АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «07»червня 2011р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Семенюк К. М.
суддів Дембіцької О.О., Марчака В.Я.
при секретарі Маковійчуку М.М.
за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.
потерпілого ОСОБА_1
та представника цивільного
позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 22 лютого 2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Карапчів, Глибоцького району, Чернівецької області, мешканець АДРЕСА_1, румун, громадянин України, із середньою спеціальною освітою, одружений, непрацюючий, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,-
засуджений:
- за ч. 1 ст. 190 КК України на 1 рік обмеження волі;
- за ч. 2 ст. 190 КК України на 1 рік і 6 місяців обмеження волі;
- за ч. 3 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, остаточно призначено покарання ОСОБА_3 у виді 1 року і 6 місяців обмеження волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком чинності залишено у виді підписки про невиїзд.
Вирішено долю речових доказів.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь:
- потерпілого ОСОБА_1 - 41000 гривень.
Справа №11-321/2011 р. Головуючий у І інстанції: Цуренко В.А.
Категорія: ч. 2 ст. 190 КК України Доповідач: Семенюк К.М.
- АТВТ –АК «Буковина Авто»- 24203,45 гривень
Позов ОСОБА_4 залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_3 судові витрати на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області в сумі 1548 гривень.
Згідно вироку, ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що він, 20 грудня 2009 року, знаходячись на АДРЕСА_2, та зустрівшись з ОСОБА_5, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, умисно, зловживаючи довірою ОСОБА_5, котрий, зважаючи на рекомендації спільного знайомого довіряв ОСОБА_3, та шляхом обману, а саме: під приводом надання послуг в сприянні тому в отриманні кредиту на автомобіль та підшукуванні самого автомобіля, які ОСОБА_3 завідомо не збирався та не мав наміру виконувати, переконав таким чином ОСОБА_5 у вигоді його пропозиції та послуг, спонукав останнього передати йому грошіі в сумі 3000 гривень, які він в подальшому отримав від нього та використав на свої потреби, тобто заволодів грошима шахрайським шляхом.
Крім цього, в період з грудня 2009 року по травень 2010 року, переслідуючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, з метою власного збагачення заволодів новим транспортним засобом марки «CHERY-KIMO», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, червоного кольору, вартістю 54000 гривень, який належить АТВТ –АК «Буковина-Авто», чим спричинив даній компанії значної матеріальної шкоди.
09 травня 2010 року, ОСОБА_3, повторно, переслідуючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману а також на використання завідомо підробленого документа, з метою власного збагачення особисто посприяв в оформленні нотаріальної довіреності на ім’я ОСОБА_6, згідно якої останній від 08.05.2010 року має право розпоряджатись, обміняти чи продати транспортний засіб марки «CHERY-KIMO», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, червоного кольору, використавши при цьому завідомо підроблений документ –підроблене свідоцтво про реєстрацію вищезазначеного транспортного засобу, тим самим умисно приховавши від ОСОБА_6 факт належності даного автомобіля АТВТ –АК «Буковина-Авто», заволодів його грошима в сумі 4500 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 35 666,55 гривень, чим спричинив ОСОБА_6 значної шкоди на вказану суму. Після цього ОСОБА_6 продав вказаний автомобіль ОСОБА_1
Крім цього, ОСОБА_3, 21 травня 2010 року умисно, шляхом обману заволодів чужим майном –на правах посередника продав ОСОБА_7 автомобіль марки «ВАЗ-21154», р.н.з. НОМЕР_2, який належить громадянину ОСОБА_8 та який перебував у банківській заставі, використавши під час переоформлення даного автомобіля завідомо підроблений документ - свідоцтво про реєстрацію вищезазначеного транспортного засобу, в якій була відсутня інформація про те, що транспортний засіб перебуває в банківській заставі. Таким чином, приховавши даний факт від ОСОБА_7, заволодів його грошима в сумі 4650 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 36 854,505 гривень, чим спричинив ОСОБА_7 шкоди на вказану суму. Після цього ОСОБА_7 продав вказаний автомобіль ОСОБА_4
22 травня 2010 року, ОСОБА_3, продовжуючи свою злочинну діяльність,
умисно, повторно, шляхом обману заволодів чужим майном – продав ОСОБА_7 автомобіль марки «ВАЗ-11193-110-20», р.н.з. НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3 та який перебував у банківській заставі, використавши під час переоформлення даного автомобіля завідомо підроблений документ - свідоцтво про реєстрацію вищезазначеного транспортного засобу, в якому було змінено власника автомобіля та відсутня інформація про те, що транспортний засіб перебуває в банківській заставі. Таким чином, приховавши даний факт від ОСОБА_7, заволодів його грошима в сумі 4600 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 36 458,2 гривень, чим спричинив ОСОБА_7 шкоди на вказану суму.
