були розроблені та узгоджені сторонами договору, додаткова угода-замовлення, в якій встановлюються умови поставки обладнання, виконання відповідних робіт та послуг, здійснення розрахунків між сторонами не укладалась.
Таким чином, обов’язок ВАТ „НВП „ІТЕК” виготовляти обладнання до розроблення та узгодження сторонами технічного завдання, Робочого проекту та укладення додаткової угоди-замовлення з договору на даному етапі на настав.
Крім того, за загальними правилами настання цивільно-правової відповідальності, матеріальна шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв’язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою, наявності вини.
Оскільки відсутність хоча б одної складової частини виключає настання відповідальності, суд дійшов висновку про відсутність неправомірних дій з боку відповідача, а тому й відсутні підстави для стягнення збитків.
Суд не приймає до уваги Акт перевірки КРУ в якості доказу спричинених збитків, оскільки питання наявності збитків відноситься до компетенції суду.
Таким чином суд приходить до висновку про необґрунтованість первісних позовних вимог та відмовляє у їх задоволенні.
Щодо зустрічних позовних вимог про дострокове розірвання договору суд дійшов такого висновку.
Цивільний кодекс України при регулюванні інституту розірвання договору містить норми, які стосуються різних питань, як то: підстави розірвання договору, порядок розірвання (за домовленістю сторін, одностороння відмова, за рішенням суду), наслідки розірвання договору тощо.
Господарський кодекс України в силу положень Преамбули, статей 1 та 4, є спеціальним законом порівняно з Цивільним кодексом України, а тому норми цього кодексу мають пріоритет перед аналогічними нормами Цивільного кодексу України. (аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 06.07.2006р. по справі №17/543, копія якої залучена судом до матеріалів справи №8/718-14/367)
Порядок розірвання договору визначений ст. 188 Господарського кодексу України. Відповідно до даної статті зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Посилання позивача за зустрічним позовом про направлення на адресу ВАТ „НВП ІТЕК” пропозиції листом від 14.06.2005 року № 3778-252-1 про розірвання договору не приймаються судом до уваги, оскільки у матеріалах справи відсутні докази направлення такого листа. Крім того, у судовому засіданні 20.09.2006р. представник ВАТ „НВП ІТЕК” заперечив проти одержання від ВАТ «Укртелеком»такого листа.
Щодо листа від 26.05.2006 № 5661-16-1, який був направлений на адресу ВАТ „НВП ІТЕК” з пропозицією про розірвання спірного договору (докази такого надіслання містяться в матеріалах справи), то зазначений лист не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки в силу ст. 188 ГК України пропозиція про розірвання договору має бути надіслана до звернення з позовом до суду, і лише якщо сторони не досягнуть згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Оскільки позивачем за зустрічним позовом без поважних причин не подано суду доказів звернення до ВАТ «Укртелеком»з пропозицією про розірвання договору до пред’явлення позову до суду, відповідно зустрічний позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись п. 5 ст. 81, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2. Зустрічний позов про дострокове розірвання Договору № 71/УМ/510/9-931 від 20.11.2003р. залишити без розгляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя В.В. Палій