№ 2-2614/2009 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2009р. Малиновський райсуд м. Одеси в складі: головуючого судді - Савинської І.О. при секретарі - Мартинюк Г.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ долі в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ долі в натурі, стягнення компенсації,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3, уточнивши свої позовні вимоги, просить суд виділити належну йому 1/2 частину буд.8 по провулку Январському в м.Одесі, у вигляді приміщення літ.3-1, площею 10, 9 кв.м та земельну ділянку, площею 220, 5 кв.м, яка примикає правою боковою межею, згідно висновку експертизи за № 7276/7277 від 30.07.2002р.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 позов визнали частково, посилаючись на те, що в зазначеному висновку експерта невірно вказаний розмір земельної ділянки 441 кв.м, однак згідно технічного паспорту, зробленому КП «ОМБТІ та РОН» від 13.09.2007р. дійсний розмір ділянки складає 425 кв.м. Крім того, відповідачка та її представник не заперечували проти реального виділу ОСОБА_3 жилого приміщення літ.3-1.
ОСОБА_2 звернулася із зустрічною позовною заявою, яку уточнила у судовому засіданні та просила провести розподіл спірного житлового будинку з надвірними спорудами, виділивши їй та визнавши за нею право власності на наступні приміщення: літ.1-1 - кухня, площею 15, 6 кв.м., літ. 1-2 - кладова, площею 9, 6 кв.м., літ 1-3 - жила, площею 8, 2 кв.м., загальною вартістю 3776 грн., що складає 31/50 частини з урахуванням 1/2 частини огорожі та мощіння.
Виділити та визнати за ОСОБА_3 право власності на майно, яке складається із: літ. 3-1 - жила, площею 10, 9 кв.м., що складає 19/50 частини будинку, загальною вартістю 2314 грн. з урахуванням 1/2 частини огорожі та мощіння.
ОСОБА_2 також просила стягнути з неї на користь ОСОБА_3 компенсацію в сумі 731 грн., оскільки є різниця між ідеальною та виділяємою їй долями.
Крім того, ОСОБА_2 просила земельну ділянку, площею 425 кв.м, яка розташована за спірною адресою залишити у спільному користуванні.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 підтримав зустрічний позов.
ОСОБА_3 зустрічний позов не визнав у частині залишення земельної ділянки у спільному користуванні.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної справи, суд вважає, що в позовах необхідно відмовити.
Як встановлено в судовому засіданні сторони з 24.05.1968 р. по 28.09.198 9 р. знаходились в зареєстрованому шлюбі.
За час шлюбу 29.12.1972 р. ними був придбаний будинок 8 по пров.Январському в м.Одесі, який оформлений на імя ОСОБА_2
Зазначений будинок складався із однієї кімнати, кухні, веранди, сараю та був розташований на земельній ділянці, площею 441 кв.м. за фактичним користуванням. (т.1 с.с. 33-34, 41-45).
Розмір будинку та розмір виділеної земельної ділянки визначався рішенням виконкому Іллічівської райради депутатів №1556 від 23.11.1962 p., свідоцтвом про право власності на домоволодіння, видане 29.11.1962 р. виконкомом Іллічівської райради депутатів на імя ОСОБА_5 та інш. техдокументацією (архівна справа КП „ОМБТІтРОН" №13670).
На підставі рішення Малиновського райсуду м.Одеси від 28.09.1989 р. шлюб між сторонами був розірваний та був проведений розподіл спільного майна, а саме: визнано за кожною стороною право власності на 1/2 частину спірного будинку, який залишений з усіма підсобними приміщеннями у загальному користуванні; передано у власність ОСОБА_3 автомобіль ВАЗ-21011, держзнак №Б 77-43 ОД, та стягнуто з нього компенсацію на користь ОСОБА_2 у сумі 17 60 руб.(т.1 с.с.4).
Зазначене рішення суду вступило в закону силу та було змінено 21.11.1989 р. ухвалою судової колегії по цивільним справам Одеського обласного суду, яка виключила з резолютивної частини посилання на залишення спірного будинку у загальному користуванні.(т.1 с.с.49-50).
Після розірвання шлюбу між сторонами склався такий порядок користування приміщеннями: ОСОБА_3 користувався жилою кімнатою, 10, 9 кв.м., а ОСОБА_2 - кухнею, яку переобладнала під жилу кімнату, верандою, яку переобладнала під кухню, сараєм. Між приміщеннями кухні, якою користувалась ОСОБА_2 та кімнатою, якою користувався ОСОБА_3 було закладено дверний пройом.
Зазначені переобладнання не були погодженні з компетентними органами та не були прийняті до експлуатації.
Як вбачається із рішення виконкому Малиновської райради народних депутатів м.Одеси №1544 від 06.12.1991 р. частина спірного будинку, якою користувалась ОСОБА_2, була визнана ветхою з фізичним зносом 7 3 % та такою, що не підлягає капітальному ремонту.
Вказане рішення не скасовано.
Згідно ст. 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає:а) при добровільному об’єднанні власниками належних їм земельних ділянок;б) при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;в) при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами; г) за рішенням суду.
Відповідно до ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди — у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки — вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки. Учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки має право на доходи від використання спільної земельної ділянки, відповідає перед третіми особами за зобов’язаннями, пов’язаними із спільною земельною ділянкою, і повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільної земельної ділянки. При продажу учасником належної йому частки у спільній частковій власності на земельну ділянку інші учасники мають переважне право купівлі частки відповідно до закону.
