Справа 1-64
2007 року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2007 року
Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
головуючого Покатілова О.Б.
при секретарі Чивчиш О.В.
з участю прокурора Мозгового В.В.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродж. М.Бердичева Житомирської області, гр.-на України, неодруженого, військовозобов'язаного, з середньою освітою, працюючого охоронником казино „Спліт", прож. АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 187 ч.2 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродж. м.Житомира, гр.-на України, одруженого, маючого на утриманні 1 н\л дитину, військовозобов'язаного, з середньою освітою, працюючого охоронником казино „Спліт", прож. АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за ст. 187 ч.2 КК України, -
встановив :
17 квітня 2006 року о 00 год. 10 хв. ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, разом з ОСОБА_4, який також перебував у стані алкогольного сп'яніння, рухались по вул.. Київській в напрямку вулиці Мануїльського в м.Житомирі. В цей час їм на зустріч йшов незнайомий їм ОСОБА_5 і у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на заволодіння майном потерпілого. З цією метою ОСОБА_3 вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_4 Після чого підсудні, порівнявшись із потерпілим, прослідували за ним до буд. №88 по вул. Київській в м.Житомирі, де навпроти вказаного будинку вчинили напад на потерпілого. Реалізуючи спільний злочинний намір, ОСОБА_3, діючи за заздалегідь розподіленими ролями застосував до потерпілого насильство, небезпечне для його життя та здоров'я, яке виразилося в тому, що він умисно наніс потерпілому один удар кулаком в область лівого ока, від якого потерпілий впав на тротуар на спину. Після цього ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії та діючи в межах попередньої злочинної змови з ОСОБА_4, коли потерпілий підвівся на ноги, знов застосував до потерпілого насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я останнього - наніс йому один удар кулаком в область рота, від якого той знов упав на тротуар. Таким чином ОСОБА_3 заподіяв потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження: у вигляді черепно-мозкової травми у вигляді синця на нижній повіці лівого ока, забійної рани в лівій виличній ділянці, крововиливу під слизову оболонку нижньої губи, забійних ран на ніжній губі та струсу головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; у вигляді синця та садна
та лівій кісті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я.
В свою чергу ОСОБА_4, діючи в межах злочинної змови за заздалегідь розподіленими ролями, знаходився поруч і своєю присутністю подавляв волю потерпілого до опору, а також спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у випадку появи сторонніх осіб попередити про це ОСОБА_3а.
Після того, як потерпілий від отриманих тілесних ушкоджень лежав на тротуарі і не чинив опору, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3ом за заздалегідь розподіленими ролями підійшов до потерпілого і став його обшукувати, в результаті чого заволодів майном потерпілого : мобільним телефоном „Самсунг Н-500" вартістю 60 грн., в якому знаходилась картка оператора мобільного зв'язку „Діджус" вартістю 50 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 01 грн. 40 коп., а всього на загальну суму 111 грн. 40 коп.
Після заволодіння вказаним майном потерпілого підсудні з місця вчинення злочину зникли.
Підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому злочині не визнав повністю та показав, що 17.04.2006 року він разом із ОСОБА_4 знаходились в нього вдома, де розпивали пиво. Біля 00 год. вони вирішили піти в місто та купити горілки, щоб продовжити відпочинок. З цією метою вони з разом з ОСОБА_4 пішли шукати відчинений магазин та прибули до перехрестя вулиць Київської та Східної в м. Житомирі. Після цього вони перейшли проїжджу частину та по тротуару вздовж вул. Київської пішли в напрямку Кооперативного технікуму до магазину „Світязь", який працює цілодобово. Коли вони підійшли до магазину „Арго", до них звернувся невідомий до цього потерпілий, який був в стані сп'яніння та попросив пригостити його цигаркою. Він (ОСОБА_3) відповів, що в них немає цигарок, а допалює він останню. Почувши це, потерпілий почав набридати їм та говорити, що вони скупі. Після цього потерпілий почав їм погрожувати, але вони не звертали на це увагу. Після цього вони пішли від нього, однак потерпілий затримав за руку ОСОБА_4. Йому (ОСОБА_3у) набридло те, що потерпілий до них чіпляється та затримує, тому правою рукою відштовхнув його в плече. Від такого поштовху той не впав, а просто присів. Ніяких видимих тілесних ушкоджень на ньому він не помітив, крім того він його не роздивлявся. В подальшому вони з ОСОБА_4 пішли до магазину, залишивши потерпілого, а потім пройшли до Кооперативного технікуму та перейшли проїжджу частину вул. Київської, щоб скоротити шлях додому. Коли вони з ОСОБА_4 знаходились в дворі одного з будинків, який розташований практично напроти Кооперативного технікуму він побачив, що до даного двору заїхав патрульний автомобіль працівників міліції. Побачивши вказаний автомобіль ОСОБА_4 чомусь почав тікати в сторону вул. Мануїльського, а він залишився на місці. В даному місці його було затримано працівниками міліції. В салоні автомобіля біля нього сидів потерпілий, який перед цим до них з ОСОБА_4 чіплявся. В подальшому він дізнався, що було затримано ОСОБА_4. Того працівники міліції до салону автомобіля не поміщали, а посадили окремо. В подальшому їх було доставлено до Житомирського M.B.
Підсудний ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому злочині не визнав повністю та показав, що 17.04.2006 року він разом із ОСОБА_3 знаходились в вдома у ОСОБА_3, де розпивали пиво. Біля 00 год. вони вирішили піти в місто та купити горілки, щоб продовжити відпочинок. З цією метою вони разом з ОСОБА_3 пішли шукати відчинений магазин та прибули до перехрестя вулиць Київської та Східної в м. Житомирі. Після цього вони перейшли проїжджу частину та по тротуару вздовж вул. Київської пішли в напрямку Кооперативного технікуму. Коли вони доходили до магазину „Арго", до них звернувся раніше невідомий потерпілий, який попросив пригостити його цигаркою. ОСОБА_3 відповів, що в них немає цигарок, а він допалює останню. Почувши це останній почав набридати їм та говорити, що вони скупі і через це не хочемо пригостити його цигаркою. Після цього вони пішли від нього, однак потерпілий стримав його за руку.
Побачивши це, ОСОБА_3 відштовхнув його в плече. Від такого поштовху він не впав, а просто присів. Ніяких видимих тілесних ушкоджень на ньому він не помітив. Після цього вони з ОСОБА_3ом вирішили піти з вказаного місця. Потерпілий почав їм щось кричати, він (ОСОБА_4) озирнувся та побачив, що неподалік від нього, а саме біля бордюру на проїжджій частині лежить мобільний телефон. В цей час він вже віддалився від місця, де сидів потерпілий приблизно на 3 - 4 метри. Після цього він повернувся і забрав вказаний мобільний телефон. На це йому потерпілий нічого не кричав. Після цього вони з ОСОБА_3ом пішли в магазин, залишивши потерпілого, а потім пройшли до Кооперативного технікуму та перейшли проїжджу частину вул. Київської, щоб скоротити шлях додому. Коли вони з ОСОБА_3ом знаходились у дворі одного з будинків він побачив, що до даного двору заїхав патрульний автомобіль працівників міліції. Побачивши вказаний автомобіль він почав тікати в сторону вул. Мануїльського, а ОСОБА_3 залишився на місці. Коли він вибіг на перехрестя вул. Київської та Мануїльського, то його наздогнав працівник міліції. В подальшому під'їхав патрульний автомобіль і його посадили до салону в наручниках. Після цього вони прибули до Житомирського MB і він побачив, що в супроводі працівників міліції ОСОБА_3а завели до його приміщення. Також до Житомирського MB було заведено потерпілого, з яким в них виник конфлікт. В подальшому і його почали працівники міліції вести до приміщення Житомирського MB. В цей час він вирішив викинути мобільний телефон, який знайшов поблизу невідомого хлопця біля бордюру. Для цього він попросив працівника міліції, який його супроводжував звільнити йому одну з рук, зіславшись на те, що наручник дуже міцно затиснутий. Коли йому було звільнено праву руку, то він швидко з правої кишені джинсів дістав мобільний телефон та викинув його до квітника, що розташований біля Житомирського MB Вина підсудних підтверджується :