На вказаний вирок надійшла апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_1, в якій ставиться питання про скасування вироку районного суду в зв’язку із м’якістю призначеного покарання. Крім цього, вказуючи на неправильність вирішення судом заявленого ним позову, просить передати йому у власність транспортний засіб марки «CHERY-KIMO», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, червоного кольору, вважаючи себе добросовісним набувачем даного автомобіля.
До апеляційного суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу, подане представником ТДВ «Буковина-авто»ОСОБА_2, в якому ставиться питання про залишення вироку районного суду без змін, а апеляції потерпілого ОСОБА_1 - без задоволення. Обгрунтовуючи свою позицію, посилається на відсутність в матеріалах справи вимог потерпілого ОСОБА_1 про визнання його добросовісним набувачем. Зазначає, що таких вимог останній не заявляв і під час розгляду справи судом першої інстанції.
Заслухавши доповідача, потерпілого ОСОБА_1, котрий підтримав апеляцію та просив її задовольнити, посилаючись на обставини, наведені в ній, засудженого ОСОБА_3, котрий заперечував проти задоволення апеляції, прокурора, яка просила призначити покарання ОСОБА_3 у виді 2 років позбавлення волі, представника цивільного позивача ОСОБА_2, який заперечував проти апеляції, провівши по справі часткове судове слідство, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляції та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Вина засудженого ОСОБА_3 у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою за кваліфікуючою ознакою вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому, у використанні завідомо підробленого документа при обставинах, наведених у вироку, повністю доведена дослідженими судом доказами, яким дана правильна юридична оцінка і ніким не оспорюється.
Відповідно до вимог ст. 365 КПК України апеляційний суд перевіряє вирок суду першої інстанції у межах апеляції і не наводить доводів на підтвердження тих висновків суду, які не оспорено в апеляції.
Відповідно до вимог ст. 348 п. 9 КПК України, апеляцію має право подати
потерпілий і його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ним в суді першої інстанції.
Як вбачається з позовної заяви, потерпілий ОСОБА_1 заявляв про стягнення з засудженого на його користь 41000 гривень.
Вироком районного суду цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 - 41000 гривень.
.
Відповідно до ст. 81 КПК України питання про речові докази вирішуються вироком, ухвалою чи постановою суду…, при цьому, …. гроші, цінності та інші речі, які були об’єктом злочинних дій, повертаються їх законним власникам… Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства.
Потерпілий просить передати йому у власність транспортний засіб марки «CHERY-KIMO», вважаючи себе добросовісним набувачем даного автомобіля. Але, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, потерпілий ОСОБА_1 як під час проведення досудового слідства і дізнання, так і під час судового розгляду справи не заявляв вимог про визнання його добросовісним набувачем даного транспортного засобу.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні питання про речові докази та розв’язуючи заявлені цивільні позови, діяв відповідно до вимог чинного законодавства –ст.ст. 81, 328, 330, 324, 323 КПК України, а тому в задоволенні апеляції потерпілого ОСОБА_1 в цій частині необхідно відмовити за безпідставністю.
Що стосується призначеного покарання засудженому ОСОБА_3, то вона, на думку колегії суддів, обрана відповідно до вимог ст.ст. 65-66 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів - злочини відносяться до категорії невеликої тяжкості, даних про особу засудженого та обставин, що пом’якшують покарання. Зокрема, судом враховано, що засуджений по місцю проживання характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на утриманні у нього знаходиться неповнолітня дитина, часткове відшкодування засудженим завданої злочином шкоди. Також районний суд врахував з’явлення із зізнанням, щире його каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочинів та визнав їх, як обставини, що пом’якшують покарання засудженому.
Районний суд, приймаючи до уваги ці обставини та із врахуванням вимог, зазначених в ст. 70 КК України, призначив засудженому ОСОБА_3 покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 22 лютого 2011 року щодо ОСОБА_3 –без змін.
Головуючий Семенюк К.М.
Судді Дембіцька О.О.
Марчак В.Я.