Згідно ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов’язані:а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням, б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;в) своєчасно сплачувати земельний податок; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов’язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
Законом можуть бути встановлені інші обов’язки власників земельних ділянок.
Відповідно до ст.358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов’язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.
Крім того, відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи за №7276/7277 від 30.07.2002р. на час дослідження жилий будинок 8 по провулку Январському в м.Одесі розподілений на дві частини з окремими входами кожна та знаходяться в різному технічному стані. Частина спірного жилого будинку в складі приміщень 1-1, 1-2, 1-3, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_2 знаходиться в технічно незадовільному стані. Інша частина будинку в складі приміщень 3-1 знаходиться в задовільному стані. Виходячи з планування спірного жилого будинку розподіл будівлі можливий по існуючому порядку користування, при умові відновлення експлуатаційних якостей частини будинку, яка знаходиться в технічно незадовільному стані: співвласнику з часткою 1/2 (ОСОБА_2І.) виділити: 1-1 кухня, площею 15, 6 кв.м, 1-2 кладова пл. 9, 6 кв.м, 1-3 жиле, пл. 8, 2 кв.м. Реальна частка виділяємої частки складає 31/50, інвентаризаційної вартістю з урахуванням частки огорожі та мощінь -3776 грн. Співвласнику з часткою 1/2 (ОСОБА_3В.) виділити: 3-1 жиле пл. 10, 9кв.м. Реальна частка виділяємої частини складає 19/50 інвентаризаціної вартості з урахуванням частки огорожі та мощінь - 2314грн. З урахуванням технічних норм та запропонованого розподілу будівлі на розгляд суду запропоновуються наступні варіанти порядку землекористування кожного із співвласників, які передбачають створення ізольованих ділянок: співвласнику з часткою 1/2 (ОСОБА_2І.) виділити земельну ділянку, пл. 220, 5 кв. м., яка примикає до лівої бокової межі, зберігаючи існуючий вхід на дільницю з боку провулку Январський. Співвласнику з часткою 1/2 (ОСОБА_3В.) виділити земельну ділянку, пл. 220, 5 кв. м., яка примикає до правої бокової межі, зберігаючи існуючий вхід на дільницю з боку провулку Январський. (т.1 с.с.113-119)
Суд не може погодитись з зазначеним висновком, а саме тому, що:
Виділяємі ОСОБА_2 приміщення не мають жилої площі.
Переобладнання, зроблені ОСОБА_2 в літ."А" не були погоджені з компетентними органами та не були прийняті до експлуатації, крім того, приміщення, якими вона користується визнані ветхими.
Приміщення, яке виділяється ОСОБА_3 не відповідає технічним, санітарним, протипожежним нормам, т.як крім жилої кімнати, в нього буде вітсутня кухня, туалет.
З урахування зазначених обставин, суд вважає неможливим розподіл в натурі спірної будівлі та стягнення компенсації за частину реальної долі.
Крім того, при запропонованому порядку користування земельною ділянкою не враховані самовільно зведені приміщення, які розташовані як на земельній ділянці, що виділяється ОСОБА_3, так і на земельній ділянці, яка виділяється ОСОБА_2
Згідно схематичного плану, складеного робітником КП „ОМБТІтРОН" у 2009 р. на ділянці, землі, якою користується ОСОБА_3 збудоване самовільна споруда літ.Е-ІЖ, яка не була відображена на експлікації, зробленій експертом ОНДІСЕ.
Не встановлено чи відповідають зазначені приміщення технічним, санітарним, протипожежним нормам та правилам, їх цільове призначення.
Не визначене цільове призначення виділяємих земельних ділянок (під будівльою, під городом, під зеленими насадженнями тощо).
Крім того, згідно схематичного плану, складеного робітником КП „ОМБТІтРОН" у 2009 p., фактичний розмір спірної земельної ділянки складає 437 кв.м., однак відповідно висновку судової експертизи запропоновано визначити порядок користування земельною ділянкою загальною площею 441 кв.м.
Сторони не дійшли до згоди з приводу порядку користування земельною ділянкою, яка знаходиться у фактичному користуванні.
Тому встановлення порядку користування земельною ділянкою запропонованою ОСОБА_3, розмір якої зазначений у технічному паспорті і в висновку експертизи, та який не відповідає фактичним даним, буде суперечити волі відповідачки ОСОБА_2, яка є співвласником жилого будинку та землекористувачем.
Відповідно до ч.5 ст.319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадянам, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Посилання ОСОБА_2 на те, що спірна земельна ділянка складає 425 кв.м. не доведені у судовому засіданні, тому її вимоги щодо залишення її у загальному користуванні також не підлягають задоволенню.
Суд вважає, оскільки сторонами надані докази, які мають суттєві розбіжності, вимоги сторін за первісним та зустрічним позовами з приводу виділу долі в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, стягнення компенсації, є безпідставними, не доведені у судовому засіданні, не ґрунтуються на представлених доказах та не відповідають чинному законодавству.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 358, 376 ЦК України, ст.ст. 87, 88, 91 ЗК України, суд,
ВИРІШИВ:
В позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити.
В позовних вимогах ОСОБА_2 відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження, та подальшою подачею протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.