№ 2-2616/2009 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2009 p. Малиновський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді - Савинської І.О., при секретарі - Мартинюк Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, уточнивши свої позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача суму боргу по договору позики у розмірі 143126 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 3936 грн., сплачене держмито у розмірі 1429, 7 грн., сплачені витрати на ІТЗ у розмірі 30 грн.

ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що між ним та відповідачем 25.12.2007 р. був укладений договір позики на строк до 29.12.2007р., який оформлений розпискою. Згідно умов договору відповідач взяв в борг 17 000 доларів США з виплатою 10 % за користування грошима і прийняв зобов’язання на протязі зазначеного строку повернути 18700 доларів США, однак до цього часу умови договору не виконав.

Представник позивача - ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, оскільки сума у розмірі 9000 доларів США була ним повернута позивачу вчасно, в усній формі він просив позивача зробити про це відповідну помітку в розписці, сума боргу на цей час складає 9700 доларів США.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Як встановлено у судовому засіданні 25.12.2007 р. був укладений між сторонами договір позики на строк до 29.12.2007р., який оформлений розпискою. Згідно умов договору відповідач взяв в борг 17000 доларів США з виплатою 10 % за користування грошима. Загальна сума, яка підлягала поверненню складала 18700 доларів США.

Договір позики був оформлений у простій письмовій форми у вигляді розписки власноруч відповідачем.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснив що знає ОСОБА_2 з 1985р. по роботі, приблизно в кінці 2007р. ОСОБА_2 звернувся до нього з проханням поїхати з ним на с.Таїрове в м.Одесі, оскільки ОСОБА_2С мав намір повернути певну суми грошей. ОСОБА_4 поїхав з ОСОБА_2С на автомобілі, за кермом якого був ОСОБА_5 Кому мав намір передати гроші ОСОБА_2, яку саме суму та чи передані ним гроші ОСОБА_4 не знає, так як при передачі грошей особисто не був присутнім.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що знає ОСОБА_2С з 2005р. З позивачем особисто не знайомий. В кінці 2007 р. за проханням ОСОБА_2С він погодився підвезти позивача на своєму автомобілі, за кермом якого був особисто. В автомобілі крім нього та ОСОБА_2С був знайомий ОСОБА_2С -ОСОБА_4 В районі ринку «Південний», біля території колишнього дитячого садку, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вийшли з автомобіля. ОСОБА_5 залишався в автомобілі. В руках у ОСОБА_2 був портфель. Кому ОСОБА_2С мав намір передати гроші, яку саме суму та чи передані ним гроші ОСОБА_5 не знає, так як при передачі грошей особисто не був присутнім.

Суд критично оцінює пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, оскільки вони особисто не були присутніми при передачі грошей відповідача позивачу, про намір повернення частини боргу знають зі слів відповідача.

Крім того, суд критично оцінює пояснення відповідача ОСОБА_2С про те, що ним була повернена позивачу частина боргу у розмірі 9000 доларів США, так як в матеріалах справи немає документального підтвердження зазначених відомостей.

За даними, опублікованими на офіційному сайті Національного банку України курс долара США станом на 29.12.2007р. становить 505, 00 гривень України за 100 доларів США. Таким чином, сума боргу становить 143126 грн. (17800 х 5, 05). Сума 3 % річних за прострочення виплати боргу становить 3936 грн.

Будь-яки доказі виконання відповідачем належних йому згідно умов договору зобов’язань, що передбачені нормами ст. 545 ЦК України, відсутні.

Наявність розписки у позивача є доказом факту невиконання грошових зобов’язань з боку відповідача.

Згідно зі ст. 104 6 ЦК України по договору позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або так ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Розписку з переліком суттєвих умов договору суд вважає як таку, що засвідчує виконання сторонами вимог закону щодо укладання договору позики у письмової форми.

Факт передачі позивачем спірної суми грошей ОСОБА_2С у судовому засіданні доведено.

На підставі ч.ч.1 та 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів в їх сукупності.

У судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору, позивач має право відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України на стягнення суми боргу з урахуванням встановлених індексів інфляції.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України відповідач за період заборгованості зобов’язаний сплатити позивачу проценти за користування грошима у розмірі 3 % річних за одинадцять місяців (січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2008р.) прострочення виконання зобов’язання складає 3936 грн. 143126 х (3x11:12):100 = 143126, 06 х 2, 75( %): 100 = 3936 грн.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається із приєднаних до справи документів позивач здійснив додаткові витрати по сплаті держмита у сумі 1429, 7 грн., сплачені витрати на ІТЗ у сумі 30 грн., які суд також стягує з відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 545, 625, 1046-1050 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу по договору позики у розмірі 143126 грн., 3 % річних за прострочення виплати боргу у сумі 3936 грн., сплачене держмито у розмірі 1429, 7 грн., сплачені витрати на ІТЗ у розмірі 30 грн., а всього стягнути 148521, 70 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 40, 92 грн. держмито на користь держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.