Справа №2-34/2011

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 квітня 2011 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючої судді         - Овчаренко Н.Г.,

при секретареві             - Волошиній Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернувся  до суду з позовом до відповідача, про стягнення грошових коштів.

В підтвердження позовних вимог позивач у своїй уточненій позовній заяві посилається на те, що він в січні 2004 року являвся акціонером Українсько-Болгарського акціонерного товариства закритого типу «Балкан-Дніпро», з 42,8% голосів, та перебував на посаді Президента товариства. Одночасно, Українсько-Болгарське акціонерне товариство закритого типу «Балкан-Дніпро»було учасником іншого господарського об’єкта –ТОВ «СТО Балканкар».

08.01.2004 року на підприємствах УБ АОЗТ «Балкан-Дніпро»та ТОВ «СТО Балканкар»було здійснено рейдерське захоплення влади ОСОБА_2.

Захоплення виразилось в незаконному оформлені протоколу № 1 зборів засновників УБ АОЗТ «Балкан-Дніпро»від 08.01.2004 року, без присутності засновників, які мають не менш 60% голосів; незаконному призначенні відповідачем самого себе на посаду виконуючого обов’язки  директора обох підприємств – також без вирішення цього питання на зборах засновників; захопленні печаток УБ АОЗТ «Балкан-Дніпро»та ТОВ «СТО Балканкар»; зміні банківських карток на картки із зразком підпису відповідача.

Позивач про дані події дізнався 14.01.2004 року, після свого повернення з відрядження. У той же день відповідач поставив позивачу , як основному акціонеру та Президенту товариства –ультиматум, щодо подальшої роботи підприємств, викликавши його в письмовому вигляді.

В даному ультиматумі відповідач вимагав від позивача повернення йому 5 000,00 дол.США, нібито внесених ним у ТОВ «СТО Балканкар», а також виплачувати йому 3 000,00 дол.США щомісячно, незалежно від фінансового становища та прибутку підприємства.

З урахуванням вищеописаної ситуації, позивач , розуміючи,що з питань повернення грошових коштів та виплати дивідендів. Відповідачу необхідно звертатися безпосередньо до юридичної особи –до його вищого органу управління. Та маючи на меті збереження як самих підприємств, так і робочих місць, бажаючи недопущення припинення фінансово-господарської діяльності товариств, був вимушений виплатити відповідачу в період з 21.01.2004 року по 10.02.2004 –53 450,00грн. власних грошових коштів. Данний факт підтверджується  власними підписами відповідача в розписці, яка, за його вимогою названа 3виплата дивідендів засновнику ОСОБА_2»та не оспорюється відповідачем.

Фактично дивіденди по підприємствам  УБ АОЗТ «Балкан-Дніпро»та ТОВ «СТО Балканкар»у тому числі в 2003-2004 р.р. –не нараховувались, оскільки за рішенням засновників, всі кошти спрямовувалися в розвиток товариств, і відповідач, який являвся іх засновником та виконуючи обов’язки директора вищезазначених підприємств в період з 21.01.2004 року по 10.02.2004 року –про це знав.

Позивач вважає, що відповідач  незаконно шляхом шантажу та погрозою перешкоджанню і фактичним блокуванням фінансово-господарської діяльності підприємств, привласнив грошові кошти в сумі 53 450,00грн., які належать позивачу.

На даний час відповідач відмовляється повернути гроші позивачу та продовжує користатися ними без достатньої правової підстави, на протязі великого проміжку часу.

Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 53 450,00грн.та судові витрати в сумі 534,00 грн.

          Представник позивача надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі та задовольнити позов ОСОБА_1

Відповідач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його присутності, проти позову не заперечує.

         Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач, в січні 2004 року являвся акціонером Українсько-Болгарського акціонерного товариства закритого типу «Балкан-Дніпро», з 42,8% голосів, та перебував на посаді Президента товариства. Одночасно, Українсько-Болгарське акціонерне товариство закритого типу «Балкан-Дніпро»було учасником іншого господарського об’єкта –ТОВ «СТО Балканкар».

08.01.2004 на підприємствах УБ АОЗТ «Балкан-Дніпро»та ТОВ «СТО Балканкар»було здійснено  захоплення влади ОСОБА_2, яке виразилось в незаконному оформлені протоколу № 1 зборів засновників УБ АОЗТ «Балкан-Дніпро»від 08.01.2004 року, без присутності засновників, які мають не менш 60% голосів; незаконному призначенні відповідачем самого себе на посаду виконуючого обов’язки  директора обох підприємств –також без вирішення цього питання на зборах засновників; захопленні печаток УБ АОЗТ «Балкан-Дніпро» та ТОВ «СТО Балканкар»; зміні банківських карток на картки із зразком підпису відповідача.

Позивач про дані події дізнався 14.01.2004 року, після свого повернення з відрядження. У той же день відповідач поставив позивачу , як основному акціонеру та Президенту товариства –умови, щодо подальшої роботи підприємств, викликавши його в письмовому вигляді.

З урахуванням вищеописаної ситуації, позивач , розуміючи,що з питань повернення грошових коштів та виплати дивідендів відповідачу необхідно звертатися безпосередньо до юридичної особи –до його вищого органу управління. Та маючи на меті збереження як самих підприємств, так і робочих місць, бажаючи недопущення припинення фінансово-господарської діяльності товариств, був вимушений виплатити відповідачу в період з 21.01.2004 року по 10.02.2004 року –53 450,00грн. власних грошових коштів. Даний факт підтверджується  власними підписами відповідача в розписці, яка, за його вимогою названа «виплата дивідендів засновнику ОСОБА_2»та не оспорюється відповідачем.

Фактично дивіденди по підприємствам  УБ АОЗТ «Балкан-Дніпро»та ТОВ «СТО Балканкар»у тому числі в 2003-2004 р.р. –не нараховувались.

Відповідно до ст.1212 ч.1 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої  правової підстави, зобов’язана повернути потерпілому це майно.

Суд вважає, що відповідач  без достатньої правової підстави набув  грошові кошти в сумі 53 450,00грн., які належать позивачу і підлягають поверненню.

Керуючись ст.1212 ч.1 ЦК України,   ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення грошових коштів – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 53 450,00грн. та судові витрати в сумі 534,00 грн., а всього 53 984,00 грн.( п’ятдесят три тисячі дев’ятсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                Н.Г. Овчаренко