2-443/11                                                                                                                                                                                             

                                                                          З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

13 травня 2011 року                                                                               місто Маріуполь  

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді  Ковтуненко О.В.,

при секретарі  Білик І.В.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Донецької обласної дирекції до ОСОБА_2 про виселення з предмету іпотеки,-

  В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2010 року позивач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Донецької обласної дирекції звернуся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2  про виселення осіб, що мешкають у квартирі АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, а також стягнення судових витрат.

Заявою від 06 квітня 2011 року, позивач уточнив позовні вимоги та просить виселити відповідачку ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 19 грудня 2006 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/11-196/132678, згідно до якого позивач надає кредит у сумі 10 300 доларів США строком до 19 грудня 2026 року зі сплатою 14% річних за користування кредитним коштами. Зазначені в Кредитному договорі обов’язки, відповідачка не виконала, суму кредиту та відсотки за користуванням кредиту не повернула. 19 грудня 2006 року з метою забезпечення повернення кредиту, між сторонами був укладений договір іпотеки №014/11-196/132678/03, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, яка належить на праві власності іпотекодавцю. 22 грудня 2008 року банк скористався своїм правом, передбаченим чинним законодавством та звернув стягнення на предмет іпотеки, а саме приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 на договір іпотеки вчинено виконавчий напис №12207, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_2 Банк неодноразово інформував відповідачку про необхідність звернення стягнення боргу на предмет іпотеки, однак станом на теперішній час, житлове приміщення не звільнено. На підставі викладеного та посилаючись на діюче законодавство позивач звертається із даним позовом до суду та просить виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1, а також стягнути  судові витрати.

Представник позивача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Донецької обласної дирекції  - ОСОБА_1, діючий на підставі довіреності до судового зсідання не з’явився, надавши письмову заяву з проханням розглянути справу за його відсутність, на позовних вимогах наполягає, проти прийняття заочного рішення не заперечує.

         Відповідачка ОСОБА_2 до судового засідання не з’явилась по невідомій суду причині, про день та час слухання справи повідомлялась своєчасно та належним чином, про що свідчать розписки про отримання судових повісток.

         Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Матеріалами справи встановлено, що 19 грудня 2006 року між Відкритим акціонерним  товариством «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 укладений кредитний  договір №014/11-196/132678, у вигляді  кредиту у розмірі 10 300 доларів США строком до 19 грудня 2026 року, зі сплатою 14% річних.

У забезпечення виконання зобов’язань між сторонами 19 грудня 2006 року був укладений Договір іпотеки №014/11-196/132678/03, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.

Як вбачається з розрахунку за кредитним договором №014/11-196/132678 від 19 грудня 2006 року станом на 27 вересня 2010 року, загальна заборгованості ОСОБА_2 становить 15 605,62 доларів США, що складається з заборгованості за кредитом –8 785,71, заборгованості за відсотками - 2 479,80, пені за прострочення тіла кредиту –558,96, пені за прострочення відсотків по кредиту  - 3 781,15, пені за останній рік за тілом кредиту  - 302,18, пені з останній рік за відсотками - 3 441,98.

        У відповідності до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання повинно виконуватися належним чином згідно умов договору та вимогами Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

          Згідно ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

          Згідно ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється н підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

          Як вбачається з виконавчого напису, вчиненого 22 грудня 2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, з метою задоволення вимог Відкритого акціонерко товариства «Райффайзен Банк Аваль».

Як вбачається з ст. 40 Закону України, ч.3 ст. 109 Житлового Кодексу України, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов’язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Судом встановлено, що відповідачці ОСОБА_2 надсилалися відповідні листи з проханням виселитися у добровільному порядку, однак до теперішнього часу житлове приміщення, що є предметом іпотеки, не звільнено.

У відповідності до ст. 88 ПЦК України витрати по сплаті судового збору у сумі 8,50  гривень та інформаційно –технічному забезпечення розгляду справи у сумі 37 гривень, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки.

Відповідачка, не бажаючи приймати участь в судовому розгляді справи і реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову і доказування належного виконання нею обов’язків, тим самим не оспорює наявних підстав для задоволення позову.

        На підставі ст.109 Житлового Кодексу України, ст.ст. 33, 40 Закону України «Про іпотеку»керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226  ЦПК України, суд -      

В И Р І Ш И В:

 Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Донецької обласної дирекції до ОСОБА_2 про виселення з предмету іпотеки –задовольнити

ОСОБА_2 виселити з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2, яка мешкає та зареєстрована у АДРЕСА_1, витрати по сплаті судового збору у сумі 8,50  гривень та інформаційно – технічному забезпечення розгляду справи у сумі 37 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

       Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя  з дня проголошення рішення.

Суддя ________________