Справа №2-876/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 травня 2007 року,  Саксаганський районний суд м.  Кривого Рогу Дніпропетров­ської області в складі:

головуючого: судді                      -                                   Зубакової В.П.,

при секретарі                               -                                   Хімченко О.М. ,  Попові В.В.,

Діміхіної О.М.  за участю:

позивача                                      -                                   ОСОБА_1,

представника позивача              -                                   ОСОБА_2.,

відповідача                                  -                                  ОСОБА_3,

представника відповідача          -                                  ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні,  в залі суду,  в м.  Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявоюОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 7 113,  31 гривні,  суд,  -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сум 7 113,  31 гривні. В обґрунтування свого позову позивач зазначив,  що 31.10.2005 року між ним та ОСОБА_3. був укладений договір позики,  згідно з яким ОСОБА_3отримав від нього 5,  800,  00 грн. та зобов'язався повер­нути їх до 03.11.2005 року. Укладення договору позики підтверджується розпискою від 31.10.2005 року. При настанні строку повернення грошових коштів відповідач почав всіляко ухилятися від виконання своїх обов'язків та прохав зачекати поки він зможе зібрати необхідну суму грошей. До цього часу ОСОБА_3грошові кошти позивачу не повернув,  на усні вимоги про сплату ухиляється від відповіді та гроші не повертає. На день подання позовної заяви ОСОБА_3має перед позивачем борг в розмірі неповернутої позики в сумі 5 800,  00 грн. Крім того,  відповідач повинен також сплатити проценти від суми боргу. Оскільки розмір процентів не був встановлений договором,  їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Так,  сума процентів по наданій відповідачу позики складає - 567,  29 грн. Також,  відповідач,  який своєчасно не повернув суму позики,  зобов'язаний сплатити грошову суму боргу з ураху­ванням індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотки річних від простроченої суми,  що на день подання позову складають - 6 359,  62 грн. - сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в розмірі - 186,  40 грн. У зв'язку із вищевик-ладеним,  позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6 359,  62 грн. ос­новного боргу з урахуванням індексу інфляції,  186,  40 грн. 3% річних,  567,  29 грн. процентів,  500 гривень витрат на правову допомогу і понесені судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та обґрунтування до них,  та показав суду,  що фактично грошові кошти,  які,  як вказано в письмовій розписці від 31.10.2005 року,  повинен йому повернути відповідач,  він відповідачу не передавав,  а вказані грошові кошти відповідач був винен йому за виконані роботи. Які саме роботи бу­ли виконані і ким,  він відмовився пояснити в судовому засіданні. Наполягає на тому,  що грошові кошти,  вказані в письмовій розписці,  відповідач йому не повернув. Підтвердив,  що крім виконаних робіт,  за які відповідач не розрахувався і які,  відповідно до письмової розписки зобов»язався виплатити до 03.11.2005 року,  ніяких других правових підстав для

повернення грошей немає. В задоволенні свого позову наполягає,  підтверджуючи його письмовою розпискою відповідача,  просить позов задовольнити в повному обсязі,  крім того,  просить стягнути з відповідача судові витрати та витрати пов»язані з юридичною допомогою. Змінювати підстави позову не бажає.

Представник позивача у судовому засіданні позов та обґрунтування до нього під­тримав повністю,  просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі,  суду пояснив,  що він працював на будівельному об'єкті - будівництві автосалону "РЕНО" - головним інженером.  Позивач представляв інтереси тих людей,  які безпосередньо виконували на цьому об»єкті певні роботи,  вартість яких дорівнювала сумі в 5 800,  00 гривень. На мо­мент,  коли робота була виконана,  у будівельної організації не було оговореної суми гро­шей і ОСОБА_3особисто,  із мотивів порядності,  для підтвердження розрахунку з лю­дьми,  роботодавцем яких був позивач,  31.10.2005 року написав письмову розписку про зобов'язання повернути вищезазначену суму грошей,  як оплату за виконану роботу,  до 03.11.2005 року. У перших числах листопаду 2005 року позивач приїхав на будівельний об'єкт автосалону "Рено" і він особисто розрахувався з позивачем за виконану його робіт­никами роботу,  особисто передав йому зазначену в розписці суму грошей,  що можуть під­твердити свідки. Він ніколи ніяких грошових коштів у позивача не брав у борг,  між ними ніколи не було ніяких домовленостей,  крім того,  що він своєю письмовою розпискою під­твердив факт виконаної роботи та зобов»язання виплатити за виконання цієї роботи гро­шових коштів. Він попросив позивача повернути його розписку,  але позивач,  через брак часу,  пояснивши,  що він дуже квапиться,  а розписки при ньому немає,  пообіцяв повернути розписку наступного дня,  але до цього часу свою обіцянку не виконав. Він же його не розшукував для повернення розписки,  так як повірив позивачу і був упевнений у його по­рядності. Просить суд,  відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обся­зі,  як у незаконних і необгрунтованих.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі,  просив в його задоволенні відмовити,  так як між сторонами був відсутній договір позики. Фактично,  працівники позивача,  як субпідрядника,  виконали роботи на будівельному об»єкті,  на якому відповідач працював головним інженером,  а позивач своєю письмовою розпискою зобов»язався виплатити грошові кошти за виконані роботи,  розписка була на­писана на ім»я позивача,  так як роботи виконували працівники,  які працювали на його фі­рмі.

СвідокОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив,  що він у 2005 році працював на будівельному об'єкті,  на будівництві автосалону "РЕНО". ОСОБА_3був його безпосе­реднім керівником.  У перших числах листопада 2005 року він особисто бачив,  як на буді­вельний об'єкт приїхав ОСОБА_1 і в приміщенні побутової кімнати,  де ОСОБА_3ви­давав робітникам заробітну платню,  в тому числі і йому,  ОСОБА_3особисто передавОСОБА_1гроші - одну банківську пачку,  банкнотами по 50 гривень,  а також гроші різ­ними купюрами,  які ОСОБА_1 отримав,  після чого пішов із об»єкту.

Свідок ОСОБА_6. в судовому засіданні пояснив,  що в перших числах листопада 2005 року,  під час обідньої перерви,  він особисто бачив як на будівельний об'єкт приїхав ОСОБА_1 і в приміщенні побутової кімнати ОСОБА_3особисто передавОСОБА_1гроші в банківських пачках,  які ОСОБА_1 отримав і уїхав.. В той день він знаходився на будівельному майданчину - будівництві автосалону «Рено»,  який знаходиться навпроти магазину «Назарет»,  так як домовився з ОСОБА_3 по телефону зустрітися з ним,  для отримання консультації по роботі. ОСОБА_3в цей час видавав заробітну плату працівникам,  попросив його зачекати,  поки він звільниться,  після чого вони повинні були обговорити питання по якому він до нього прийшов. Після того,  якОСОБА_1отримав гроші,  ОСОБА_3спитав його за розписку,  але ОСОБА_1 сказав,  що він дуже поспі­шає,  а розписку йому поверне наступного дня.

Заслухавши сторони,  представників сторін,  показання свідків,  вивчивши матеріали справи,  давши їм належну оцінку у сукупності,  суд вважає,  що позов задоволенню не під­лягає з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 1046 ЦК України,  договір позики - це угода,  за якою одна осо­ба (позикодавець) передає іншій особі (позичальникові) безоплатно або за певну винога-роду у власність гроші або речі,  визначені родовими ознаками; позичальник зобов'язуєть­ся повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позики належить до реальних договорів і вважається укладеним з моменту передання грошей або речей. Тільки після отримання позичальником у власність переданих йому позикодавцем грошей або речей,  позичальник стає зобов'язаним поверну­ти позикодавцю таку ж суму грошей або рівну кількість речей такого ж роду і якості.

Відповідно до статті 1047 ЦК України,  договір позики укладається у письмовій фо­рмі,  якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору по­зики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ,  який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

З наданих матеріалів справи,  а саме з розписки,  написаної власноручно ОСОБА_3. вбачається,  що факт отримання ним грошей,  або речей,  їх кількість,  рід та якість від­сутній. У той час як договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей. Судом не встановлено,  що ОСОБА_3отримав гроші або речі від ОСОБА_1

Посилання позивача в позовній заяві,  на те,  що ОСОБА_3отримав від нього гро­ші в розмірі 5 800,  00 грн.,  в судовому засіданні позивач не підтвердив,  навпаки,  він під­твердив,  той факт,  що ніяких грошових коштів він ОСОБА_3 не передавав,  що гроші,  вказані в письмовій розписці,  дійсно не мають відношення до договору позики,  так як в розписці дійсно вказано про повернення грошей,  які відповідач повинен був йому сплати­ти за виконані роботи,  а не в рахунок повернення боргу. Таким чином,  обґрунтування по­зивачем своєї позовної заяви,  як договору позики,  не мають правового значення по суті заявлених вимог,  оскільки позивачем не виконані вимоги закону,  про які зазначено вище,  і не доведено ніяких відповідних до вимог закону доказів,  підтверджуючих факт отримання ОСОБА_3. зазначених в письмовій розписці грошових коштів.

Таким чином суд вважає,  що зобов'язання ОСОБА_3,  викладені в вищезазначе­ної розписці не є обов'язком позичальника,  який виник із договору позики,  оскільки судом не знайдено ніяких доказів,  які свідчать про укладення між ОСОБА_1 і ОСОБА_3. договору позики.

Відповідно до  ст.  10 ЦПК України,  кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,  крім випадків,  встанов­лених цим Кодексом.  Згідно  ст.  11 ЦПК України,  суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  поданих відповідно до цього Кодексу,  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  що беруть участь у справі.

За таких обставин,  суд вважає,  що підстави,  для обґрунтування своїх позовних ви­мог,  вказані позивачем в позовній заяві,  не знайшли свого підтвердженні в судовому засі­данні,  позивач відмовився в судовому засіданні змінювати підстави позову,  тому суд вва­жає за необхідне,  в задоволенні його позову відмовити у повному обсязі,  як у не обгрун­тованому.

Відповідно до статті 88 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судо­вих витрат задоволенню не підлягають,  оскільки йому в позові відмовлено.

Враховуючи викладене,  керуючись  ст.   ст.  625,  1046,  1048 - 1050 ЦК України,   ст.   ст.  3, 10, 11, 57, 60, 61, 197, 212-215, 218, 222, 223 209 ч.3 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заявиОСОБА_1 доОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 7 113,  31 гривні - відмовити в повному обсязі,  як не обгрунтованої і не доведеної.

Судові витрати,  понесені позивачем віднести на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений статтею 294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м.  Кривого Рогу. Апеляційна скарга на рішення суду пода­ється протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне провадження до апеля­ційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м.  Кривого Рогу,  та одночасно копія апеляційної скарги надсилається особою,  яка її подає,  до Дніпро­петровського апеляційного суду.