· показами потерпілого ОСОБА_5, який показав, що 17.04.2006 року о 00 год. 10 хв. він йшов вздовж вул. Київської до перехрестя вул. Мануїльського в м.Житомирі. Коли він дійшов до магазину „Арго", який розташований на перехресті вказаних вулиць, то побачив раніше йому незнайомих підсудних. Коли він підійшов до них хтось з підсудних звернувся до нього та попросив пригостити їх сигаретами. Він погодився та дав їм сигарети. В цей час він вирішив зателефонувати з мобільного телефону та, діставши його, пішов до пішохідного переходу. Підсудні в цей час стали навпроти нього, при цьому ОСОБА_4 стояв від нього лівіше, а ОСОБА_3 - правіше. В цей час він поклав свій мобільний телефон у кишеню куртки. Раптово ОСОБА_3 наніс йому удар кулаком в область лівого ока, від чого він впав на тротуар та сильно вдарився головою. Незважаючи на це, він підвівся, але ОСОБА_3 знов вдарив його кулаком в область роту та він знову впав на асфальт і вдарився головою. Деякий час у нього паморочилося у голові та він лежав на асфальті. В цей момент він почув, що ОСОБА_4 став просити ОСОБА_3а припинити його бити. Його припинили бити та підсудні з місця події пішли. В цей час він підвівся та виявив відсутність у кишені свого мобільного телефону. Він обшукав прилеглу територію, але свого мобільного телефону не знайшов. Тоді він зрозумів, що підсудні його пограбували. Через декілька хвилин він побачив працівників міліції, яким він повідомив про вчинений відносно нього злочин. Після цього його посадили до салону патрульного автомобіля і він з працівниками міліції поїхав оглядати місцевість, прилеглу до місця вчинення злочину. Через декілька хвилин працівники міліції затримали ОСОБА_3а, якого він впізнав як одного з нападників. Ще через нетривалий час затримали ОСОБА_4, після чого всі поїхали до Житомирського MB, де ОСОБА_4 на клумбу викинув мобільний телефон, який в нього перед цим викинув;
показами свідка ОСОБА_6, який показав, що 17.04.2006 року о 00 год. 10 хв. він під час патрулювання помітив біля магазину „Арго" раніше незнайомого йому потерпілого, обличчя якого було у крові. Потерпілий йому та ОСОБА_7 повідомив, що двоє незнайомих його побили та викрали його мобільний телефон. Потерпілий повідомив їм прикмети нападників, після чого вони на патрульному автомобілі почали
відпрацьовувати прилеглу територію. Через нетривалий час вони (працівники міліції) затримали підсудних, які повністю відповідали опису, який дав потерпілий. У ОСОБА_4 під час поверхневого огляду був виявлений мобільний телефон, на якій потерплий вказав, що він належить йому. Вказаний телефон був ними (працівниками міліції) покладений до кишені ОСОБА_4. Коли вони виводили підсудних до Житомирського MB ОСОБА_4 намагався позбутись мобільного телефону потерпілого та викинув його на клумбу біля Житомирського MB. Вказаний мобільний телефон в подальшому був вилучений слідчим по даній кримінальній справі;
· показами свідка ОСОБА_7, які повністю співпадають з показами свідка ОСОБА_6;
· протоколом огляду місця події від 17.04.2006 року з якого вбачається, що біля центрального входу до Житомирського MB, що по вул. Л.Українки, 17 в м.Житомирі на клумбі було виявлено та вилучено працівниками міліції мобільний телефон потерпілого по даній кримінальній справі з карткою оператора мобільного зв'язку „Діджус" (а\с 3);
· висновками судово-медичних експертиз, згідно яких потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження : у вигляді черепно-мозкової травми у вигляді синця на нижній повіці лівого ока, забійної рани в лівій виличній ділянці, крововиливу під слизову оболонку нижньої губи, забійних ран на ніжній губі та струсу головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; у вигляді синця та садна та лівій кісті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я (а\с 37-38, 133-134);
· протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілого, де останній на місці вчинення злочину докладно показав та розказав про обставини вчинення злочину щодо нього та ролі кожного з підсудних під час цього (а\с 83-86).
Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Вина обох підсудних у вчиненні даного злочину підтверджується показами потерпілого, який на протязі всього досудового та судового слідств стверджував, що злочин відносно нього був вчинений саме підсудними, з яких ОСОБА_3 наносив йому удари, заподіявши тілесні ушкодження, а ОСОБА_4 заволодів його мобільним телефоном.
Вказані покази потерпілого нічим не спростовуються, а навпаки підтверджуються доказами, які викладені вище.
Таким чином у суду немає підстав сумніватися в достовірності показань потерпілого, оскільки вони є послідовними та відповідають іншим зібраним по справі доказам.
Також судом враховується, що потерпілого майже відразу після його пограбування було виявлено працівниками міліції, які прийняли негайних мір для затримання нападників. Таким чином покази підсудних в судовому засіданні про те, що потерпілому були нанесені тілесні ушкодження кимось іншим, а не ними, повністю спростовуються доказами по даній кримінальній справі.
На підставі викладеного суд вважає, вину кожного з підсудних доведеною повністю та кваліфікує дії кожного з них : за ст. 187 ч.2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Встановити дійсний зговір між підсудними щодо характеру заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому під час відкритого заволодіння його майном та чи був в наявності ексцес виконавця встановити неможливо, оскільки підсудні достовірних показів щодо обставин вчинення злочину не дають.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Злочин, передбачений ст. 187 ч.2 КК України, є тяжким.
Підсудний ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на даний час працює, за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває.
Обставини, що пом'якшують покарання підсудному по справі не виявлені.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудному є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Крім цього, відповідно до ч.1 ст. 69 КК України, суд вважає, розмір заподіяної потерпілому матеріальної шкоди (111 грн. 40 коп.) таким, що істотно зменшує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину.
На підставі викладеного суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства не можливе, тому призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі у найнижчому розмірі, що передбачений санкцією відповідного Кримінального Закону.
Підсудний ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на даний час працює, за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, має на утриманні одну неповнолітню дитину.
Обставини, що пом'якшують покарання підсудному по справі не виявлені.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудному є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Крім цього, відповідно до ч.1 ст. 69 КК України, суд вважає, розмір заподіяної потерпілому матеріальної шкоди (111 грн. 40 коп.) таким, що істотно зменшує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину.
На підставі викладеного суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства не можливе, тому призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі у найнижчому розмірі, що передбачений санкцією відповідного Кримінального Закону.
Потерпілим по справі був заявлений цивільний позов на суму 228 грн. 55 коп. матеріальної шкоди та 3000 грн. моральної шкоди.
Розв'язуючи цивільний позов потерпілого суд приходить до : в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає повному задоволенню, оскільки він повністю підтверджується чеками на придбання медикаментів, а в частині відшкодування моральної шкоди - частково, оскільки враховуючи, що розмір відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості. В обґрунтування розміру заподіяної моральної шкоди потерпілим було зазначено, що внаслідок заподіяння йому підсудними тілесних ушкоджень він повинен був тривалий час лікуватись, був порушений нормальний спосіб його життя, йому необхідно пройти курс відновлювального лікування у санаторії. На підставі викладеного розмір моральної шкоди на суму 03 тис. грн. суд вважає завищеною та оцінює її на суму 02 тис. грн..
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-
засудив :
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією 1\2 частини майна, що є власністю засудженого.
Міру запобіжного заходу відносно засудженого до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
Строк покарання рахувати з 24 січня 2007 року.
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією 1\2 частини майна, що є власністю засудженого.
Міру запобіжного заходу відносно засудженого до набрання вироком законної сили залишити попередню - тримання під вартою.
Строк покарання рахувати з 24 січня 2007 року.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_5 : 228 грн. 75 коп. матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди, а всього на суму 2228 грн. 75 коп. В решті цивільний позов залишити без задоволення за його безпідставністю.
Речовий доказ по справі передати потерпілому.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.