22.03.2011
Справа № 2/1203/301/2011
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
22 березня 2011року Артемівський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого - судді Єсауленко М.В.,
при секретарі - Антоновій А.А.,
за участю: позивача – ОСОБА_1,
відповідача –ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -
встановив:
У січні 2003р. ОСОБА_1 звернувся до суду з дійсним позовом, посилаючись на те, що 08.06.2001р., 10.01.2002р. і 25.11.2002р. ОСОБА_2 до Артемівського РВ УМВС України були подані заяви, а також на дошці оголошень прохідної гаражного кооперативу розміщена листівка. Вважає, що у цих заявах і листівці міститься інформація щодо нього, яка є недостовірною і принижує його честь, гідність і ділову репутацію.
Крім того, вважає, що в результаті вищенаведених дій ОСОБА_2, йому завдана моральна та матеріальна шкода, оскільки він був позбавлений можливості працевлаштуватися, окрім того погіршився стан його здоров’я, порушений звичайний уклад життя. Уточнюючи позов, просив стягнути з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди –50 тис. грн., моральної –30 тис. грн. (а.с. 67, т.2). Також просив стягнути судові витрати і витрати на поїздку до м. Харкова.
Справа була неодноразовим предметом судового розгляду.
В судовому засіданні позивач уточнений позов підтримав. Суду пояснив, що викладені у заявах і листівці відомості щодо нього не відповідають дійсності, порочать його честь, гідність і ділову репутацію, і призвели до моральних страждань і матеріальних збитків, оскільки він не міг деякий час працевлаштуватися на роботу. Просив уточнений позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав в повному обсязі. В судовому засіданні суду пояснив, що на протязі багатьох років їх стосунки з ОСОБА_1 носять неприязний характер. Не спростовуючи того, що спірна листівка викладена ним, вважає, що відомості, викладені в ній про ОСОБА_1, є такими, що відповідають дійсності.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
18.04.2002р., 26.11.2002р. і 10.01.2002р. ОСОБА_2 до Артемівського РВ УМВС України були подані заяви, які зареєстровані у книгах обліку інформації про злочини та події (а.с. 6-8, т.1).
Згідно ч. 1 ст. 7 ЦК УРСР (в редакції від 1963р.) громадянин або організація вправі вимагати по суду спростування відомостей, що не відповідають дійсності або неправдиво викладених, які порочать їх честь і гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди їх інтересам, якщо той, хто поширив такі відомості, не доведе, що вони відповідають дійсності.
Таким чином вищенаведена норма встановлює спосіб захисту особистих немайнових прав особи у випадку поширення щодо неї відповідної інформації, у вигляді спростування такої інформації.
Згідно наведеної норми, для виникнення права особи на спростування відомостей, що посягають на її честь, гідність і ділову репутацію, повинна мати місце сукупність підстав: поширення відповідних відомостей; поширені відомості, що принижують честі, гідність чи ділову репутацію особи, повинні бути такими, що не відповідають дійсності або неправдиво викладеними; поширені відомості, повинні бути такими, що порочать, або такими, що спричинюють шкоду інтересам особи.
Оскільки викладення інформації у зверненнях осіб, адресованих до офіційних органів, в т.ч. і органів МВС, не може вважатись поширенням, то вимоги позову щодо визнання недостовірною інформації, яка міститься у заявах ОСОБА_2 від 08.06.2001р., 10.01.2002р. і 25.11.2002р. до Артемівського РВ УМВС України, є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Відповідач в судовому засіданні не заперечував того, що листівка, у якій містяться відомості щодо ОСОБА_1, написана ним. Також зазначив, що викладене у ній відповідає дійсності, оскільки на протязі багатьох років ОСОБА_1 зловживав алкогольними напоями, і вів аморальний спосіб життя.
Між тим, в судовому засіданні факт поширення інформації, не знайшов свого підтвердження. Суду не надано як самого оригіналу листівки, так і доказів у підтвердження того, як саме відбулося поширення.
Згідно ст. 6 ЦК УРСР (в редакції від 1963р.) захист цивільних прав відбувається в установленому порядку і у способи, визначені у частині 1 дійсної статті.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що позивачем не пред’явлено вимог щодо спростування недостовірної інформації, позов в частині визнання відомостей, викладених у листівці, такими, що принижують честь, гідність і ділову репутацію, є необґрунтованим.
Згідно ч.3 ст.7 ЦК УРСР (в редакції від 1963р.) особа має право на відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої поширенням відомостей, що порочать честь, гідність і ділову репутацію.
Згідно ч.1 ст. 4401 ЦК УРСР моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.
З урахуванням вищенаведеного, позов ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної і моральної шкоди також є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 4401 ЦК УРСР, Постановою Пленуму ВСУ „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації” №7 від 28.09.1990р., ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, ч.3 ст. 299 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання інформації, викладеної у зверненнях, недостовірною, та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутації, відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя М.В. Єсауленко