Справа № 2-373/11

       У Х В А Л А

      /про залишення без розгляду/

15 квітня 2011 року                                                                                             м. Білогірськ

Суддя Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим Соколовський І.С.,  розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

14.04.2011 року ОСОБА_1, ОСОБА_3  звернулися до суду з позовом до  ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою суду від 15 квітня 2011 року  провадження по даній справі відкрито.

          У позовній заяві позивачі також просять з метою забезпечення позову накласти арешт на майно, де б  воно не знаходилося.

      Відповідно до статті 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

      Зі змісту частини 1 статті 151 ЦПК України убачається, що формою вимоги про забезпечення позову є  мотивована заява будь-якої з осіб, котра бере участь у справі.

      Таке  роз’яснення надав й Пленум Верховного Суду України  в  абзаці 1 пункту  4  постанови  № 9 від 22.12.2006 року «Про практику  застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв для забезпечення позовів», яка,  відповідно до статті 7 ЦК України, підлягає застосуванню і  має характер правового звичаю, яким передбачене, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

        Але, всупереч вимогам статті 151 ЦПК України, позивач не  надав суду ні окремої заяви про забезпечення позову, ні в самій заяві не обґрунтував вимоги щодо забезпечення позову.  

          Судом перелічені обставини також не вбачаються, що позбавляє  дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали, сама по собі вимога про забезпечення позову у  позовній заяві не є належним виконанням позивачем вимог цивільного процесуального Закону.

З оглядом на вищевикладене, вважаю що вимогу позивачів про забезпечення позову слід залишити без розгляду.  

Керуючись ст.ст. 151,153,210 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_3 про забезпечення позову   - залишити без розгляду.

Роз’яснити  позивачам  їх право на  звернення до суду з заявою про забезпечення позову, поданою у відповідності  до ст. 151 ЦПК України.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

    Суддя: